Львівський портал

Шантаж і залякування – в минулому. Набув чинності закон про колекторів

Шантаж, залякування, погрози. Усі ці інструменти колекторів зі стягнення боргів залишаться в минулому. Від сьогодні, 14 липня 2021 року, набувають чинності більшість норм так званого закону про колекторів. Представники цього бізнесу будуть вимушені легалізувати свою діяльність. Щоб не залишитися «за бортом», колекторам доведеться подати в НБУ документи для включення у відповідний реєстр. Ті, хто пройдуть через це горнило, зіткнуться з новими, цивілізованими правилами роботи зі стягнення боргів, повідомляє Економічна правда.

Наприклад, колекторам заборонять цілодобово тероризувати дзвінками боржника, його рідних, знайомих чи роботодавців. За порушення цих правил компанії каратимуть штрафами або вилучатимуть з реєстру НБУ. Після вилучення вони не зможуть працювати з боржниками банків та мікрофінансовими організаціями (МФО) на кшталт «швидкогроші» чи «готівочки».

Десятиліттями влада вдавала, що колекторів в Україні не існує. Відсутність правил роботи для тих, хто займається поверненням боргів, призводила до тиску на громадян, шантажу і навіть доведення їх до самогубства.

З працівниками колекторських компаній знайомляться передусім українці, які беруть кредити в мікрофінансових організаціях.

Великі банки ще до кризи 2008 року почали створювати «центри збору кредитів», які працюють з фізособами за принципом call centre: позичальникам нагадують про наявність заборгованості та про необхідність її погашення.

За привабливою вивіскою «Кредит під 0%» такі організації приховують реальні відсоткові ставки, які можуть перевищувати 650% річних.

Навіть 1-2 тис грн «до зарплати» з урахуванням пені, штрафів та шалених відсотків за кілька місяців перетворюються на десятки тисяч гривень боргу. Оскільки послугами таких компаній користуються особи з невисоким рівнем доходів, розрахуватися за такими кредитами їм досить важко.

Як тільки боржник перестає платити, до справи підключають колекторів. Держава їх ніяк не контролювала, тож вони нічим себе не обмежували.

В арсеналі колекторів – безконтрольне надсилання повідомлень та цілодобові дзвінки боржникам, погрози рідним, близьким чи їх роботодавцям і навіть виготовлення порнографічних фотоколажів з метою шантажу.

У січні 2021 року народні депутати ухвалили в першому читанні, а в березні – загалом закон, який урегульовує роботу колекторів. Частина його норм набула чинності 14 квітня, але основні зміни почали діяти від 14 липня.

Що змінюється з 14 липня

Головна зміна – підпорядкування колекторського ринку Нацбанкові. Рішення передати його регулятору логічне: один державний орган встановлюватиме правила для тих, хто видає кредити, і для тих, хто їх повертає.

Як НБУ регулюватиме колекторський ринок?

Чи не ключова його функція полягатиме у веденні реєстру колекторів. З 14 липня всі компанії, які хочуть займатися цим бізнесом, повинні перебувати в цьому реєстрі. Якщо банк чи МФО залучить до повернення боргів колектора не з реєстру, то може отримати штраф 85-136 тис грн або втратити ліцензію.

Для включення в реєстр в НБУ необхідно подати бізнес-план, інформацію про керівників та працівників компанії, які взаємодіють з боржниками (вони мають відповідати кваліфікаційним вимогам, які встановить НБУ), інформацію про власників істотної участі (10% і більше) та про структуру власності. Реєстр буде відкритим.

Компаніям за розгляд документів необхідно сплатити 24 тис грн. Це ліцензійна плата за право працювати з боржниками. Мінімальних вимог до капіталу колекторських компаній закон не передбачає.

Легалізація колекторських компаній триватиме місяць. Документи на включення до реєстру НБУ прийматиме до 13 серпня. Хто не встигне – буде поза законом.

У такому випадку компанії не зможуть співпрацювати з кредиторами – банками та МФО. З 14 жовтня останнім доведеться розірвати договірні відносини з колекторами, що працюють нелегально. Іншими словами, за три місяці компанії, не включені в реєстр, не зможуть стягувати борги за позиками банків та МФО.

