У Миколки на рахунку кома, дві трансплантації. Історія незламності маленького українця

Маленький Миколка з Львівщини майже половину свого життя бореться із хворобою нирок. За півроку пережив кому і дві трансплантації, але при цьому весело посміхається та мріє стати лікарем.

В Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі його називають наш Миколка. Цього хлопчину знають чи не у всіх відділеннях лікарні, адже до його порятунку долучилась велика мультидисциплінарна команда.

Три роки тому у Миколки діагностували ниркову недостатність. Стан здоров’я малюка різко став критичним: сильні набряки, повна відчутність сечі, і як наслідок – кома. У якій він перебував кілька тижнів.

– Стан хлопчика тоді був дуже важким, – розповів завідувач відділення Роман Собко. – Понад тиждень цілодобово чергував біля малого нефролог Роман Андруевич, – тож його стараннями і спільними зусиллями фахівців-реаніматологів вдалось врятувати Миколку.

У діалізному відділенні Центру тривалий час малюк отримував медикаментозну терапію, його готували до трансплантації нирки від мами.

Операцію запланували на початок березня, але завадила повномасштабна війна. Із медичним конвоєм родину на кілька місяців евакуювали до Польщі. У липні вони повернулись у Львів на операцію.

На жаль, мамина нирка не прижилась в організмі сина. Затромбований орган видалили і знову розпочали гемодіаліз.

У листопаді для Миколки знайшли іншу нирку, яка повністю йому підходила. Донором став 17-річний юнак, який трагічно загинув. За органом для Миколки їздили на Одещину, а пересадку проводили спільно з трансплантологами Першого медичного об’єднання Львова.

– Організм хлопчика не одразу сприйняв пересаджений орган. Післяопераційний період був дуже складний: у пацієнта було комбіноване відторгнення нирки, яке вдалось побороти, – розповів Роман Андруневич.

Миколка потребував дороговартісних медикаментів, і у великих кількостях. На щастя, лікарня має чудових друзів із БФ Крила надії, які взяли на себе логістику ліків та усі витрати.

Попри усі випробовування, Миколка не здається і ніколи не скаржиться. У нього завжди добрий настрій настрій. Він любить стрибати, а вдома бавиться з маленькою сестричкою. Миколка надолужує навчання, яке пропустив через хворобу. І каже, що буде таким лікарем, як наші медики, бо “вони усі дуже круті”.

Лікарі вдячні родині юнака, який врятував життя нашого пацієнта. Родичі не просто дали дозвіл на донорство, а щиро хвилюються за Миколку і хотіли його побачити – бодай на світлині.

 Джерело: ЗУСДМЦ

Фото: ЗУСДМЦ

Маленький Миколка з Львівщини майже половину свого життя бореться із хворобою нирок. За півроку пережив кому і дві трансплантації, але при цьому весело посміхається та мріє стати лікарем.

В Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі його називають наш Миколка. Цього хлопчину знають чи не у всіх відділеннях лікарні, адже до його порятунку долучилась велика мультидисциплінарна команда.

Три роки тому у Миколки діагностували ниркову недостатність. Стан здоров’я малюка різко став критичним: сильні набряки, повна відчутність сечі, і як наслідок – кома. У якій він перебував кілька тижнів.

– Стан хлопчика тоді був дуже важким, – розповів завідувач відділення Роман Собко. – Понад тиждень цілодобово чергував біля малого нефролог Роман Андруевич, – тож його стараннями і спільними зусиллями фахівців-реаніматологів вдалось врятувати Миколку.

У діалізному відділенні Центру тривалий час малюк отримував медикаментозну терапію, його готували до трансплантації нирки від мами.

Операцію запланували на початок березня, але завадила повномасштабна війна. Із медичним конвоєм родину на кілька місяців евакуювали до Польщі. У липні вони повернулись у Львів на операцію.

На жаль, мамина нирка не прижилась в організмі сина. Затромбований орган видалили і знову розпочали гемодіаліз.

У листопаді для Миколки знайшли іншу нирку, яка повністю йому підходила. Донором став 17-річний юнак, який трагічно загинув. За органом для Миколки їздили на Одещину, а пересадку проводили спільно з трансплантологами Першого медичного об’єднання Львова.

– Організм хлопчика не одразу сприйняв пересаджений орган. Післяопераційний період був дуже складний: у пацієнта було комбіноване відторгнення нирки, яке вдалось побороти, – розповів Роман Андруневич.

Миколка потребував дороговартісних медикаментів, і у великих кількостях. На щастя, лікарня має чудових друзів із БФ Крила надії, які взяли на себе логістику ліків та усі витрати.

Попри усі випробовування, Миколка не здається і ніколи не скаржиться. У нього завжди добрий настрій настрій. Він любить стрибати, а вдома бавиться з маленькою сестричкою. Миколка надолужує навчання, яке пропустив через хворобу. І каже, що буде таким лікарем, як наші медики, бо “вони усі дуже круті”.

Лікарі вдячні родині юнака, який врятував життя нашого пацієнта. Родичі не просто дали дозвіл на донорство, а щиро хвилюються за Миколку і хотіли його побачити – бодай на світлині.

 Джерело: ЗУСДМЦ

Фото: ЗУСДМЦ