Росія, Північна Корея та Іран формують когнітивну вісь зла

Ця думка, висловлена на одній із перших панельних дискусій цьогорічної Конференції комунікаційників НАТО у Стамбулі, задала тон усій розмові.

Йшлося вже не тільки про пропаганду, дезінформацію чи окремі інформаційні операції. Росія, Північна Корея та Іран розбудовують не просто окремі елементи впливу в інформаційному середовищі, а пов’язану, скоординовану систему спроможностей для ведення глобальної когнітивної війни — і вже сьогодні використовують її, створюючи нове поле стратегічного протистояння.

Його мета — не лише передати повідомлення чи сформувати інформаційний порядок денний, а визначати те, як суспільства і окремі люди сприймають реальність, ухвалюють рішення та зрештою діють.

Для НАТО та його союзників це означає необхідність переходити від класичного стримування і реагування до розбудови власних спроможностей для ведення операцій у когнітивному середовищі — вже зараз і на довгострокову перспективу.

І цьогорічна конференція стала особливою — першим майданчиком такого рівня, де західні країни настільки серйозно заговорили про стратегічні комунікації як про окремий інструмент некінетичного впливу на противника, здатний змінювати його сприйняття, рішення та поведінку.

Йшлося вже не про комунікації як супровід військових і політичних дій, а про них як самостійну спроможність, яку потрібно розвивати, планувати й застосовувати так само системно, як інші інструменти сучасної боротьби.

Особливої ваги ця дискусія набуває з огляду на те, що недружні держави вже сьогодні активно ведуть боротьбу в когнітивному вимірі — координують свої дії, впливають на населення та намагаються формувати рішення на ключових рівнях. У цьому контексті досвід України є безцінним для партнерів: Україна не просто аналізує цю форму протистояння, а щодня працює в ній, адаптуючи власні підходи до реального поля бою.

Саме тому підтримка України з боку НАТО має залишатися стійкою та довготривалою. Як зазначив у своїй вступній промові Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) генерал Алексус Гриінкевич, сьогодні йдеться вже не лише про окремі рішення чи політичні заяви. Підтримка України є стратегічною інвестицією у спроможність протистояти агресії і у безпеку всього євроатлантичного простору.

Тому закономірно, що Україна не лише була темою для розмови, а й стала активним учасником цьогорічної конференції.

Українська делегація привезла власний досвід і напрацювання, зокрема в рамках довгострокового Проєкту з розвитку спроможностей Комплексного пакету допомоги НАТО Україні. Йшлося не лише про те, що Україна вже робить сьогодні, а й про підходи та рішення, які можуть визначити розвиток спроможностей у довгостроковій перспективі.

Цьогоріч у конференції від України взяли участь представники Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Центру протидії дезінформації при РНБО України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України та Урядового офісу європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

— Хотілося б обмінюватися досвідом за інших обставин — не отриманого ціною війни. Наші уроки можуть допомогти іншим уникнути таких наслідків, а наша присутність за столом НАТО — тісніше обʼєднувати підтримку партнерів довкола України. Від ліній «наведення ракет» на асфальті у 2022 році, до страху перед напливом трудових мігрантів із Середньої Азії та пусті полиці в магазинах у 2026 році — це когнітивні впливи ворога, серед яких ціллю є зламати волю захисту, — зазначив директор Департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України полковник Олександр Гайн. — Ми вчимося опиратися цьому і маємо результати когнітивного впливу на росіян. Впевненість у перемозі над Україною та підтримка войовничій політиці Кремля слабшають. Для НАТО робота з нами — це win win формат. Ми ділимося досвідом проведення інформаційних кампаній, посилення інституцій, розвитку нових підходів до адаптивної підготовки спеціалістів, технічних рішень. Вони допомагають нам розвивати нові спроможності, підтримують перспективні проєкти, а в результаті отримують практичний досвід ведення інтенсивної когнітивної війни.

Тематика таких ініціатив має відповідати актуальним оборонним і політичним потребам держави. Саме тому фокус українських інформаційних кампаній крім підтримки вітчизняного ВПК, наразі фокусується на рекрутингу та поверненню військовослужбовців із СЗЧ.

