У лютому 2014-го ми виграли першу битву у війні, яка тільки почалася: спогади учасників Революції Гідності

В Україні сьогодні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні. Події з 18 до 20 лютого 2014 року стали найкривавішими під час Революції Гідності: силовики вбили 107 протестувальників. Учасники тих подій вважають, саме тоді та почалася війна, яка триває й досі.

– Чому Герої Небесної Сотні – це перші герої українсько-російської війни, а перші поранені майданівці – це перші ветерани цієї війни? Тому що ми прекрасно розуміємо причини Майдану та Революції Гідності. Росія тоді ще хотіла обняти міцно і не відпускати Україну, – вважає учасник Революції Гідності Павло Сидоренко.

За його словами, він, як і тисячі інших українців, йшов на Майдан заради європейського майбутнього нашої країни, проте “я ніколи не думав, що в моїй країні – вільній, як я тоді вважав – мені будуть стріляти в обличчя”.

В один із перших кривавих днів Майдану Павлові в обличчя поцілили чотири гумові кулі.

– У мене замість ока було криваве місиво. Двічі мені око складали повністю, один раз в Україні, один раз – у Німеччині. Ліве око як орган мені зберегли, але зору немає, – розповів Сидоренко.

За місяць на Майдані вже не гумовими, а свинцевими кулями масово розстрілювали людей. Мирна хода, яку євромайданівці запланували на 18 лютого, режим Януковича перетворив на справжнє побоїще.

– Я зрозумів, що це постріли. Мій колега підтвердив, і тут почалися перші крики про допомогу, і почали нести перших поранених і вбитих, – згадує нейрохірург Андрій Гук, який теж був учасником Революції Гідності.

Лікар каже, що у найгарячіші дні по всьому Майдану було близько 30 медичних пунктів.

– Протестувальники були з дерев’яними щитами і в звичайних будівельних касках. Ніхто не був у специфічних захисних шоломах і тому маємо Небесну Сотню, – наголосив Гук.

Він переконаний, що у протестувальників стріляли прицільно професійні снайпери. Це було видно по завданих пораненнях: у серце, в голову, зокрема у ліву половину черепа.

Тому рятувати вдавалося небагатьох, а з тими, хто вижив, як каже лікар, ф досі підтримують зв’язок.

Павло Сидоренко став координатором постраждалих та поранених на Майдані. Зізнається, що мав щось зробити, оскільки Бог зберіг йому життя.

Багато учасників Революції Гідності відразу після Майдану пішли на Донбас, а 24 лютого продовжили цю битву, як і Павло.

– Просто та активна позиція людей, які вийшли в 2013-2014 роках на Революцію Гідності, збереглася до цього часу. Тоді ми виграли першу битву в війні, яка тільки почалася, у війні за нашу свободу, незалежність і демократію, – підсумував Сидоренко.

2023-02-20