Тай Арнольд про ідею кліпу для Imagine Dragons та Новий рік у Бахмуті – ексклюзивне інтерв’ю

Нещодавно мережу облетів новий кліп відомого американського гурту Imagine Dragons. Режисер кліпу Тай Арнольд не раз приїжджав в Україну, тут провів цілу зиму, був волонтером, побував у гарячих точках, зокрема в Бахмуті. Все побачене на власні очі він фільмував на відео, яке й представив у кліпі.

Про те, як виникла ідея створити музичний кліп про війну в Україні, про Новий рік у Бахмуті та про те, що найбільше вразило в українцях – Тай Арнольд розповів в ексклюзивному інтерв’ю для Фактів ICTV.

– Таю, розкажіть, чому і в який саме момент вирішили створити музичний кліп про війну в Україні? Як ви це відчували?

– Я приїхав до України в листопаді торік і був тут всю зиму. Я був волонтером United 24. У мене також є українські друзі в різних містах. Я збирав гуманітарні вантажі та доправляв постраждалим. Упродовж цього часу фотографував, знімав відео і просто зустрічався з людьми.

Поки був волонтером, я спілкувався з гуртом Imagine Dragons. Ми дружимо і працюємо разом. Вони запропонували зробити музичний кліп з відео, яке я зняв. Я подумав, що це чудова ідея, адже багато людей зможуть побачити, що відбувається в Україні.

Тож після цієї розмови я почав переглядати відзнятий матеріал і шукати, що найкраще підійде для музичного кліпу. Вирішив використати кадри, які зняв із Сашком, маленьким хлопчиком. Так усе й почалося.

– Чи чули щось про Україну раніше? Чи були тут раніше?

– Так, я був в Україні ще у 2014 році, одразу після Революції Гідності. Зупинився в гостях у друга. Я був у Києві, на Майдані й бачив наслідки того, що сталося. Відтоді цікавився всім, що відбувалося в Україні.

Я тривалий час стежив за новинами. А коли побачив, що розпочалася війна, то захотів щось зробити, щоби допомогти людям. Я не міг просто залишатися осторонь і спостерігати. Я мав щось робити. Ось чому врешті-решт вирішив приїхати в Україну.

– Знаю, що ви зустрічали Новий рік у Бахмуті. Розкажіть, як це було?

– У Бахмуті було страшно. По-справжньому. Я поїхав туди зі своїм хорошим другом – українцем. Його звати Роман. Ми зустрілися з волонтерською групою Base UA. Усі ці хлопці просто неймовірні.

Роман збирав допомогу, яку ми доправляли військовим і в гуманітарний центр у Бахмуті. І я поїхав з ним. Мушу сказати, що ці хлопці – справжні герої. Я спостерігав за їхньою надзвичайною роботою. Роман і організація Base UA були там, рятували людей, які були у Бахмуті, доправляли їжу.

Я бачив усе на власні очі. Це зробило війну для мене дуже реальною. Важка артилерія весь час стріляла. Там залишалися цивільні жителі, але вони зазвичай ховалися у підвалах. Якби вони змогли доїхати до гуманітарного центру, ми б їх зустріли і дали б їжу та воду. Для мене цей досвід видався жахливим. Це було надто реально.

Мені пощастило, що ми вийшли і з нами все було добре. Деяким людям – не вдалося. Це змусило мене дійсно цінувати зусилля всіх, хто залишається там і робить свою роботу. Військові України та волонтери – всі вони працюють, щоб просто допомогти людям і захистити. Це було і страшно, й водночас просто натхненно бачити.

– Що вас найбільше вразило в українцях?

– Скрізь, де б я не був – а я був на півдні, на Миколаївщині, в Бахмуті, Куп’янську і в багатьох інших місцях. І всі українці, яких я зустрічав, завжди прагнули допомагати іншим людям. Завжди! Навіть якщо не мусили цього робити, навіть якщо це не було частиною їхньої роботи.

У мене були друзі, які втратили роботу через війну, та продовжували допомагати іншим. Це прагнення до взаємної допомоги вразило мене. Це надихає – бачити, як кожен по-своєму долучається до допомоги іншим у цій війні.

– Як знайшли хлопчика Сашка? Чому обрали саме його? Що вас вразило в його історії?

– Я із моїм другом з Одеси, Ігорем, збирав гуманітарні вантажі та доправляв їх в різні населені пункти. Ми зв’язалися з одним селом на Миколаївщині та дізналися, чого люди там потребують. Їм, зокрема, потрібні були бензопили, деякі електроінструменти тощо.

Ми закупили все необхідне в Одесі й вирушили до цього села. Воно було дуже понівечене. Його щойно звільнили – минуло, можливо, 5-6 тижнів. Там усе було зруйнованим. А взимку ще й було холодно, не було ні світла, ні води. Людям потрібно було відремонтувати дахи будинків. Їм потрібні були бензопили, щоб мати дрова.

Тож ми роздавали допомогу людям, коли Сашко підійшов до нас і спостерігав, що ми робимо. Оскільки я фотографував будинки і знімав відео, він почав ходити з нами. Я розпитав його, де він живе, що з ним сталося, що з його родиною. Цей хлопчик був наче сам по собі та просто дивився, що трапилося з його селом.

Я почав знімати на відео, як він ходить, гуляє. Я познайомився з його мамою. Так усе й почалося. Я досі підтримую з ним зв’язок, щоб знати, як він.

– Розкажіть як працювали над кліпом, про співпрацю з Imagine Dragons.

– Ми зробили чимало кліпів із хлопцями з Imagine Dragons. Я багато з ними працював. Ми хороші друзі. Вони сказали, у нас є пісня Crushed і, на нашу думку, вона б підійшла для музичного кліпу про Україну.

Тоді запитали, яке відео я вже маю і чи є в мене кадри, які можна було б використати? Вони сказали: Не поспішай, знайди саме те, що, як ти відчуваєш, найкраще підходить для цієї пісні, щоб розповісти про Україну. Я переглянув кадри, які мав із Бахмута, Києва. А коли почав поєднувати музику з відео, яке зняв із Сашком, зрозумів – це те, що треба.

Було відчуття, що це саме та історія, яку я хочу розповісти про Україну. Про те, що люди залишаються тут і попри всі руйнування, зберігають міцність духу і дають відсіч. Я відчув – кадри з Сашком це передають.

– Ви бачили зруйновані міста й села України? Як би ви охарактеризували такі дії Росії проти України?

– Це дуже сумно. Люди, такі, як Сашко, а він звичайний хлопець, який жив звичайним життям, ходив до школи, аж раптом весь його світ зруйнували. Життя перевернулося. Це дуже несправедливо.

Сашко, його родина та інші люди, в інших селах, містах нікому не заподіяли шкоди. Вони цього не заслужили. Так багато руйнувань! Для мене це болісно бачити. Не тільки в селі Сашка – скрізь, по всій країні. Я не знаю чому, для чого, навіщо руйнувати міста. В чому причина? Для чого завдавати болю звичайним людям?

– Дякую вам за вашу підтримку, це важливо для України!

– Для мене це честь. Я підтримую Україну, Imagine Dragons підтримують Україну. Ми хочемо допомогти в будь-який спосіб. Сподіваюся, це змінить ситуацію та покаже світові, наскільки це важливо. Ви маєте знати: ви не самі! Ми розуміємо, що відбувається.

Фото: United24