Нові українські інформаційні кампанії мають національний масштаб — «Нові контракти» та «Повернення із СЗЧ» реалізуються з липня 2026 року.

У рамках Комплексного пакета допомоги НАТО Україні проєкт підтримує їхню реалізацію, зокрема через розвиток спроможностей у сфері стратегічних комунікацій та проведення інформаційних кампаній.

Про перебіг цієї роботи українська делегація говорила з партнерами під час окремого воркшопу в рамках конференції — про результати, перші успіхи та плани на майбутнє.

Водночас, як зазначив заступник директора Департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Артем Шевчук: «Найбільший інтерес викликала не презентація досягнень, а те, що за ними стоїть — вивчені уроки».

І це очевидно: партнери прагнуть вдосконалювати власні підходи, спираючись на передовий український досвід, та інтегрувати його у власну систему підготовки.

Представництво НАТО в Україні, яке підтримує реалізацію Проєкту, сприяє регулярному залученню українських фахівців до таких міжнародних експертних майданчиків. Це створює можливості для обміну досвідом, налагодження професійних контактів і подальшого розвитку системної співпраці українських учасників із партнерами.

Водночас модернізація вітчизняної системи освіти та підготовки у сфері стратегічних комунікацій — ще один напрям, яким Україна може поділитися з партнерами.

За час повномасштабної війни підходи до підготовки фахівців довелося суттєво переглянути, адаптуючи їх до нової реальності та вимог когнітивного поля бою.

— Робота з допомоги Україні у розвитку професійних спроможностей за всіма дисциплінами стратегічних комунікацій уже демонструє позитивні результати. Разом ми посилюватимемо цей успіх у 2027 році та надалі, — зазначив керівник секції планування та аналітики Офісу стратегічних комунікацій штаб-квартири НАТО Кріс Райлі.

За останній рік у рамках Проєкту Департамент стратегічних комунікацій Міністерства оборони України, як орган, відповідальний за його реалізацію, фундаментально перебудував процес підготовки військових фахівців із різних дисциплін стратегічних комунікацій. Кардинально розширено перелік напрямів підготовки та кількість курсових програм підвищення кваліфікації, основою для яких став відповідний стандарт НАТО, що визначає вимоги до підготовки за цим напрямом. До кінця 2026 року перепідготовку пройдуть 200 фахівців різних напрямів, а у 2027 році — ще 280.

Принципово змінився і підхід до формування навчальних груп. Замість підготовки окремих фахівців Україна перейшла до принципу «готуємо корпуси», що дозволяє гармонізувати підходи та розуміння стратегічних комунікацій на рівні корпусів і бригад. Вперше до підготовки за стандартами НАТО залучаються також фахівці інших вітчизняних силових відомств.

— Залучаючи всі складові Сил оборони України до підготовки, ми не тільки підвищуємо взаємосумісність з НАТО, а й забезпечуємо повну міжвідомчу сумісність суб’єктів Сил оборони України, — пояснює начальник відділу координації розвитку спроможностей підполковник Єгор Голібардов.

Розуміння противника — ще одна необхідна складова цієї роботи. Виступаючи на панелі, присвяченій впливам у когнітивному вимірі, представник Головного управління комунікацій Збройних Сил України полковник Микита Жуйко звернув увагу на особливості сприйняття війни російським суспільством.

— Росіяни — нація без емпатії, — навів він тезу, спираючись на результати соціологічних досліджень Ігоря Яковенка та власний досвід.

За словами Жуйка, український досвід показує, що сама кількість загиблих російських військових не обов’язково здатна змінити ставлення російського суспільства до війни.

— Щоб змінити цю парадигму, війна має стати для росіян особистим досвідом — прийти в кожен дім і кожну родину.

Саме це, як пояснює полковник, є однією з цілей українських дальніх ударів у поєднанні з інформаційними діями. Синхронізація кінетичних та інформаційних впливів дозволяє формувати когнітивний ефект, спрямований на різні групи російського суспільства — від пересічного громадянина до представників бізнесу та державного керівництва.

Підсумовуючи, участь України в цьогорічній конференції стала не лише можливістю представити власний досвід, а й важливим інструментом подальшого розвитку практичної співпраці з партнерами.