Що буде з економікою України у 2025 році: ключові виклики та прогнози експертів

Національний банк України ухвалив рішення про збільшення облікової ставки до 14,5%, щоби підтримати валютний ринок, стримати ціни та інфляцію. Попри те, що у січні інфляція продовжувала зростати, економіка України продовжує відновлення завдяки сильній міжнародній підтримці й адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни.

Факти ICTV дізнавалися, що буде з економікою України у 2025 році та якими будуть ціни й курс валют.

Чому НБУ піднімає облікову ставку

Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, у коментарі Фактам ICTV зауважив, що за останні два місяці Нацбанк вже вдруге переглядає облікову ставку: вона зросла на 1,5%.

– Рішення про збільшення облікової ставки у січні було досить прогнозованим, адже, як зазначається у звіті НБУ, торік інфляція майже на 5% перевершила первинні прогнози на 2024 рік. Щоправда, у другому півріччі прогнози скоригували: очікувалося, що інфляція залишиться в межах 10% – близько 9,7%. Тобто ухвалене рішення має на меті з одного боку стишити інфляцію та зміцнити гривню, а з іншого – “терапевтично” вплинути на курси валют, – наголосив Сергій Мамедов.

Напередодні нового року банкіри прогнозували, що ситуація на валютному ринку у 2025 році може розгортатися на кшталт подій 2024-го: періоди затишшя можуть змінюватися періодами деякого курсового прискорення, це відбуватиметься більш-менш почергово.

– Також я прогнозував, що за підсумками першого кварталу навряд чи офіційний курс перетне позначку у 42,8 грн/долар, а основні коливання відбуватимуться в межах 42,2-42,8 грн/долар. Нині такі прогнози поки що справджуються, адже станом на 24 січня офіційний курс опустився навіть нижче від психологічної позначки в 42 грн (на ранок 24 січня офіційний курс становив 41,97 грн/долар), – наголосив Сергій Мамедов.

За його словами, будь-які зміни на валютному ринку у найближчі місяці будуть виваженими, повільними та незагрозливими. Майже виключені будь-які надмірні курсові стрибки. Головне завдання в наших досить непростих умовах – це зміцнити гривню, “купірувати” інфляцію та встановити баланс між попитом і пропозицією на валютному ринку.

Економіст та інвестиційний банкір Сергій Фурса зауважив, що Нацбанк підняв облікову ставку, бо бачить посилення інфляційного тиску. Підняття ставки сприятиме сповільненню цін.

– Підвищення облікової ставки є елементом боротьби зі зростанням цін. Але є інші чинники, які впливають з різних боків. НБУ бачить ці чинники, зокрема й інфляційні очікування. І щоб їм запобігти, щоб боротися з ними, підіймає облікову ставку, – пояснив економіст.

Сергій Фурса також запевняє, що в найближчі місяці з курсами валют нічого не буде відбуватися.

Споживчі ціни: чого чекати українцям

За словами віцепрезидента Асоціації українських банків, поняття притишення інфляції передбачає, що споживчі ціни, як мінімум, не зростатимуть. Принаймні йдеться про внутрішнього виробника продовольчих товарів.

– Отже, ми можемо очікувати, що впродовж лютого цінова ситуація в Україні залишатиметься стабільною. Проте необхідно зробити одне уточнення: є низка досі важкопрогнозованих чинників, які опосередковано можуть вплинути на економіку країни (насамперед це війна та її наслідки), – наголосив Сергій Мамедов.

Як збільшення облікової ставки вплине на кредити й депозити

За словами економіста Сергія Фурси, збільшення облікової ставки матиме вплив на збільшення ставок як за кредитами, так і за депозитами.

– Тим більше, що НБУ не тільки підняв ставку, а й змінив прогноз, очікуючи, що наступні два кроки він також зробить вгору. Тому банки мають відреагувати, а певне зростання ставок ми побачимо, – наголосив економіст.

За його словами, якщо населення захоче брати кредити, а ці кредити не проходять по державних програмах, то вартість таких кредитів зросте.

Віцепрезидент УАБ Сергій Мамедов наголосив, що комерційні банки у найближчі 2-3 тижні масово переглянуть дохідність за гривневими вкладами.

