Стрижуть військових ЗСУ безкоштовно: історія барберів-волонтерів

29.07.2022

416 3 хвилин читано

Двоє столичних барберів Артем Литвиненко та Георгій Бірюков – власники одного з барбершопів у самому центрі Києва.

Про власний заклад мріяли давно, як почали опановувати професію барбера. Вони – кращі друзі, до цього мали інший бізнес – кав’ярню.

Барберство було цікаво обом, тому і туди пішли будувати кар’єру разом.

У листопаді 2021 року нарешті відкрили свій власний барбершоп та за мирного часу встигли попрацювати лише три місяці, далі почалася повномасштабна війна.

У перший місяць вторгнення, підземне приміщення барбершопу використовували як укриття. Артем розповідає, що навіть пускали туди пожити знайомих.

– Я пам’ятаю десь за два дні до війни, сусіди з посмішкою питали: Чи можна буде до вас зайти, якщо буде війна?. Ніхто не вірив у те, що може таке відбутися і я казав: Так, звичайно!. У перший день ми приїхали, відкрили приміщення. Тут жили люди і ми навіть не переймалися за те, що у нас там залишились машинки, косметика, багато хорошого обладнання, – розповідає Артем.

Згодом до барбершопу потроху почали звертатися клієнти, серед них були й люди в однострої.

Тоді барбери вирішили, що стригтимуть наших захисників безкоштовно. Сарафанне радіо спрацювало, нині хлопці вже постригли понад 500 військовослужбовців.

Проте, як показав досвід, вони сюди йдуть не через кошти, а за моральною розрядкою.

– Чесно кажучи, ці люди взагалі не розмовляють про війну, найчастіше вони просто мовчать. Вони намагаються якомога відволіктися, а ми як можемо у цьому допомагаємо. Ми розмовляємо про спорт, на різні загальні теми, але не чіпаємо тему війни, – каже Артем.

– Я можу сказати, що познайомився з одним з найкращих снайперів в Україні, звичайно я не можу розповісти, хто це. Але якщо б ви побачили цю людину у житті, то ніколи б не здогадалися, хто вона насправді, – підхоплює Георгій.

Георгій додає, що поки триває війна, для цивільних тут довільні ціни. Хтось платить скільки має, а хтось із лишком. Так барбершоп тримається на плаву.

– Нам дуже допомагають наші цивільні клієнти. Вони розуміють ситуацію, і не зважаючи на те, що у нас вільна ціна, досить часто платять більше за стандартну ціну стрижки, – каже Георгій.

Нині більшість клієнтів у хлопців саме військові. Недарма на полицях у барбершопі серед косметики можна знайти численні військові сувеніри – уламки від градів, речі окупантів, і навіть реактивний протитанковий гранатомет (їх у хлопців декілька).

Один з таких продали на аукціоні за 12 тис. грн, які переказали на потреби армії.

Повернемось до стрижок. Під час зйомки нашого сюжети ми застали як стрижуть військовослужбовців Анатолія та Алі, вони тут давні гості. А от Андрій – уперше.

– Насправді мій побратим побачив, що я просто взяв машинку і збирався поголитися налисо. І він спитав: Навіщо це тобі? Ходи, нормально пострижеш у барбершопі. Так він мені порадився звернутися сюди. Я тут вперше, але поки мені все подобається, – каже військовий.

Барбери розповідають, що повномасштабна війна більше зблизила їх з відвідувачами. Сформувалося ціле ком’юніті.

Чимало клієнтів пішли захищати країну, тому тих, хто повернулися з пораненнями – намагаються навідувати у госпіталях. Саме так і з’явився кредит довіри між армійцями та барберами, розповідає військовослужбовець ЗСУ Алі.

– Приходжу сюди, бо тут комфортно і легко. Тут легка атмосфера, дуже дружня. І йду не просто постригтися, а приходиш за для того, аби просто відволіктися і цікаво поспілкуватися, – каже Алі.

Барбери Артем і Георгій таке волонтерство не вважають героїзмом. Кажуть, що безкоштовні стрижки – це найменше, що вони можуть зробити для наших захисників.

– Я не можу думати про гроші, коли стрижу військового. Думаю про свою совість. У мене є клієнт, який пережив Маріуполь. Я не буду казати, хто це. Але те, що йому довелося побачити… Наша допомога – це навіть не 10% від того, що зробив він. Тому, коли я стрижу таких людей, то не маю морального права думати про гроші.

Хлопці розповідають, для них найприємніша подяка – коли військові не хочуть вдягати головний убір, бо зачіска дуже подобається. Хоча однострій і зобов’язує.