У Києві презентували культурно-мистецький проєкт «Zincir/Ланцюг — ланки пам’яті»

У Києві відбулася презентація культурно-мистецького проєкту «Zincir/Ланцюг — ланки пам’яті», приуроченого до Міжнародного дня корінних народів.

Проєкт покликаний популяризувати історію та культуру корінних народів України — кримських татар, караїмів, кримчаків — та встановити міжкультурний діалог представників різних етносів України.

Ініціатором «Zincir/Ланцюг — ланки пам’яті» став Кримський інститут стратегічних досліджень, а художнім керівником проєкту — відомий український актор і режисер, директор державного підприємства «Кримський дім» та військовослужбовець Сил ТРО ЗСУ Ахтем Сеітаблаєв.

— Ніщо не заважає нам залишатися представниками інших народів, зокрема корінних, ніщо тут, у демократичній країні, не заважає нам бути мусульманами, іудеями, християнами, але при цьому відчувати себе політичними українцями. Це велике надбання України, що тут так багато представлено різноманітних народів та етносів, які можуть вільно розвиватися та підтримувати свою культурну ідентичність, — поділився Ахтем Сеітаблаєв.

Керівниця проєкту Ельміра Аблялімова-Чийгоз розповіла, що масштаби культурних втрат унаслідок злочинної діяльності рф на тимчасово окупованій території Криму після 2014 року та особливо з початком широкомасштабного вторгнення чітко ілюструють намір: знищення ідентичності титульної нації, українців, і кримських татар — корінного народу України.

— Ланцюг, кримськотатарською — zincir, являє собою ланки, з яких складається національна ідентичність. Це як формула ДНК культурної спадщини України, — повідомила Ельміра Аблялімова-Чийгоз.

У межах проєкту будуть створені три культурні продукти: виставка «Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів», аудіовізуальний цикл «12 міфів про Крим» та освітній лекторій «Історія та культура Криму». Детальніше про них розповіли члени команду проєкту під час презентації.

«Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів»

«Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів» — виставковий продукт, який буде створено в межах проєкту. Він охоплює 18 жанрових сцен «Життя кримських татар та побутове навчання» — серія живописних робіт, що стануть ілюстративними матеріалами до експозиції. Над створенням робіт працює відомий український митець Дмитро Доценко.

— Для мене велика честь бути в цьому проєкті, адже виходить, що я єдиний не є кримським татарином у команді. Сюди мене запросив куратор виставкової частини проєкту та освітнього лекторію Рустем Скибін. Я не усвідомлював масштабу проєкту, допоки мені не довелося вивчити величезну кількість матеріалу: одяг, посуд, побут корінних народів, а згодом розробляти ескізний матеріал. Мені здається, що я, в хорошому сенсі слова, заразився цією ідеологією, — розповів Дмитро Доценко.

«12 міфів про Крим»

«12 міфів про Крим» — аудіовізуальний проєкт, що складається з циклу 12 відеороликів, де кожна серія — окрема історія існуючих стереотипів та міфів довкола історії Криму, кримських татар, караїмів та кримчаків.

Тематика відеороликів:

1. Мода на підробки й фальсифікації в росії.
2. Коли і за яких обставин у Криму вперше з’явилися росіяни?
3. Кримські татари — корінний народ Криму чи ні?
4. Караїми, кримчаки. Яке справжнє походження цих корінних народів Криму?
5. Як переписувалася історія кримських міст із багатовіковою історією?
6. Старі традиції кримських селекціонерів, садівників та виноградарів.
7. Справжні причини переселення кримських християн у Приазов’ї.
8. Причини «набігів» кримських татар та работоргівля у Кримському ханстві.
9. Коли та ким було введено штучний етнонім «татаро-монголи» і для чого?
10. Причини та наслідки депортації кримських татар.
11. Взаємини кримських татар та українців крізь віки.
12. Масове повернення кримських татар у 90-ті роки ХХ століття до Криму.

Кураторкою аудіовізуальної частини проєкту, освітнього лекторію та консультанткою з історичних наративів стала журналістка та історикиня Гульнара Абдулаєва.

«Історія та культура Криму»

«Історія та культура Криму» — освітній лекторій проєкту, що передбачає проведення 9 лекцій з історії та культури Криму через призму української історії та культури на майданчиках Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Державного підприємства «Кримський дім» та Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва імені М. Бойчука.

Одним із кураторів виставкової частини проєкту та освітнього лекторію є Рустем Скибін — митець та кераміст, який є засновником унікального авторського стилю Куру Ісар, що в перекладі з кримськотатарської означає «суха перегородка».

Загалом, сьогодні у світі існує чотири центри, де використовується подібна техніка розпису, — Іран, Туреччина, Іспанія та Україна.

Фото автора