Якщо кредитори не розірвуть договори з нелегальними колекторами, то також ризикують отримати штраф 85-136 тис грн або втратити ліцензію.

Найбільш значуща та довгоочікувана зміна – регулювання правил поведінки під час стягнення заборгованості. Раніше ці правила не були прописані, через що колектори застосовували заходи психологічного і навіть фізичного тиску.

Правила поведінки колекторів почали діяти 14 квітня, а 14 липня регулятор отримав інструменти впливу на недобросовісних колекторів. Тепер спілкування колекторів і боржників має відбуватися за такими правилами.

  • Телефонувати боржнику дозволено лише в робочі дні з 9 до 20 години, а проводити особисті зустрічі з ним – лише за його попередньої згоди.
  • Колектори не зможуть використовувати функцію автодозвону до боржника понад 30 хвилин на добу.
  • Під час першого контакту колектора з боржником колектор повинен повідомити повну назву кредитора, інтереси якого представляє, своє повне ім’я, номер телефону та адресу для листування. Телефонувати з прихованих номерів заборонять. Колектор має надати боржникові інформацію про розмір боргу.
  • Якщо боржник або його представники попросять у колектора документи, які підтверджують борг, він зобов’язаний надати їх протягом п’яти робочих днів. До цього часу спілкування з боржником заборонене.
  • Закон також зобов’язує колекторів записувати всі свої контакти з боржниками, попередивши їх про те, що розмови записуються. Усі записи повинні зберігатися протягом трьох років. Ця норма допоможе самим колекторам, бо унеможливить зловживання позичальниками нормами закону.

Що забороняється колекторам

Крім загальних обмежень (зазіхання на права, свободу, власність, ділову репутацію, життя та здоров’я боржника), колекторам заборонені конкретні речі.

  • Використовувати шантаж та погрози.
  • Надавати неправдиву інформацію про розмір боргу або наслідки, що настануть у разі його непогашення.
  • Телефонувати, надсилати повідомлення або зустрічатися з боржником більш ніж двічі на добу.
  • Повідомляти про заборгованість позичальника третім особам або взаємодіяти з такими особами.
  • Вимагати в близьких, спадкоємців, представників чи поручителів боржника погасити його борг (крім випадків, коли такі вимоги законні).
  • Вимагати погасити борг у спосіб, не передбачений кредитним договором.
  • Використовувати на конвертах, які надсилаються боржнику, написи чи зображення, з яких можна зрозуміти, що отримувач має непогашений борг.
  • Продовжувати контактувати з боржником після того, як він повідомить, що його інтереси представляє адвокат.

Прописаний у законі перелік заборон для колекторів не є вичерпним. Якщо Нацбанк виявить недобросовісне поводження колекторів зі споживачами фінансових послуг, він може встановити додаткові обмеження.

Як каратимуть недобросовісних колекторів

  • Левову частину відповідальності за роботу колекторів закон покладає на кредиторів – банки, МФО та факторингові компанії (купують права вимоги за боргами). Кредитні угоди перших двох мусять містити попередження про можливість звернення до колекторів у разі виникнення заборгованості.
  • Перелік колекторів, з якими співпрацює кредитор, та їх контактні дані повинні публікуватися на сайті кредитора, а при переуступці права вимоги за позикою кредитор зобов’язаний повідомити про це позичальнику.
  • Якщо колектор порушить правила спілкування з боржником або використає заборонені методи, його оштрафують або вилучать з реєстру. Порушення етичних норм поведінки колекторів каратиметься штрафом 51-102 тис грн. Вилучати з реєстру будуть за більш ніж два порушення за рік.
  • Закон надає Нацбанку право не лише штрафувати колекторів, а й вимагати звільнення конкретних співробітників служб та надсилати їм інші обов’язкові приписи. У разі їх невиконання колектора можуть вилучити з реєстру.

Підготовлено за матеріалом Економічної правди: «Шантаж і залякування – в минулому. Як закон про колекторів змінить життя боржників»

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Джерело: Інформаційна агенція «ЛЬВІВСЬКИЙ ПОРТАЛ»
2021-07-14 14:38:31

Back to top button