Спілка кінематографістів заступилась за актрису Кадочникову, яка відмовилась говорити українською

Після того, як актриса Лариса Кадочникова на офіційному заході виступала російською мовою відмовилась перейти на українську, на її захист виступила Національна спілка кінематографістів України. Там кажуть, що акторка має «право на прощення за мовну архаїку». Про це повідомляє Львівський портал.

Йдеться про 87-річну Ларису Кадочникову – Народну артистку України, лауреатку Шевченківської премії, актрису театру і кіно. Вона відома передовсім за роллю Марічки у фільмі «Тіні забутих предків» (1965) Сергія Параджанова.

9 січня на церемонії вручення премії імені Сергія Параджанова, яку вручає Національна спілка кінематографістів, Кадочникова виступила російською мовою, що спровокувало обурення з-поміж присутніх. На прохання з залу перейти на українську на публічному заході вона відмовилась, заявивши, що в державному театрі імені Лесі Українки вона грає вистави українською, а зараз має право виступити будь-якою іншою.

«Я українською мовою граю в театрі, але я маю право говорити хоч англійською. Поважайте мене, я багато зробила для України, я нікуди не їхала… Хотіла б сказати головне: ми повинні любити одне одного і розуміти, що Україна – одна, якщо ми будемо ворогувати і ненавидіти одне одного, то загинемо», – сказала російською Кадочникова, стоячи на сцені.

У спілці кінематографістів відзначили широкий резонанс, який набув цей випадок у соцмережах та ЗМІ, і так його прокоментували:

«Звісно, хотілося б, аби легендарна виконавиця ролі Марічки у “Тінях забутих предків” говорила українською не тільки у просторі фільму, а й у часопросторі сучасної України, яка протистоїть навалі рашистсьської орди. Навалі, яка призвела до повної дискредитації усіх компонентів “русского міра” в очах і душах українців. Відтак зрозумілим є дражливе сприйняття вже самого звучання російської лінгви… Разом з тим будьмо обачливими. Не варто зараховувати до “ворогів” тих представників старшого покоління українських кінематографістів, які продовжують спілкуватися переважно російською. Хоча б тому, що незрідка їхній внесок у нашу культуру є непроминущим і справді фундаментальним».

У Національній спілці кінематографістів запевнили: свідомі того, що в їхній діяльності українська мова має займати першорядне місце. Але водночас там закликали не засуджувати митців, які продовжують публічно говорити російською мовою, та дозволити їм «мовну архаїку».

«Її [Лариси Кадочникової] виступи російською ажніяк не є викликом чи зумисною провокацією, як видається декому. Мисткиня, яка стільки зробила для нашого кіно, має право на повагу і прощення за певні атавізми, мовну архаїку», – вказано в офіційній заяві.

Довідково: Лариса Кадочникова народилася у 1937 році у Москві. Свою акторську кар’єру на початку 1960-х розпочала у московському театрі «Современник», а вже у 1963 році знялась у ролі Марічки у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».

З 1964-го переїхала до Києва і долучилась до Київського театру російської драми імені Лесі Українки (нині – Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки). Була одружена з українським кіноопероатором і режисером Юрієм Іллєнком («Криниця для спраглих», «Білий птах з чорною ознакою», «Вечір на Івана Купала», «Легенда про княгиню Ольгу»).

Лариса Кадочникова знялась у таких легендарних українських стрічках як «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Комісари» Миколи Мащенка.

Саме за гру в «Тінях забутих предків» Кадочниковій присвоїли Шевченківську премію у 1991 році, роком пізніше – звання Народної артистки України. Разом із тим вона є народною артисткою Росії (2004), в Україні також нагороджена орденами «За заслуги» І і ІІІ ступенів, лауреатка театральної премії «Київська пектораль».

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.