Україна і світ

СБУ фіксує, поліція розслідує: що відомо про мінування в Україні і хто за цим стоїть

Протягом останніх декількох днів значно збільшилася кількість повідомлень про мінування у Києві та інших містах України.

Обов’язком правоохоронців є перевірка усіх подібних заяв, оскільки жертвами ймовірних вибухів можуть стати не лише об’єкти інфраструктури, а й десятки, та навіть сотні громадян.

Про те, як відбувається відпрацювання повідомлень щодо ймовірного мінування, Фактам ICTV розповів речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко. 

– У нас є гаряча лінія, на яку час від часу надходять повідомлення про мінування. Як правило, це повідомлення про псевдомінування. Вони можуть надходити або телефоном, або на електронну скриньку.

Наприклад, вчорашнє повідомлення про мінування всіх шкіл у Києві надійшло на електронну скриньку.

Після фіксації дзвінка співробітники гарячої лінії передають надану інформацію у відповідні підрозділи.

– СБУ має окремий підрозділ, який цим займається, але першу скрипку в історії з мінуваннями відіграє Національна поліція України. Вони фізично виїжджають на місце, яке нібито заміновано, там працюють їхні вибухотехніки, – зауважив Артем Дехтяренко. 

Що кажуть у поліції

Ввечері 12 січня в ефірі одного із телеканалів ситуацію із мінуванням в Україні прокоментував голова Національної поліції Ігор Клименко.

Він підкреслив, що незважаючи на статистику (переважна більшість подібних повідомлень є фейками), поліція має відреагувати на кожен такий виклик, і до таких перевірок залучається велика кількість правоохоронців.

За словами Ігоря Клименка, керівники потенційно вразливих та стратегічних структур (школи, лікарні, вокзали, аеропорти, підприємства тощо) також можуть сприяти швидкому розслідуванню подібних справ.

– Паралельно ми звертаємося і до керівників шкіл, і до керівників підприємств, аби спільно з нами вони робили свої приміщення більш безпечнішими. Ми просимо, щоб встановлювали більше відеокамер. До прикладу, у гімназії, де є камери і ведеться постійний контроль, нам простіше реагувати на такі виклики.

Статистика і відповідальність

За даними Нацполіції, лише на новорічні свята 2020-2021 років правоохоронці зареєстрували 132 повідомлення про мінування, а дев’ятьох осіб із різних областей України було затримано.

Більшість подібних повідомлень надходить на гарячу лінію з непідконтрольних територій Донбасу.

Водночас частка неповнолітніх українців, які “бавляться” у повідомлення про псевдомінування, становить не більше 10%.

Осіб, причетних до подібних ситуацій, притягують до кримінальної відповідальності за ст. 259 (Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) КК України.

Залежно від обставин, обвинувачений може отримати від чотирьох до восьми років в’язниці.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-01-12 21:07:58

Back to top button