Святослав Паламар (Калина): «Нам потрібен загальний військовий обов’язок»

Герой України, заступник командира 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України, підполковник Святослав Паламар (Калина) про ілюзію миру із росією та необхідність напрацювання закону про громадянський обов’язок захищати державу:

«НАМ ПОТРІБЕН ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВʼЯЗОК. Помилково жити ілюзією про мир з росією.

Верховний Головнокомандувач створив 18 армійських корпусів. Призначені їхні командири. Серед інших достойних – підрозділи Нацгвардії і наш «Азов». Держава і командування визнає заслуги нашої бригади перед народом України. Ми вдячні за довіру та визнання.

Рішення про утворення корпусів (не буду заглиблюватися в історію) хоч і запізніле, але АБСОЛЮТНО ПРАВИЛЬНЕ.

Однак зараз у всіх, хто на фронті, постає одне питання: яким особовим складом наша держава відносно швидко планує наповнити та підтримувати боєздатність 5-7 бригад повного штату одного корпусу?

Різних варіантів думок у всіх, напевно, буде багато.

Однак чесна для всіх українців ВІДПОВІДЬ Є ЛИШЕ ОДНА – заповнити штати корпусів українськими громадянами чоловічої (у більшості) та жіночої (у меншості) статі.

Так, заповнити, формувати та поповнювати склад новостворених корпусів українського війська за своїм конституційним обовʼязком повинні саме громадяни України.

За Конституцією держави всі українські громадяни мають багато прав.

Серед них – визнання ПОВНОЇ дієздатності особи через отримання права з 18 років обирати і бути обраним.

За будь-яких життєвих обставин і навіть у час загроз для власної держави повноправними громадянами українці стають саме з 18 років.

Саме так.

З цього часу наша КОНСТИТУЦІЯ, а не будь який інший закон, ПРЯМО і не двозначно ВИЗНАЧАЄ, що:

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

КОНСТИТУЦІЯ, а не Святослав Паламар чи навіть вся Верховна Рада визначає всіх українців рівними перед законами як у правах, так і обовʼязках.

Без поділу для захисту Батьківщини на несповна дієздатних «дітей» з 18 і до 25 років або повністю дієздатних для війни «дорослих» з 25 і до 60 років.

Одних «дорослих» – за «бусифікацією», а інших «дітей» – за «плюшки» матеріальної винагороди у випадку добровільного (!) призову.

Чи йдеться за таких умов про справедливість? Німе питання, на яке ніхто не дає відповіді.

Цими словами, які записані в нашій КОНСТИТУЦІЇ, я лише констатую особливо очевидну під час війни справедливу державну істину:

Кожен , наголошую КОЖЕН (!!!) повністю дієздатний для виборів громадянин України починаючи з 18 років має перед суспільством та державою два найголовніших обовʼязки, які закріплені у Конституції України:

Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону!

Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

А ще, у випадку нападу на нашу державу, український воїн має право та обовʼязок без суду і слідства знищити ворога, якщо той не здається.

Але навіть такого жорсткого права і обовʼязку держава має і просто ЗОБОВʼЯЗАНА навчити! Тепер повернімося до змісту ст. 65 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, яку придумав не я – Святослав Паламар чи будь хто інший.

«…Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».

Де ж той закон, який робить обовʼязок захищати Вітчизну обовʼязковим і для «чоловіків-дітей» і для (як виявляється – повністю дієздатних з 18 років) дорослих українців? Невже перед КОНСТИТУЦІЄЮ УКРАЇНИ всі ніби рівні, а хтось «рівніший»?

Нагадую: 18 травня 2023 року Україна руками Верховної Ради офіційно попрощалася зі строковою військовою службою. Давайте глибше. Чи була колишня строкова служба ефективною? Однозначно – НІ! Я і мої побратими переконані: мирне майбутнє українського війська – саме за професійною контрактною армією. Армією, яка матиме постійний запас підготовлених для захисту Вітчизни бійців з числа ВСІХ дієздатних громадян України, які пройшли обовʼязкову для всіх військову службу. Я глибоко переконаний (і ця війна наочно довела цей факт), що загальний військовий обовʼязок має стати запорукою збереження демографічного потенціалу держави, виконуючи функцію безперервної підготовки бійців, їхнього якісного вишколу та обовʼязкової реальної військової служби не в умовах діючого фронту. Це буде законно, розумно та справедливо на випадок нападу ворога, а тим паче зараз, в умовах війни.

