Україна і світ

Саміт Україна-ЄС 3 лютого 2023: що відомо та на які рішення очікувати

02.02.2023
188 11 хвилин читано

У п’ятницю, 3 лютого, в Києві відбудеться 24-й саміт Україна-ЄС. Сам факт того, що захід такого високого рівня проводиться в столиці нашої держави в умовах повномасштабної війни, вже є символічним сигналом Євросоюзу про підтримку.

Такі саміти проходили майже щороку з 1997 року почергово в Україні або в одному з європейських міст (останнім часом у Брюсселі). Це політичний діалог найвищого рівня між Україною та Європейським Союзом. Під час самітів українські та європейські високопосадовці обговорюють за зачиненими дверима формати та пріоритети співпраці, а також просування України на шляху євроінтеграції.

Чому саміт Україна-ЄС цього року особливий та чого очікувати за його підсумками – далі в матеріалі.

Зараз дивляться

Хто візьме участь та чому саміт особливий

У саміті візьмуть участь президент України Володимир Зеленський, президент Європейської Ради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Захід пройде офлайн, тобто лідери Євросоюзу особисто візьмуть у ньому участь. Ще зранку 2 лютого до Києва прибули Урсула фон дер Ляєн разом із делегацією єврокомісарів, а також голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

За черговістю саміт мав відбуватися в Брюсселі, оскільки попередній проходив у Києві. Тож рішення лідерів ЄС прибути в столицю воюючої країни є досить сміливим та показовим.

– Ми тут разом, щоб продемонструвати, що Євросоюз підтримує Україну так само твердо, як і раніше. І щоб ще більше поглибити нашу підтримку та співпрацю, – наголосила президентка Єврокомісії, для якої нинішній візит до Києва є четвертим з початку повномасштабної війни.

Жозеп Боррель також повідомив, що прибув до Києва, аби передати потужний сигнал підтримки ЄС усім українцям, які захищають свою державу.

Захід буде особливим із двох причин:

  • Це перший саміт Україна-ЄС від початку повномасштабної російської агресії. Востаннє саміт проходив у Києві 12 жовтня 2021 року.
  • Україна вперше візьме в ньому участь у статусі країни-кандидата на членство в Євросоюзі.

Як відомо, Україна подала заявку на членство в ЄС наприкінці лютого 2022 року.

А 23 червня в Брюсселі всі 27 країн-членів Європейського Союзу офіційно підтримали надання Україні статусу країни-кандидата на членство в блоці. Одночасно з цим Київ отримав від Єврокомісії перелік із семи критеріїв, які стосуються сфери реформ. Їх виконання є умовою для подальших кроків, зокрема для можливого початку переговорів про вступ.

Єврокомісія має прозвітувати про прогрес України у виконанні семи критеріїв восени 2023 року. Водночас проміжна оцінка буде представлена вже навесні.

Ключові теми саміту Україна-ЄС

Згідно з даними на сайті Ради ЄС, на полях саміту лідери обговорять:

  • європейський шлях України та процес вступу до Євросоюзу;
  • відповідь ЄС на загарбницьку війну Росії проти України;
  • ініціативи України “щодо справедливого миру та відповідальності” РФ за скоєні воєнні злочини;
  • співпрацю в питаннях відбудови України та допомоги, а також у сфері енергетики;
  • глобальну продовольчу безпеку.

Як зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, ключовою темою саміту буде старт офіційних переговорів щодо членства в Євросоюзі. Київ, зокрема, прозвітує про виконання семи рекомендацій Єврокомісії.

– Ми готуємося представити результати виконання всіх семи рекомендацій Єврокомісії та очікуємо позитивної оцінки наших зусиль з боку ЄС… Ключовим питанням порядку денного має стати перспектива якнайшвидшого початку переговорного процесу про вступ до ЄС, – наголосив Кулеба.

Серед інших питань глава МЗС назвав:

  • наближення до внутрішнього ринку ЄС та взаємодію в енергетичній сфері;
  • нові санкції проти Росії (в Києві наполягають, щоб 10-й санкційний пакет ЄС стосувався ядерної галузі РФ, російського військово-промислового комплексу, зокрема, виробництва ракет та дронів, пропагандистів);
  • безпекову ситуацію;
  • втілення формули миру з 10 кроків, яку запропонував президент Володимир Зеленський;
  • притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини;
  • повоєнну відбудову України.

Очікується, що наприкінці саміту лідери виступлять зі спільною заявою. Також буде підписана низка галузевих документів.

