У Вінниці проходить реабілітацію боєць, що втратив зір – вчиться заново сприймати світ і жити

У Вінниці, в центрі реабілітації Поділля, наших захисників, що втратили зір, вчать сприймати світ по-новому – почуватися впевнено, не впадати у відчай, напрацьовувати нові звички і вміння. Одним словом, жити повним життям.

Боєць Національної гвардії України Віталій Верес – один з тих, кого тут, у Поділлі, в прямому сенсі рятують від зневіри, підтримують, дають мотивацію.

– Зараз тростина – це продовження моєї руки, ми йдемо, і я розумію: обабіч мене – паркан з металу, – пояснює Віталій, коли прогулюємося містом.

Цей маршрут Віталій проходить не вперше, але кожного разу трапляються нові перешкоди – дорожні знаки, якісь банери, вивіски. Йому варто запам’ятати їхнє місцерозташування.

29-річний Віталій Верес – військовий штурмової бригади Національної гвардії. В лютому цього року виконував бойове завдання у Бахмуті. Зовсім поруч розірвався російський снаряд.

– Нашу групу вразила протитанкова керована ракета – птур. Я перестав бачити, – Віталію важко згадувати той бій.

Після тяжкого поранення боєць впав у кому, пережив кілька операцій. Але духом не занепав.

– Завдяки підтримці близьких, рідних і навіть незнайомих мені людей я не зневірився. Хочу подякувати кожному, хто й нині мотивує мене, надихає, – говорить солдат.

Тепер Віталій Верес вчиться жити по-новому. Найперше – пересуватися без страху. А допомагає йому адаптуватися з вуличними орієнтирами – інструкторка Ганна Бевз.

Спочатку людину, що втратила зір, вчать орієнтуватись у приміщенні.

– У нас є відповідні заняття на посилення ролі аналізаторів – слуху, дотику, далі розвиваємо просторові уявлення, – пояснює Ганна.

За її словами, незряча людина має навчитися розуміти, куди вона вийшла, що перед нею розташоване.

До реабілітації у Вінниці Віталій лікувався в Ізраїлі. Він дуже хоче привернути увагу до проблем людей з порушеннями зору.

Віталій запевняє, що більшість незрячих бійців і гадки не мають, куди звертатись. А тут, у Вінницькому центрі Поділля, виявляється, розроблений спеціальний курс реабілітації для людей з пораненнями очей і втратою зору.

Окрім орієнтування на відкритій місцевості, у Поділлі навчають роботі з гаджетами. Наприклад, спеціальний додаток у мобільному телефоні може розпізнавати гроші і навіть розсипану гречку.

– Абсолютно всі дії, які  людина зряча виконує на телефоні, може робити і людина із порушеннями зору, – говорить Ярослав Плюта, інструктор з орієнтування та мобільності.

Ярослав Плюта – єдиний в країні незрячий інструктор, який знає все про роботу сенсорних телефонів. Він розповідає про програму, яка зчитує з екрана всю інформацію і перетворює текст на звук.

Інструктор показує,  як телефон розпізнає гроші, їхній номінал.

Навчання у центрі триває місяць. Але якщо потрібні додаткові заняття – тут нікому не відмовляють.

Двері центру відкриті для всіх ветеранів російсько-української війни. Навчання безкоштовне.