У російських списках з Оленівки – полонені, які давно мали бути в лікарні

Існує низка прямих і непрямих фактів, які свідчать про заздалегідь сплановане масове вбивство і терористичний акт Російської Федерації проти українських військовополонених в Оленівці.

Про це Фактам ICTV детально розповів представник Штабу координації з поводження з військовополоненими Андрій Юсов.

– За декілька днів до цієї події розпочалося переміщення українських військових, і частину полонених перемістили в непридатні приміщення, які називають бараками, – зазначив він.

Юсов уточнив, що насправді це не бараки, а цехи, які ніколи раніше не використовувалися для перебування там полонених, попри те, що Оленівка давно працює як місце утримання українських військовополонених, ще задовго до подій у Маріуполі. Більшість переміщених були військовослужбовцями полку Азов.

Саме на найближчі дати готувалася передача гуманітарного вантажу з боку України з медикаментами, одягом, продуктами харчування. І 1 серпня мала також в Оленівку прибути комісія за участі росіян та міжнародних правозахисників стосовно перевірки стану утримування українських військовополонених.

– Пізніше ми вже побачили заздалегідь підготовлені могили на супутникових знімках. Публічна інформація з фото- та відеоматеріалів показує нехарактерні сліди, ми не бачимо осколкових поранень, хоча якби це була РСЗВ, їх не може не бути, та багато інших нетипових речей. Коли якась частина приміщення, меблів ціла, а поруч лежать повністю обгорілі тіла, – каже експерт.

За його словами, фахівці продовжують роботу, але таких доказів більше ніж достатньо. Так само, якщо говорити про оприлюднені в односторонньому порядку росіянами списки загиблих і поранених українських військових, які в полоні, то серед тих, які начебто поранені внаслідок цього обстрілу, є ті, хто раніше був поранений.

Згідно з українськими даними та списками, які були погоджені на обмін і які взагалі не мали бути в Оленівці, вони мали б перебувати в лікарнях і шпиталях.

Після того, як з’явилася інформація про цю жахливу подію, Україна – а саме омбудсмен і координаційний штаб з поводження з військовополоненими – офіційно звернулася до Росії стосовно передачі списків поранених і загиблих внаслідок цього теракту і стосовно передачі тіл. І досі офіційних відповідей немає. Те, що оприлюднено, звичайно, перевіряється, але посилатися на інформацію як достовірну не можна, і вже наводилися факти певних невідповідностей.

Так само різняться дані щодо кількості. Відрізнялися дані, які надали “ДНР” і потім росіяни.

– На фото-, відеоматеріалах ми не бачимо підтвердження тієї кількості, про яку говорить сьогодні російська сторона, хоча вона менша, ніж спочатку була озвучена “ДНРівцями”. Ну і окрема історія: якийсь дуже дивний факт про те, що – а де ж поранені й загиблі серед співробітників колонії чи російських військових, чому так вибірково сталося, що постраждали лише українські військовополонені? – каже Юсов.

Тому офіційні й легітимні списки будуть відомі тільки тоді, коли будуть офіційно передані Червоному Хресту, і міжнародна громадськість та експерти зможуть перевірити і пересвідчитись. Червоний Хрест і досі не має доступу до місця трагедії, хоча Росія цинічно заявляла, що начебто вони готові прийняти всіх експертів.

Також передати тіла загиблих Росія начебто готова, але заявляє, що лише після завершення їхнього власного слідства. Дати завершення, терміни не озвучуються.

– Попри всі ці жахливі події переговорний процес триває, і Україна буде повертати всіх своїх захисників. Обмін як одна з форм повернення, так, але це не єдина форма, яка можлива. Тому так, чекаємо, обміни будуть і переговори тривають. Відома кількість оборонців з Азовсталі вийшла. Частина вже повернулася, – стверджує він.

Під час останнього обміну було 144 оборонці. Більшість із них – захисники Маріуполя. І безумовно, координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими продовжує роботу і чекає на наступні обміни так само.

При цьому росіяни від початку порушували всі можливі й неможливі правила поводження з військовополоненими.

Згідно з міжнародним правом і женевськими конвенціями, військовополонені мають утримуватися в тилу, далі від лінії зіткнення, Оленівка ж – це майже на лінії зіткнення, і це ще один інструмент, умовно живий щит, який використовується агресором.

Тому Україна дотримується законодавства, і російські військовополонені перебувають глибоко в тилу.