Що їдять українці на Новий рік: сучасні страви замість радянської звички

Український новорічний стіл поступово змінюється, відходячи від радянських кулінарних традицій.

Хоча традиційна “шуба” чи олів’є досі присутні у святковому меню, їх поступово витісняють нові формати. Про ці зміни ведучій Яні Брензей в ефірі телемарафону Єдині новини розповіла кандидатка історичних наук, дослідниця гастрономічної культури Олена Брайченко.

Що заважає та сприяє появі нових гастротрадицій

На думку експертки, популярність страв, що залишилися з радянських часів, обумовлена декількома факторами. Передусім – звичкою, але не тільки нею.

– Фактично у нас за 30 років Незалежності не було якихось таких дуже класних комплексних досліджень про те, як змінюються смаки й, до прикладу, страви до Нового року. Ми вихоплюємо поверхнево те, що пам’ятаємо, те, що знають наші близькі. І так щороку ми ніби транслюємо одне і те ж саме, не помічаючи дуже багато речей, – зауважила Олена Брайченко.

Проте, суттєвим чинником змін дослідниця називає перехід на новий церковний календар. Дата Нового року тепер збігається із традиціями Щедрого вечора, які раніше святкувалися 13–14 січня.

Це вплинуло на формування своєрідного міксу страв: від класичних майонезних салатів до автентичних українських. Наприклад, запечена риба, качка з яблуками, голубці чи кутя. З іншого боку, дедалі більше українців додають до столу нові кулінарні експерименти – суші та інші азійські страви або ж європейські гастрономічні новинки.

Сучасні тренди новорічного меню

Серед них Олена Брайченко називає прагнення зробити стіл яскравим та естетично привабливим. Крім традиційних мандаринів, популярними стали екзотичні фрукти, такі як ананаси чи манго.

Замість звичних бутербродів зі шпротами все частіше на столах з’являються канапки з авокадо, червоною рибою чи оселедцем.

– У цифрову добу, в тому світі, в якому ми сьогодні живемо, їжа має бути не лише смачна, але й “інстаграмна”. Тому що дуже багато людей викладають світлини, діляться ними, розповідають, – наголошує експертка.

Окремої уваги заслуговує практика запозичення кулінарних традицій інших країн. Наприклад, німецький штолен став популярним на святкових столах українців. Це явище Олена Брайченко пояснює впливом маркетингу, а також простотою доступу до таких продуктів у магазинах.

Водночас дослідниця підкреслює важливість відродження українських кулінарних традицій. Однією з перспективних страв вона називає різдвяний калач – гарний, смачний і символічний виріб, який міг би стати конкурентом імпортних продуктів.

Олена Брайченко нагадала, що в умовах війни тема свят набуває особливого значення. Стрічки соцмереж, сповнені фото святкових столів, можуть зачепити почуття родин, що не мають змоги зібратися разом через перебування близьких на фронті чи за кордоном. Експертка закликає бути чутливими до таких ситуацій і пам’ятати про важливість підтримки одне одного.