За такого державницького підходу ми вже зараз мали би тисячі молодих хлопців, які паралельно з військовим навчанням охороняли б важливі об’єкти (мости, електростанції, військові містечка, полігони тощо), забезпечували б діяльність комендатур, були б у складі мобільних вогневих груп ППО, конвоювання, охорону громадського порядку, здійснювали логістику перевезень, завчасне будівництво ліній фортифікацій, не приймаючи безпосередньої участі в бойових діях на лінії фронту. А десятки тисяч контрактників чи мобілізованих були б задіяні безпосередньо на фронті.

Візьмемо, для прикладу, діючий зараз азовський курс БЗВП. У нас кожен солдат отримує реальні навички та облікову спеціальність згідно його спроможностей та вмінь. АЗОВ зацікавлений у боєздатності та реальній підготовці бійця і, як ніхто інший, дбає у цій війні за кожного з моменту призову. Щодня і у всьому.

Багато хто вам скаже, що азовський курс БЗВП готує бійця краще, ніж навчальний центр, який, на відміну від курсу в підрозділі, не має блискавичного фідбеку про результат підготовки. Але зараз не про це.

У підрозділах АЗОВУ зараз служить близько 25 відсотків юнаків віком до 24 років включно. І станом на сьогодні є кандидати, які вже зараз добровільно перебувають на різних етапах оформлення.

Тут я хочу поставити запитання. Чому попри несправедливість у вікових категоріях ви ще й породили несправедливість, через яку юнак віком 20+ років оформиться в окремий самостійно обраний підрозділ ЗСУ та отримає мільйон гривень заохочення, а юнак, який бажає проходити службу в підрозділі спеціального призначення «Азов» НГУ – не отримає нічого? У чому така державна нерівноправна справедливість всупереч КОНСТИТУЦІЇ?

Але зараз я пишу не лише про АЗОВ. Чи задумувались наші законодавці чому наш ворог не відмінив строкову військову службу? А чому в Ізраїлі з 18 років служать всі жінки і чоловіки?

Що б там зараз ВСУПЕРЕЧ нормам КОНСТИТУЦІЇ не придумували наші українські законодавці, жорстокі реалії війни говорять самі за себе. Навіть попри розвиток технологій, широкого використання штучного інтелекту та роботизованих систем, НА ФРОНТІ БЕЗ ЛЮДЕЙ ПЕРЕМОГИ НІКОЛИ НЕ НАСТАНЕ І НЕ БУДЕ!

Тому висновок та пропозиції такі:

1. Рівність всіх перед Конституцією.
2. Невідкладне прийняття закону про загальний військовий обовʼязок.
3. Затвердити законом замкнутий цикл, де за кожним корпусом буде закріплений призов, підготовка, вишкіл та виконання обовʼязків служби не на лінії фронту з числа призваних на військову службу з 18 років терміном на 2 роки в умовах військового стану та війни.
4. Кожен підрозділ бригад та корпусів має самостійно готувати призваних бійців, бути зацікавленим у їхньому якісному вишколі, збереженні здоровʼя та життя, а також підвищення подальшої боєздатності.

Ми точно не є законодавцями та не знаємо юридичних технік написання законопроектів.

Але без нашої думки, практичних порад та справедливості будь-які популістичні закони, що суперечать Конституції, є і будуть мертвонародженими. В період загрози існування України ми зобовʼязані приймати непопулярні рішення, а всі зусилля повинні бути спрямовані на посилення оборони як зараз, так і в подальшому.

І ще скажу для всіх. Світові реалії останнього місяця нагадують: ми можемо РОЗРАХОВУВАТИ ЛИШЕ НА СЕБЕ. Як Ізраїль, що з моменту проголошення держави в 1946 році перебуває у стані перманентної війни, маючи населення лише 9 млн 757 тис осіб. Населення, рівне перед законом, без поділу на «рівних» і «рівніших».

P.S. І так, я, Святослав Паламар, маю моральне право писати про загальний військовий обовʼязок, бо відношусь до тих романтиків, які колись свідомо взяли академічну відпустку і пішли служити строкову військову службу ще зі студентської лави. Я глибоко переконаний, що тоді, а тим паче тепер всі дієздатні громадяни повинні складати присягу на вірність та захищати Україну. Україну, яка справедливо дбатиме за кожного свого захисника від призову і до обеліска, навіть у випадку смерті за Батьківщину!

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.