Трапляється раз на кількасот років. Чому повернення собору та трапезної Києво-Печерської лаври має історичне значення

5 січня у користування держави остаточно повернули Успенський собор та Трапезну церкву, що розташовані на території заповідника Києво-Печерська лавра. Чому це важливо, які храми можуть бути наступними та що це означає для самих українців – Факти ICTV дізнавались у релігієзнавця Дмитра Горєвого.

Він пояснив, що держава і так була власником цих приміщень, а сьогодні завершився технічний процес акту прийому-передачі від орендаря до власника.

– Держава і український народ в особі держави вони й так володіли цими церквами. Договір оренди сплив 31 грудня, після цього їм (МП, – Ред.) не продовжили цей договір оренди. Щодо політичних та культурних наслідків, то, звичайно, те, що Московський патріархат більше не матиме доступу до цих святинь, а там буде правити православна церква України є важливе історичне рішення, адже українська церква відновлює історичну справедливість та повертається до української Лаври та українських храмів, – говорить експерт з релігії.

Історичне значення

ПЦУ є правонаступницею давньої Київської метрополії Константинопольської патріархату, яка володіла Лаврою більше, ніж 600 років, натомість Московський патріархат – трохи більше 300 років. 

– З більше 120 святих, які спочивають у Києво-Печерській лаврі понад 100 були святими, які були кліриками Київської метрополії Константинопольської патріархату і лише 10-15 були кліриками Московського патріархату. Тож у ПЦУ, як спадкоємиці Київської метрополії Константинопольської патріархату вдвічі більше прав на Лавру, ніж у МП. Тому це історичне рішення, яке можна умовно порівняти з отриманням Томосу, подією, яка трапляється раз на кількасот років, – каже Горєвий.

Які церкви наступні

За словами експерта, поки достеменно не відомо, які храми матимуть подібну долю.

– Я думаю, що питання скоро постане з Києво-Печерською лаврою. Але там не все так просто, тому що РПЦ її “віджала” у греко-католицької церкви. І цей архітектурний ансамбль – дзвіниця, Успенська церква, де знаходиться джерело – всі вони були побудовані греко-католиками. Тому тут ще постане питання, кому передавати цю Лавру, – пояснює Горєвий.

Крім того, експерт зазначає, що Московський патріархат (МП) не є власником Лаври, а лише її орендарем. Належить же храм Кременецькому національно-культурному заповіднику, який підпорядкований Міністерству культури. Тож це все на балансі держави.

Наразі точно не відомо, скільки храмів знаходиться в оренді МП, адже немає єдиного реєстру для відстеження цієї інформації.

– Нам відомо, що зареєстровано 9,5 тисяч юридичних осіб серед МП, тобто ми розуміємо, що приблизно 9 тисяч храмів. Наразі не можу сказати, скільки є у власності, а скільки в оренді, – каже Горєвий.

Також питання щодо передачі церков державі може постати щодо історичних храмів в інших містах України.

Що це означає для українців

Таке рішення, безумовно, відбивається і на самих українцях, адже тепер вони зможуть молитися українською мовою.

– Це означає, те, що вони (українці, – Ред.) прийдуть до Лаври і захочуть там посповідатися і зможуть сповідатися українським священникам. І не боятися того, що вони сповідатимуться тим, хто має зв’язки з країною-агресором. Щоб вони не підозрювали кожного священника у зв’язках з ФСБ. Тобто це буде полегшення сповідування віри для звичайних українців, – говорить релігієзнавець.

Чи може МП повністю піти з теренів України

На думку Горєва, Московський патріархат повністю не піде з України, якась частка прихильників залишиться. Але зменшити їх вплив до 4% можна.

– Відповідно до соцопитувань, серед прихильників МП наразі є 4% населення України. Екстраполюємо це на релігійну інфраструктуру: 4% – це десь до 1000 громад. Все одно на це підуть роки, це не зробиться протягом наступного року. І плюс до того вони подаватимуть позови і позови вони подаватимуть до останьої інстанції, до Верховного суду, після нього – до ЄСПЛ, – каже він.