Руки чоловіка були зв’язані, а тулуб простріляний: свідки про звірства росіян на Харківщині

Вони кілька годин не дочекалися Збройних сил України і звільнення села від окупантів – в Діброві, розташованій поблизу Ізюма на Харківщині, російська армія у лісі розстріляла батька й сина. Їхні очі були зав’язані українськими рушниками. 21-річний Артем та 49-річний Арсен були захисниками України.

Діброва – невеличке село поблизу Ізюму. Навіть зараз, через два місяці після звільнення від окупантів, на вулиці ні душі. Люди звикли при росіянах менше виходити з двору, адже забрати могли за будь-що. Мішок на голову – і в підвал, каже пані Вікторія. Вбитий Артем Ніколенко – її син. Окупанти застрелили і її чоловіка 49-річного Арсена Амбарцумяна.

Спершу окупанти їх забрали навесні. Але за кілька годин відпустили і наказали нікуди не виїжджати. Вдруге прийшли вже у вересні, коли ЗСУ вели успішний контрнаступ. 5 вересня до будинку під’їхав бусик з червоною буквою Z, згадує Вікторія, схопили чоловіка, а сина забрали трохи згодом посеред села. Додому чоловіки повернулися за три дні.

Окупанти вимагали здати супутниковий телефон, що, як їм здавалося, мають чоловіки. А коли відпустили – наказали сидіти вдома – невдовзі знову прийдуть. Арсен навіть спати ліг одягнений, згадує Вікторія. Опівночі в дім знову постукали – подвір’я оточили російські військові з автоматами.

Руки Артема були зв’язані, а пластикова мотузка, якою, імовірно, знерухомили Арсена, лежала поруч із тілом.

Все це родичі побачили наступного дня під час процедури упізнання. А ще очі чоловіків були зав’язані вишитими рушниками: закривавлений – у Артема, йому влучили в голову. І білосніжний у Арсена – йому стріляли в тулуб.

Їх розстріляли вночі, в будинках неподалік лісу бачили фари машин і чули постріли, але боялися вийти, як потім дізналися рідні загиблих.