Символічний візит єврокомісарів та перші в історії консультації

За день до саміту, 2 лютого, до Києва прибули 15 єврокомісарів (із 27) на чолі з Урсулою фон дер Ляєн. До складу делегації увійшли: виконавчий віцепрезидент з питань Європи Маргрете Вестагер, виконавчий віцепрезидент з економіки Валдіс Домбровскіс, глава дипломатії Жозеп Боррель, віцепрезидент з міжвідомчих відносин та прогнозування Марош Шефчович, віцепрезидент з питань цінностей та прозорості Вера Юрова, комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, комісар у справах добросусідства та розширення ЄС Олівер Варгеї та інші.

Вони взяли участь у спільній зустрічі Колегії комісарів із урядом України. Як наголошував прем’єр Денис Шмигаль, це були перші в історії України міжурядові консультації між Кабінетом міністрів та Єврокомісією.

– Візит Колегії комісарів є потужним символом підтримки Єврокомісією України на тлі неспровокованої та невиправданої агресії РФ. Ця зустріч надасть можливість обмінятися думками щодо багатьох сфер співпраці між ЄС та Україною, обговорити майбутню реконструкцію, а також європейський шлях країни. Це також можливість поглибити подальшу співпрацю з Україною, – пояснили в Єврокомісії.

Як повідомив під час телемарафону заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква, окрім спільного засідання, відбулися й двосторонні консультації: єврокомісари зустрічалися з відповідними профільними міністрами.

– Це дуже важливо в контексті підготовки до початку переговорів про вступ, які ми дуже хочемо розпочати в 2023 році. Для цього необхідно отримати оцінку нашого прогресу, семи рекомендацій. Таку оцінку формуватиме саме Єврокомісія, ті єврокомісари, які сьогодні прибули до столиці, – заявив Жовква.

Він уточнив, що переговори 2 лютого стосуються саме економічних питань, секторальної інтеграції України до ЄС. І єврокомісари могли з перших вуст отримати інформацію по кожному сектору української економіки.

Водночас на саміті 3 лютого лідери обговорять не лише економіку, а й політичні питання та міжнародну співпрацю. Жовква підтвердив, що розглядатиметься прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та терміни початку переговорів про вступ.

Як пише видання Euractiv, єврокомісари прибули до Києва “з обіцянками додаткової військової, фінансової та політичної допомоги”. Нинішня символічна поїздка мала відзначити підтримку України на тлі наближення першої річниці повномасштабного вторгнення РФ.

Це найбільша делегація Євросоюзу, яка відвідала Київ з початку вторгнення.

– Це дуже сильний сигнал, що ми в Києві під час війни. Це сигнал українському народу. Це сигнал для Росії. Це сигнал для світу, – повідомив журналістам високопоставлений чиновник ЄС.

Надії Києва та обіцянки Євросоюзу

• Що каже влада України

Президент України Володимир Зеленський назвав 2-3 лютого “двома дуже важливими євроінтеграційними днями”.

Безумовно, українська влада сподівається отримати більше конкретики щодо термінів початку переговорів про вступ України до ЄС. Один із семи критеріїв, які має виконати наша держава, стосується боротьби з корупцією. Тому, ймовірно, невипадковою є серія обшуків та підозр високопосадовцям протягом останніх двох днів.

– Зараз ми перед наступним логічним важливим кроком: перед новою фазою в нашому історичному об’єднанні. І буде правильним, якщо відкриття переговорного процесу щодо членства України в Євросоюзі буде сприйматися саме так, як сприймалося надання Україні кандидатства, – наголосив Володимир Зеленський на спільній конференції з Урсулою фон дер Ляєн 2 лютого.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно озвучив амбітні плани щодо євроінтеграції. За його словами, Україна може бути готова до членства в Євросоюзі вже через два роки, до кінця 2024 року.

– Тому ми очікуємо, що 2023 року в нас уже може бути ця попередня стадія переговорів, – зазначав Шмигаль.

Днями на засіданні уряду він перерахував очікування Києва від саміту. Йдеться про:

  • проміжну позитивну оцінку євроінтеграційних зусиль України, формування детальної дорожньої карти євроінтеграції, “від оцінки роботи після отримання статусу кандидата до початку предметних переговорів про вступ України до ЄС”;
  • секторальну інтеграцію української економіки до внутрішнього ринку Євросоюзу, зокрема, про довгостроковий доступ усіх українських товарів до ринку ЄС без квот і мита;
  • прогрес у питанні приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA);
  • прогрес у питанні приєднання до Єдиного роумінгового простору Євросоюзу;
  • промисловий безвіз;
  • фінансову допомогу Україні для швидкої відбудови енергетики, інфраструктури та пошкодженого житла.

