Ставив вибухові пастки для ворога у Курській області: як одесит «Шустрий» став командиром саперної групи

Сергій «Шустрий» до війська працював у логістиці, а після призову став сапером і командиром групи.
Про його історію розповіли у 250-му Об’єднаному центрі інженерної підтримки.
Сергій Швидкий, позивний «Шустрий», — одесит. До війська працював у сфері логістики й майже не мав досвіду в саперній справі.
У 2023 році його призвали до інженерно-саперного батальйону. Спочатку Сергій пройшов підготовку в навчальному центрі, а згодом удосконалював навички за кордоном.
Командував групою на розмінуванні Миколаївщини
З липня до листопада 2023 року «Шустрий» виконував завдання з розмінування місцевості на Миколаївщині.
Там він уже був командиром групи й відповідав не лише за виконання завдань, а й за людей поруч.
У Центрі розповідають, що для Сергія командування — це не просто розподіл роботи. Він намагається підтримувати підлеглих і бути поруч із ними у найскладніші моменти.
Вибухові загородження під час Курської операції
Із серпня до листопада 2024 року Сергій брав участь у Курській операції.
Разом із побратимами сапери встановлювали вибухові загородження та руйнували можливі шляхи просування противника.
Така робота вимагає постійної концентрації: у саперній справі помилка може коштувати життя не лише самому військовому, а й людям, які працюють поруч.
«Ти ще запитай, коли закінчиться війна»
Попри небезпечну роботу, «Шустрий» не втрачає почуття гумору.
У Центрі кажуть, що він часто розповідає побратимам анекдоти та саперські жарти — так намагається хоча б ненадовго зняти напругу.
Один із таких жартів — про саперське розуміння відпустки:
— Сапере, коли у тебе відпустка?
— Коли закінчаться завдання.
— А коли вони закінчаться?
— Ти ще запитай, коли закінчиться війна!
Сам Сергій пояснює свою мотивацію дуже особисто: хоче, щоб його діти жили у вільній Україні, могли вчитися, будувати майбутнє на своїй землі й не проходили через те, через що сьогодні проходить його покоління.
Є в «Шустрого» й ще одна мрія — щоб українські військові після війни повернулися додому до своїх дітей, дружин, батьків і близьких.
Саме заради цього, кажуть у Центрі, він продовжує служити, набиратися досвіду й працювати разом із побратимами там, де одна помилка може мати надто високу ціну.
































