У РФ готують підґрунтя для відмови Путіна від поїздки до Стамбула на переговори – ISW

Російські чиновники створюють для кремлівського диктатора Володимира Путіна умови, щоб він міг відхилити запрошення президента України Володимира Зеленського зустрітися 15 травня у Стамбулі для проведення двосторонніх переговорів щодо припинення вогню.

Про це зазначають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

Кремлівські чиновники офіційно не відповіли на пропозицію Зеленського, хоча заяви російських чиновників нижчого рівня свідчать про те, що Путін, ймовірно, не поїде до Стамбула і не зустрінеться з президентом України.

Реакція російських чиновників

Так, віцеспікер Ради Федерації Росії Костянтин Косачов назвав запрошення президента Зеленського “чистим спектаклем і комедією. Косачов заявив, що зустрічі на високому рівні не організовуються в “такій складній ситуації”.

Заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа сумнівається, що Путін поїде до Стамбула на зустріч із президентом України. За словами Чепи, Росія не може довіряти Україні в жодних переговорах, оскільки Україна начебто порушила попередні домовленості та в односторонньому порядку запровадила російські режими припинення вогню.

Пропаганда Путіна щодо війни

Як зазначають аналітики ISW, Путін доклав значних пропагандистських зусиль, щоб підготувати росіян до довготривалої війни, а не до короткострокової мирної угоди. Одним із таких брехливих наративів є те, що Зеленський і український уряд нібито нелегітимні. Путін і його чиновники часто використовують цей наратив, щоб виправдати відмову Росії від переговорів з Україною.

Водночас Путіну доведеться скоригувати або повністю відмовитися від цього наративу, щоб інформаційно підготувати російську громадськість до прямих переговорів із Зеленським. У своєму запрошенні на переговори в Стамбулі Путін звертався до київської влади, а не до Зеленського чи українського уряду.

Варто зауважити, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією та Україною має включати чітке визнання Росією легітимності українського президента, уряду та української Конституції.