Що таке демілітаризація та які її історичні приклади

Демілітаризація — процес укладання угоди світовою спільнотою з певною державою про заборону використання будь-яких засобів знищення людей. Друга назва демілітаризації — роззброєння. Також при демілітаризації може утворюватися демілітаризована зона.

Читайте детальніше на Фактах ICTV, що таке демілітаризація, як виникло це поняття та які є історичні приклади.

Що таке демілітаризована зона

Демілітаризована зона — це територія, на якій відповідно до міжнародних угод або внутрішніх актів скасовано наявність військових об’єктів, фортифікацій тощо.

Також в цій зоні заборонено перебування збройних сил, будівництво укріплень, проведення військових навчань та інших військових дій. Тобто, на цій території не може бути будь-якої військової активності.

Операція демілітаризації застосовується для розділення суперечливих сторін.

В цій зоні не може бути жодного військового, жодного зразка зброї чи вибухових речовин. У такій зоні має бути повна демілітаризація.

Демілітаризована зона може створюватися:

• силовим шляхом (сторона, яка перемагає, створює її коштом території тієї країни, яка програє);
• за домовленістю обох сторін рівноцінно.

Також в неї може заходити третя сторона за домовленістю для розділення протиборчих сторін.

На сьогодні вона проводиться на території Північного Кіпру. Там така операція триває з 1974 року. Війська ООН стоять вздовж лінії розмежування.

Демілітаризація: чи стосується вона України

На гарячій лінії безоплатної правової допомоги Фактам ICTV заявили, що законодавство України не містить визначення поняття демілітаризація. Проте містить визначення поняття — демілітаризація озброєння та військової техніки.

Демілітаризація озброєння та військової техніки — це проведення робіт (заходів), в результаті яких озброєння та військова техніка втрачають боєздатність і надалі не можуть використовуватися за функціональним призначенням (Постанова Кабінету міністрів України Про затвердження Порядку утилізації військового майна Збройних Сил від 15 квітня 2003 N 705).

У міжнародному праві демілітаризація визначається як роззброєння, ліквідація військових укріплень й споруд на певній території, а також заборона тримати на цій території збройні сили на підставі договору між зацікавленими державами.

Простіше кажучи, демілітаризація — це процес зменшення або повного припинення застосування військових сил та озброєння на певній території.

Вона може бути повною та частковою. Часткова демілітаризації стосується заборони на використання певних видів озброєння або заборони на використання зброї на певній території.

Як виникла демілітаризація

Демілітаризація вперше була використана після Першої світової війни. Німеччина в рамках Версальського договору 1919 року була змушена демілітаризувати свої збройні сили та зменшити їх обсяг.

Це було зроблено, щоб запобігти повторенню війни та для подальшого забезпечення миру та безпеки. В результаті демілітаризації Німеччина була лише частково озброєна й не могла проводити подальшу військову агресію.

Із часом демілітаризація стала доволі широко використовуватися для забезпечення стабільності та миру у світі. Наприклад, після Другої світової війни Японія була позбавлена своїх збройних сил.

Також була заборона на використання ядерної зброї. Після Другої світової війни знову було проведено демілітаризацію Німеччини задля запобігання повторенню її військової агресії.

У чому мета демілітаризації

Мета демілітаризації — зменшення обсягу, кількості військових сил та озброєння на певній території. Її проводять для забезпечення миру та стабільності в певному регіоні, а також для зменшення ризику виникнення військових конфліктів.

Демілітаризація також може допомогти економічному розвитку країн. Річ у тім, що витрати на утримання значних військових сил та виробництво озброєння дуже великі. Після демілітаризації ці витрати зменшуються та спрямовуються на інші сфери, як-от освіта та охорона здоров’я.