Сестра Тавра: Для нього це був шок, бо думав, що вже всі повернулися з полону

Один зі звільнених із полону захисників Азовсталі – Богдан Кротевич з позивним Тавр, перший заступник командира полку Азов. Одразу після звільнення він закликав не забувати про інших бранців, які досі в полоні. Факти ICTV поспілкувалися з сестрою бійця Сандрою Кротевич, яка розповіла про першу зустріч і перші розмови.

Звільнення полонених було в суворій секретності. Родичі захисників приїхали задовго до зазначеного часу в Чернігівську область.

– Ми приїхали раніше і дуже довго чекали. Ми, мабуть, годин 14-15 чекали. І все було в такому стані, що не було 100% впевненості, що все відбудеться добре. Ми боялись комусь розповідати, ми чекали, і слава Богу, що вони повернулися, – розповіла сестра Тавра.

Про те, що саме її брат буде серед 215 звільнених захисників Маріуполя Сандра Кротевич не знала.

– Звісно, я не знала і не очікувала. По-перше, це командири, їх просто так не звільняють. По-друге, мене там взагалі не мало бути. Я там була випадково, тому що людина, яка мала їхати, в неї був форс-мажор і поїхала замість тієї людини я. Ніхто не оприлюднював списків, хто буде повернутий. І в принципі нам було неважливо, тому що всі захисники Азовсталі, бійці полку Азов нам такі ж рідні, як і наші рідні, – каже Сандра Кротевич.

Дівчина розповіла, що впізнала свого брата, попри сильне схуднення та виснажений стан.

– Те, що вони схудли й те, що вони виглядають як аборигени дехто, як мій брат, – це нічого не змінює. Це рідна людина. Я не розумію, як можна не впізнати свою рідну людину, навіть якщо вона заросла, тому, звісно, я впізнала, – каже Сандра.

Багато спілкуватися з братом ще не вдалося, зараз він працює зі спецслужбами.

– У нас можливості нормально поспілкуватися ще не було, тому що він проходить обстеження. Він займається тим, щоб якимось чином повертати хлопців. Тобто вони вже спілкуються з нашими спецслужбами та на своєму рівні з’ясовують ту інформацію, яка є станом на зараз, – говорить сестра.

Фізичний стан нормальний, а морально пригнічений, тому що всі командири були впевнені, що інші бійці вже не в полоні, а виявилося не так.

– Морально не дуже, тому що він повернувся, але ще багато бійців не повернулися. Для нього це був шок, вони думали, що вже всі повернулися, як казали, що протягом трьох місяців всі будуть повернуті. Тому він одразу включився в роботу в плані тому, що треба повернути всіх інших. Морально важко – це м’яко кажучи.

Ви бачили прес-конференцію Дениса Прокопенка в Туреччині. По ньому видно, що йому соромно, він відчуває навіть провину, бо він уже в безпеці, а його бійці ще перебувають у катівнях. Йому про це ніхто не повідомляв, скажімо так, – розповідає Сандра Кротевич.

Сестра Тавра додає, що боротьба за звільнення з російського полону українських бійців триває, і не повинна зупинятися.

– Те, що наші рідні повернулися, це нічого не змінює. Ми будемо боротися за всіх. Поки не повернеться останній боєць, який перебуває в полоні, ми роботу не припинимо, – вважає сестра Тавра.