Такого не знімає кінематограф. Українські військові самотужки готують кіно про велику війну
Вперше в історії українського кінематографу над зйомками кінострічки працюють військовослужбовці. До виходу на великий екран готуються два кінопроєкти – художній фільм Українські воєнні історії та документальна стрічка Готові до спротиву. Сценаристів надихнули історії звичайних українців, які полишили свої цивільні професії, стали до лав тероборони, а зараз вже стали досвідченими бійцями.
Фільм хоч і художній, але заснований на реальних подіях. 95% знімальної групи – це сучасні бійці тероборони. Вони певні: жодні зйомки трилера не можна порівняти з атмосферою реального бою. Курує виробництво обох стрічок відомий режисер, а нині також військовослужбовець – Ахтем Сеітаблаєв.
– Передусім ми розповідаємо історії людей, які зростають від цивільних людей до фахівців, обізнаних у військовій справі. Це перемога спершу над самим собою, це розповідь про надзвичайно цікавий рід військ – ТРО, де в одному окопі ти можеш познайомитися з двома кулеметниками – один із них буде доктором наук із фізики, а інший слюсарем. Це в першу чергу про людей. Як каже один із персонажів художнього фільму, перемагає не зброя, а люди! – розповідає Ахтем Сеітаблаєв.
Зйомки стрічки тривали на Харківщині, Київщині та Одещині. Для цього доводилося спеціально розміновувати окремі місцини. Військові жартують, що розмінований російський лендліз неабияк став у пригоді – його підривали просто у кадрі.
Серед продюсерів стрічки – Олексій Дмитрашківський, він віддав збройним силам понад 25 років. Друга його іпостась – кінематограф, на рахунку Олексія продюсування понад сорока стрічок. Він певен, що жоден кіномайданчик не може відтворити атмосферу реального бою.
– Це зовсім інша атмосфера, зовсім інше ставлення до акторів. Зазвичай на знімальному майданчику під час миру є такий елемент пафосу, коли приїжджає актор, навколо нього всі бігають. Тут зовсім інакше, тут актор відзнявся, взяв лопату і далі пішов копати окоп, – зауважує Олексій Дмитрашківський.
Українські воєнні історії, попередньо, вийдуть на екрани у лютому наступного року. Фільм складатиметься з трьох новел – є вестерн, драма і навіть комедія.
Паралельно тривають зйомки іншого документального серіалу під назвою Готові до спротиву. Його негласно назвали антологією про кожну бригаду ТРО. До творчої групи долучився і відомий актор Олексій Тритенко, нині він також тероборонець.
– Я пам’ятаю, як 25 лютого мене особисто вразила абсолютна виваженість побратимів, які готували свою зброю. Вони були спокійні, як удави. І це настільки надихнуло і навіть спантеличило спочатку. А потім прийшло усвідомлення, що ти один з них. Тому ти маєш бути максимально доречним та доцільним, – додає Олексій Тритенко.
Сьогодні завдяки нашим захисникам твориться нова історія України, і кожен їхній вчинок вартий фільмування. І ніхто краще за самих військових не зможе так розповісти про сучасну війну у нашій державі, певна заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
– Я би назвала такий фільм – нервом війни. От його не можна відчути по заголовках новин, його не можна відчути по наших зведеннях Генштабу – його можна відчути тільки в кіно. І тому те, що зараз створюють разом цивільні та військові – це справжнє, живе, натуральне мистецтво. Це є наш із вами нерв війни, – каже Ганна Маляр.
Вперше в історії українського кінематографу над зйомками кінострічки працюють військовослужбовці. До виходу на великий екран готуються два кінопроєкти – художній фільм Українські воєнні історії та документальна стрічка Готові до спротиву. Сценаристів надихнули історії звичайних українців, які полишили свої цивільні професії, стали до лав тероборони, а зараз вже стали досвідченими бійцями.
Фільм хоч і художній, але заснований на реальних подіях. 95% знімальної групи – це сучасні бійці тероборони. Вони певні: жодні зйомки трилера не можна порівняти з атмосферою реального бою. Курує виробництво обох стрічок відомий режисер, а нині також військовослужбовець – Ахтем Сеітаблаєв.
– Передусім ми розповідаємо історії людей, які зростають від цивільних людей до фахівців, обізнаних у військовій справі. Це перемога спершу над самим собою, це розповідь про надзвичайно цікавий рід військ – ТРО, де в одному окопі ти можеш познайомитися з двома кулеметниками – один із них буде доктором наук із фізики, а інший слюсарем. Це в першу чергу про людей. Як каже один із персонажів художнього фільму, перемагає не зброя, а люди! – розповідає Ахтем Сеітаблаєв.
Зйомки стрічки тривали на Харківщині, Київщині та Одещині. Для цього доводилося спеціально розміновувати окремі місцини. Військові жартують, що розмінований російський лендліз неабияк став у пригоді – його підривали просто у кадрі.
Серед продюсерів стрічки – Олексій Дмитрашківський, він віддав збройним силам понад 25 років. Друга його іпостась – кінематограф, на рахунку Олексія продюсування понад сорока стрічок. Він певен, що жоден кіномайданчик не може відтворити атмосферу реального бою.
– Це зовсім інша атмосфера, зовсім інше ставлення до акторів. Зазвичай на знімальному майданчику під час миру є такий елемент пафосу, коли приїжджає актор, навколо нього всі бігають. Тут зовсім інакше, тут актор відзнявся, взяв лопату і далі пішов копати окоп, – зауважує Олексій Дмитрашківський.
Українські воєнні історії, попередньо, вийдуть на екрани у лютому наступного року. Фільм складатиметься з трьох новел – є вестерн, драма і навіть комедія.
Паралельно тривають зйомки іншого документального серіалу під назвою Готові до спротиву. Його негласно назвали антологією про кожну бригаду ТРО. До творчої групи долучився і відомий актор Олексій Тритенко, нині він також тероборонець.
– Я пам’ятаю, як 25 лютого мене особисто вразила абсолютна виваженість побратимів, які готували свою зброю. Вони були спокійні, як удави. І це настільки надихнуло і навіть спантеличило спочатку. А потім прийшло усвідомлення, що ти один з них. Тому ти маєш бути максимально доречним та доцільним, – додає Олексій Тритенко.
Сьогодні завдяки нашим захисникам твориться нова історія України, і кожен їхній вчинок вартий фільмування. І ніхто краще за самих військових не зможе так розповісти про сучасну війну у нашій державі, певна заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
– Я би назвала такий фільм – нервом війни. От його не можна відчути по заголовках новин, його не можна відчути по наших зведеннях Генштабу – його можна відчути тільки в кіно. І тому те, що зараз створюють разом цивільні та військові – це справжнє, живе, натуральне мистецтво. Це є наш із вами нерв війни, – каже Ганна Маляр.
Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-12-08 08:44:57