В Кабміні хочуть зберегти безмитне ввезення українських товарів до Євросоюзу до кінця 2024 року.

• Що обіцяють в ЄС

На саміті 3 лютого обговорюватиметься питання членства України в ЄС, і офіційний Брюссель надішле два ключові сигнали: відзначить уже досягнутий прогрес і заявить про необхідність подальшої роботи. Про це повідомив журналістам 1 лютого високопоставлений європейський дипломат.

Європарламент у переддень саміту ухвалив резолюцію, в якій закликав “працювати над початком переговорів про вступ та підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки, щоб забезпечити приєднання України до єдиного ринку ЄС”.

Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 2 лютого висловила переконання, що Україна стане членом Європейського Союзу. За її словами, Єврокомісія сприятиме наближенню нашої країни до вступу, “до того дня, коли український прапор буде піднятий там, де йому належить бути”.

Крім того, вона анонсувала ухвалення десятого пакету санкцій проти РФ до річниці повномасштабного вторгнення в Україну, тобто до 24 лютого, та створення в Гаазі координаційного центру для збору доказів російських воєнних злочинів.

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив, що Євросоюз підготує ще 15 тис. українських військових у рамках тренувальної місії для ЗСУ. Тож загальна кількість військовослужбовців, які проходять тренування в ЄС, сягне 30 тис. осіб.

Крім того, Євросоюз виділить €25 млн на розмінування території України.

Блок також надасть нашій країні 2,4 тис. додаткових генераторів та 45 млн LED-ламп.

За словами Дмитра Кулеби, Рада ЄС 2 лютого схвалила виділення сьомого пакету військової допомоги в розмірі €500 млн та додаткових €45 млн для тренувальної місії військових.

Крім того, Євросоюз планує оголосити про виділення Україні додаткового пакету допомоги на €400 млн для підтримки реформ. Загальна допомога, яку вже надали Україні Євросоюз та країни-члени блоку, становить близько €50 млрд.

Очікуються й важливі кроки в сфері економіки, зокрема, щодо подальшого призупинення всіх мит на імпорт з України та лібералізації двосторонньої торгівлі.

Чого очікувати за підсумками саміту: оцінка експерта

У коментарі Фактам ICTV політолог, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович наголосив, що нинішній саміт Україна-ЄС має передусім значне символічне значення, оскільки проводиться через рік після широкомасштабного вторгнення РФ.

– Це, з одного боку, демонстрація підтримки України, з іншого – це сигнал РФ, що ніхто не відмовляється від України, її підтримки. І ця підтримка буде тільки наростати аж доти, доки Україна не здобуде перемогу в цій війні. А якою буде ця перемога, визначатиме безпосередньо Україна. Я думаю, що багато буде таких заяв, – пояснив експерт.

Рейтерович переконаний, що, окрім заяв про продовження підтримки України, пролунає конкретика по окремих програмах та напрямках: починаючи від додаткової військово-технічної допомоги та закінчуючи фінансовою підтримкою.

Водночас політолог не очікує конкретики щодо початку переговорів про вступ до ЄС.

– Я не думаю, що ми на цьому саміті почуємо про початок безпосередньо процедури вступу, – наголосив він.

Рейтерович пояснив, що в цьому питанні є кілька нюансів. По-перше, в Брюсселя є питання до тих зобов’язань, які має виконати Київ (наприклад, щодо призначення нового очільника НАБУ). А по-друге, не всі члени Євросоюзу підтримують швидку процедуру вступу України.

– На жаль, всередині Євросоюзу є певні розбіжності стосовно того, яким має бути процес вступу України в ЄС. Є країни, які кажуть, що треба вже розпочинати і не боятися говорити про те, що стандартні терміни, які застосовувалися до інших країн, у контексті України можуть бути переглянуті.

Є країни, які взагалі не хочуть давати “зелене світло”, на кшталт тієї ж Угорщини, оскільки мають свої інтереси, якими зловживають та маніпулюють, – зазначив політолог.

Ігор Рейтерович прогнозує, що за підсумками саміту буде ухвалена загальна політична заява про підтримку України на шляху євроінтеграції з акцентом на тому, які ще зобов’язання потрібно виконати. Водночас можна очікувати більше конкретики щодо інтеграції нашої країни в європейський економічний ринок, оскільки “це набагато простіше зробити”.

