У Рівному діє реабілітаційний табір, де воїнів, що втратили зір, повертають до звичного життя

Під Рівним громадська організація Сучасний погляд організувала реабілітаційний табір для військових, що втратили зір на фронті.

Тут їх вчать відчувати простір, здійснювати перші прогулянки містом без сторонньої допомоги, навчають працювати з програмами, які допомагають незрячим користуватися мобільними телефонами та комп’ютерами.

Виконавча директорка громадської організації Сучасний погляд Олеся Перепеченко сама незряча і добре розуміє потреби людей, що втратили зір.

– Наша мета – дати їм шанс стати незалежними та самостійними, приміром, самостійно готувати їжу та користуватися громадським транспортом у Рівному, – говорить Олеся.

Щоденні речі, які раніше вони робили автоматично, тепер вимагають зосередженості.

Воїни разом з близькими можуть перебувати у таборі протягом кількох тижнів.

Приміром, 34-річний Денис Абдулін, який був тяжко поранений під Сєверодонецьком і осліп понад рік тому, знаходиться тут з дружиною Олесею.

Після поранення чоловіка Олеся повернулася з двома дітьми з Литви, де вони знайшли притулок. Денис боявся сказати дружині, що осліп, не знав, як вона сприйме цю новину. Але Олеся ні секунди не вагалася.

– Головне, що – живий, – сказала коханому.

І з того часу, завжди поряд: протягом найтяжчих місяців годувала його з ложечки й майже не відходила від чоловіка.

Коли приїхали у реабілітаційний табір, кожному знайшлася справа. Поки Денис був на курсах фізіотерапії чи кулінарії, у Олесі і інших дружин проходили власні тренінги.

– Ми намагаємося переконати їх, що дружини – не няньки, а супутниці життя своїх чоловіків, – каже організаторка табору Олеся Перепеченко.

27-річний Іван Сорока відвідує табір вже вдруге. Поранення, через яке втратив зір, отримав під Бахмутом у серпні 2022 року.

Зараз він приїхав з нареченою Владою. Чоловік вважає, що саме її любов і відданість не дали йому померти на полі бою. Весілля пара запланувала на початок вересня.

Для Сучасного погляду реабілітаційний табір під Рівним – не перший. Вони починали свою роботу в 2019-му році і з того часу організували вже близько 10 подібних таборів. Проте, за час війни з’явилося лише два. Проблема, у фінансуванні, адже організація не комерційна.

Шукають благодійників і спонсорів.