Очікується, що ставки зростуть в середньому на 1 в. п. Тобто дохідність за ультракороткими вкладами (3-6 місяців) збільшиться до 11% річних, вклади від 9 місяців до 1 року дадуть середню дохідність у 12% річних, а найбільш дохідними вже майже рік залишаються довготривалі вклади – від 1 року до 2,5 року. Середні ставки за такими депозитами становитимуть близько 14% річних, однак максимальні можуть досягти позначку у 16%.

– На мій погляд, саме довготривалі вклади стануть пріоритетними для нових вкладників. По-перше, їхня дохідність найвища на ринку. По-друге, з огляду на очікуване зниження інфляції до 7-8% у другому півріччі, громадяни, що відкриють вклади у лютому, зможуть не лише вберегти кошти від знецінення, а й отримати пасивний прибуток в розмірі до 4%, – зауважив Сергій Мамедов.

Щодо ставок за кредитами за державними програмами, такими, як “5-7-9”, єОселя, Доступний факторинг, Доступний фінансовий лізинг 5–7-9 тощо, швидше за все залишаться без змін. Водночас умови за комерційними (суто банківськими) кредитними програмами цілком можливо збільшаться на рівень зростання облікової ставки – на 1 в. п.

Але є вагома частка спеціальних партнерських кредитних програм, наприклад, між банками та девелоперами, між банками та виробниками/постачальниками засобів ведення бізнесу. Крім цього діють спеціальні кредитні проєкти з державними фондами, наприклад, кредитування за програмами від Фонду енергоефективності ГрінДІМ, Енергодім. Умови за такими видами кредитів залишаться більш-менш сталими.

А у разі партнерських кредитних програм для малого та середнього бізнесу є можливості варіювати з умовами надання кредитів, аби не зашкодити потенційним позичальникам.

Виклики для економіки України у 2025 році

За словами Сергія Фурси, головним викликом для економіки України лишається повномасштабна війна – це глобальний чинник. Брак робочої сили – не менш важливий виклик для економіки України зараз і на найближчі 10-20 років.

– І інфляція, яка зараз висока і буде залишатися високою мінімум найближчі кілька місяців, також є викликом для економіки України у 2025 році, – зауважив інвестиційний банків.

Сергій Мамедов також наголошує, що для України найголовніший виклик – це війна та її наслідки. Адже щодня країна перебуває під атаками ворога, щодня зазнає втрат і збитків.

Другий виклик, за словами Сергія Мамедова, це умови можливого припинення війни. Ми не можемо зараз орієнтуватися виключно на заяви нового очільника США, адже вони інколи дуже суперечливі. З них не зовсім зрозуміла майбутня політика Дональда Трампа щодо закінчення війни.

Третій виклик для економіки України у 2025 році – це обсяг міжнародної фінансової допомоги. За словами віцепрезидента УАБ, Україна у поточному році потребуватиме близько $40 млрд зовнішньої допомоги.

– Нагадаю, що потреба у зовнішньому фінансуванні завдяки програмам від ЄС та США на 2025 рік майже повністю закрита, що дасть змогу покрити шалені видатки бюджету. Однак досі відкритим є питання на 2026-2027 роки. Розуміємо, що наразі Україна не зможе обійтися без зовнішніх грошей та й після настання миру ще пройде не один рік, коли потенційно ми зможемо жити лише “за свої”, – зауважив Сергій Мамедов.

Четвертий виклик для економіки України – це розвиток економіки, її найважливіших галузей, як-от агропромисловий та військовопромисловий комплекси, будівництво, розвиток малого та середнього бізнесу тощо. Нам потрібен хороший темп у зростанні економіки.

П’ятий виклик – це політичні “ігри у вибори”. Нам варто зосередитися на тому, щоб оминути ризик політичних чвар і розбрату в умовах хиткої воєнної економіки, підсумував Сергій Мамедов.

Ще одним чинником для інфляційної динаміки буде обсяг врожаю у 2025 році – його експерти прогнозують кращий, ніж у 2024-му. Того року на інфляцію значно вплинула літня спека та вимкнення електрики через російські ракетні обстріли по об’єктах енергетики. Бізнесу довелося працювати від генераторів і закладати ці витрати у вартість послуг.