– Там уже є конкретні програми та напрями, які можна реалізовувати. Наприклад, питання розширення квот, продовження пільгових тарифів, інтеграція в мобільний простір, відкриття певних сфер, де раніше не було представництва України. Все це можливо, і, швидше за все, саме про це буде йтися, – розповів експерт.

Політолог наголосив, що економічна інтеграція в європейський ринок допоможе Україні стати “на крок ближче до Євросоюзу”.

– Фінальний вступ – це як вишенька на торті. Можна бути набагато більш інтегрованим в економічному плані, а потім вже фінально ухвалити якесь політичне рішення. Для України сьогодні економічна інтеграція становить більший інтерес, ніж якісь політичні заяви та декларації. Тому що економіка – це гроші, – додав Рейтерович.

Він зазначив, що саме подальша інтеграція в економічний простір ЄС та відкриття додаткових програм відбудови могли б стати дуже позитивним результатом саміту 3 лютого.

Без конкретики щодо вступу: західні ЗМІ про саміт та підсумкову заяву

• Швидкого вступу не буде?

Лідери ЄС на саміті в Києві не обіцятимуть, що Україна зможе приєднатися до блоку найближчим часом. Про це інформує видання Politico з посиланням на проєкт спільної підсумкової заяви саміту.

Видання стверджує, що в заяві не буде жодної конкретної згадки про амбітні часові рамки вступу для України. Натомість, документ міститиме розпливчасті запевнення щодо просування процесу вперед.

– Євросоюз ухвалить рішення щодо подальших кроків, щойно всі умови, зазначені у висновку Єврокомісії, будуть повністю виконані. Україна відзначила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ, – цитує Politico проєкт підсумкової декларації.

Кілька дипломатів та чиновників ЄС повідомили виданню, що таке формулювання стало наслідком значної протидії деяких членів блоку через “надмірні обіцянки Україні щодо перспектив членства в ЄС”, які Київ просив обговорити під час саміту.

У документі також наголошується на необхідності “всебічної та послідовної реалізації судової реформи” відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Йдеться, зокрема, про реформування Конституційного суду України. Попри ухвалення Верховною Радою відповідного законопроєкту №7662, Венеціанська комісія однаково має занепокоєння щодо повноважень і складу Дорадчої групи експертів – органу, який відбиратиме кандидатів до КСУ.

Країни ЄС розділилися щодо того, як швидко має відбуватися процес вступу.

– Між Польщею та країнами Балтії, з одного боку, та іншими країнами Євросоюзу спостерігалася явна напруга щодо формулювань вступу до ЄС, – повідомив один із європейських чиновників.

Видання Euractiv із посиланням на проєкт підсумкового комюніке пише, що лідери ЄС високо оцінять прогрес України на шляху реформ, пов’язаних із членством, проте конкретики щодо початку переговорів та швидкого вступу не буде.

• Прогрес на інших напрямках

Як зазначає Politico, попри те, що прориву в переговорах про вступ до ЄС не очікується, Брюссель планує продемонструвати солідарність з Україною в інших питаннях.

За окремими напрямками очікується прогрес: йдеться про “безвіз” для промислових товарів; призупинення мит на український експорт ще на рік; спрощення банківських переказів у євро; інтеграцію до зони безкоштовного мобільного роумінгу Євросоюзу.

За даними видання Euractiv, напередодні спільного засідання з українським урядом Єврокомісія оновила план пріоритетних дій Україна-ЄС щодо інтеграції у внутрішній ринок блоку. Він був винесений на міжурядові консультації 2 лютого.

Euractiv із посиланням на проєкт документа пише, що очікується прогрес у таких сферах, як посилення безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС. Новими є пункти про доступ до безроумінгової зони Євросоюзу та входження до єдиної зони платежів у євро.

Сторони планують підписати меморандум про взаєморозуміння в сфері відновлюваних джерел енергії.

– Ідея полягає в тому, щоб пришвидшити галузеву інтеграцію та досягти прогресу в конкретних кроках, щоб зблизити Україну з блоком, – пояснив Euracitiv один із європейських чиновників.

Також обговорюватимуться поставки ще більшої кількості зброї для української армії, фінансова допомога, застосування нових санкцій проти Росії, судове переслідування керівництва РФ за війну.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело: Європейська правда, Euractiv, Рада ЄС


Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-02-02 21:00:35

Теги
02.02.2023
188 11 хвилин читано