Щодня доводять свій героїзм: 5 історій військових, які захищають Україну

Щороку 14 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць. Ця дата вважається державним святом.

За понад вісім місяців повномасштабної війни кожен військовий, який захищає нашу країну від російських загарбників, безсумнівно, є героєм.

З нагоди свята Факти ICTV зібрали кілька історій наших захисників, які вражають своєю сміливістю і мужністю.

Можливо, не кожен з них отримав нагороду Героя України або став відомим. Але всі вони довели свою відважність вчинками.

Вадим Сухаревський

Командир 59 окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка, Герой України Вадим Сухаревський захищає країну від початку російського вторгнення на Сході.

Він був першим, хто у квітні 2014-го віддав наказ відкрити вогонь у бою по російських найманцях, які атакували наших спецпризначенців.

Протягом останніх чотирьох років Вадим Сухаревський прослужив у Маріуполі, який нині окупований російськими загарбниками. Сьогодні під його командуванням підрозділи 59 бригади успішно виконують бойові завдання на Півдні України.

Звання Героя України Вадим Сухаревський отримав у червні цього року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

– Для мене відлік війни розпочався у 2014 році. Вона не припинялася ні на день. 24 лютого 2022 року стало апогеєм ненависті Росії до України, – говорить Сухаревський.

Для нього кожен солдат, який перебуває на передовій – це титан. Командир пояснює, що військові – це люди, які місяцями не бачать своїх рідних, живуть у важких умовах, під постійними обстрілами.

Щодня, розуміючи усі ризики для свого життя, вони виконують свої обов’язки.

– Бути командиром на війні та взагалі в армії – це шалена відповідальність. Починаючи від матеріальної складової і закінчуючи морально-психологічною. Запорука успіху для діяльності підрозділу – це коли боєць і командир довіряють один одному, – переконаний Сухаревський.

Протитанкіст, який знищив вісім цілей за один бій

Протитанкіст Сергій родом із Полтавщини. У лавах Збройних сил України він із перших днів повномасштабної війни.

Спочатку обороняв Київщину, потім – Харківщину. Зараз Сергій воює на одному із найгарячіших напрямків.

В одному з боїв знищив відразу вісім цілей російських окупантів.

– Ворожі танки були нові. З моїх підбитих восьми цілей чотири були Т-80. Вони нижчі, більш швидкі. А ще роблять до 12 пострілів за хвилину, – пригадує протитанкіст.

Сергій не має офіційного звання Героя України, однак нагороджений відзнакою президента Хрест бойових заслуг.

Богдан Дронов

Майор 57 окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка Богдан Дронов отримав звання Героя України у свої 28 років.

Нагороду йому вручили за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу.

Сьогодні Богдан Дронов є командиром батальйону. У його підпорядкуванні майже тисяча військових. Дронов є представником нової генерації українських офіцерів.

Він і народився, і виріс вже у незалежній Україні. Повномасштабна війна Богдана Дронова застала там, де він прожив останні сім років – на передовій.

– На Сході, де я зустрів війну, все почалося з 20-х чисел. У нас вже тоді було таке, чого ми не бачили усі попередні роки, – пригадує військовий.

Лише за перші тижні повномасштабного вторгнення батальйон Дронова відбив близько 20 ворожих атак. Кожна з них закінчувалась десятками вбитих окупантів.

Російська артилерія нещадно обстрілювала позиції наших військових. За словами Дронова, вона просто рівняла їх із землею три-чотири години.

Один із таких снарядів влучив в авто Дронова, коли він повертався вночі з позицій до штабу.

Тепер попереду у нього тривале лікування, але він не втрачає почуття гумору, думає про майбутнє своєї країни та мріє про ефективну армію.

Андрій Верхогляд

На жаль, багатьох українських захисників сьогодні вже немає серед живих. Але вони залишаються героями у нашій пам’яті.

Одним із них є Андрій Верхогляд – український військовослужбовець, командир батальйону 72 ОМБр ім. Чорних запорожців – одного із тих, які стояли на захисті Києва у лютому 2022 року.

На війні він був з 2014 року. Служба Андрія Верхогляда на Донбасі почалася в районі Волновахи.

У свої 27 років він був удостоєний двома орденами Богдана Хмельницького за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також нагороджений недержавним орденом Народний герой України.

Усі, хто був знайомий з Верхоглядом, завжди говорили, що він змінює життя людей. Він був нестандарнтим у всьому – від керування підрозділом до створення власної сім’ї.

А волонтери, які допомагали підрозділу Верхогляда, переконують, що він завжди був у “пеклі”. За їхніми словами, підрозділи командира 72 бригади завжди перебували на найбільш відповідальних ділянках фронту.

Тепер йому назавжди 27. Андрій Верхогляд загинув 22 червня у бою з російськими військами на Донбасі.

Степан Тарабалка

Немає серед живих і ще одного легендарного героя України – льотчика Степана Тарабалки. Його називали привидом Києва, який захищав небо над столицею.

І хоча пізніше виявилося, що це лише збірний образ всіх льотчиків бригади, в якій служив Тарабалка, він все одно назавжди залишиться одним із українських героїв.

Степан Тарабалка кожного разу показував у небі свою майстерність на літаку МіГ-29. З перших днів повномасштабної війни нещадно нищив ворогів, які бомбардували українські міста.

Побратими Тарабалки пригадують, що льотчик завжди йшов у бій першим, а потім ділився своїм досвідом. Воно й не дивно, адже небом він марив ще з дитинства.

У 28 років Степан Тарабалка вже став майором. Він був льотчиком нового покоління. Степан Тарабалка прийшов на службу у 2014 році, коли в Україні почалася війна.

13 березня 2022 року він загинув у повітряному бою над Житомиром з переважними силами російських окупантів. Звання Герой України Степану Тарабалці дали вже посмертно.