Рік атак на енергосистему: чи здорожчає долар, електроенергія, продукти і чи можливі нові блекаути

За рік повномасштабного вторгнення РФ випустила по Україні майже 5 тис. ракет, більшість з яких були націлені на руйнування цивільної інфраструктури. Наприкінці квітня 2022 ці атаки призвели до дефіциту пального, який вдалося швидко ліквідувати, налагодивши нові шляхи імпорту.

Відтоді окупанти тероризували мирне населення, а в жовтні спробували занурити Україну в темряву, розпочавши низку атак на енергетичну інфраструктуру України. 15 масованих ударів та 255 влучань потому система тримається.

У лютому 2023 року в енергетичній сфері сталося диво, і попри масовані ракетні обстріли вдалося вийти на рівень, який дозволяє майже не застосовувати стабілізаційні відключення в Україні.

Здається, що ситуація покращилася, і тепер бізнес знову зможе запрацювати “на повну потужність”, наскільки це можливо в умовах повномасштабної війни. До цього наша енергосистема була профіцитною, що давало змогу експортувати її за кордон. А після початку масових атак довелося відмовитися від експорту і вдатися до віялових відключень по всій Україні, через дефіцит, який в найгірші дні перевалював за 20%.

Тепер українська енергосистема знову вийшла у профіцит, але проблеми на цьому не зникають. Факти ICTV розповідають, які нині очікування в енергетичній сфері, і як вони можуть вплинути на економічну ситуацію у нашій державі.

Неочікуваний профіцит

Те, що виробництво електроенергії після масованих атак Росії вдалося вивести на рівень, який задовольняє потреби населення та підприємств, стало приємним сюрпризом для всіх українців. Причиною цьому стало кілька факторів.

Перше – повернення в роботу двох енергоблоків АЕС, що дозволило суттєво зменшити дефіцит генерації електрики. Вже тоді міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що наслідки цієї події найближчим часом має відчути кожен житель України.

Друге – майже одночасно закінчили ремонтні роботи на кількох тепло- та гідроелектростанціях, що також повернуло частину потужностей в українську енергосистему. Звичайно, це сталося і завдяки надзвичайно швидким темпам ремонту, який ведуть цілодобово.

Третє – зниженню споживання електроенергії і навантаження сприяла відносно тепла погода в Україні. Попри те, що на кілька тижнів температура суттєво знизилася, відсутність сильних морозів дала змогу менше обмежувати споживачів.

Водночас, ремонт української енергосистеми далекий від завершення. За словами генерального директора YASNO Сергія Коваленка, підуть роки на те, щоб повністю її відновити. Та й забезпечувати нині доводиться меншу кількість населення і бізнесу, аніж до початку повномасштабного вторгнення.

І найближчим часом стабілізаційні графіки можуть повернути. Все через те, що навіть якщо немає обстрілів, треба проводити заплановані роботи.

– Вже через деякий час у нас заплановані регламентні роботи на деяких блоках атомної та теплової генерації, закінчиться паводок, тому ситуація змінюватиметься, і можливо, знову виникатиме “дефіцит ресурсу”, – пояснив в ефірі телемарафону Єдині новини виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Наслідки ракетної атаки РФ по одному з трансформаторів 17 листопада 2022

Водночас голова правління НЕК Укренерго Володимир Кудрицький в інтерв’ю Bloomberg заявив, що українська енергосистема досягла “плато”. Це означає, що ситуація, яка нині склалася в енергосистемі України внаслідок масованих ракетних атак РФ, кардинально не погіршуватиметься.

– На сьогодні ми досягли плато — подальшої деградації не відбувається. Ми можемо відновлювати енергосистему з тією ж швидкістю, з якою відбувається руйнування, іноді навіть швидше. Противник значною мірою втратив здатність завдавати значної шкоди. Проте не варто розслаблятися і вважати, що авіаударна кампанія Росії закінчена, – каже Кудрицький.

Та більшість нашої генерації (близько 55% наприкінці 2021 року) залежить від АЕС, які навряд чи стануть ціллю ракетних атак РФ. Особливо після розміщення на моніторингових місій МАГАТЕ. Але й великим ударом для енергосистеми стала втрата ЗАЕС, яку Росія окупувала 4 березня 2022.

Скільки саме вона виробляла в умовах війни ніхто не скаже, адже це є таємницею на час дії воєнного стану. Вочевидь, достатньо, щоб окупанти націлилися на її відключення від української енергосистеми та заміну персоналу на абсолютно не кваліфікований.

Стан енергосистеми далекий від ідеального, а це означає, що можливість віялових відключень не відкидають. Та є сподівання, що переважну більшість часу українці будуть зі світлом, а отже, і підприємства зможуть стабільно працювати.

Що і як здорожчало внаслідок атак на енергосистему

Після початку масованих атак на енергосистему України їхні наслідки відчули всі. Віялові відключення не ділили підприємства та побутових споживачів. Почалося й зростання цін, яке тоді багато хто пов’язував із роботою бізнесу на генераторах.

Експерт аналітичної компанії Олексій Кущ зауважує, що удари РФ по нашій енергосистемі справді сприяли збільшенню вартості товарів та послуг, але назвати точну цифру нині ніхто не може.

– В собівартість (товарів, – Ред.) закладається і дефіцит електроенергії, адже він призводить до порушення технологічних процесів, псування продукту. Це також впливає на вартість.

Багато товарів і напівфабрикатів, які ми раніше виробляли, через брак електроенергії ми просто не можемо виробляти. Тому завозять імпортні товари. Тобто є імпортна і логістична складові і, відповідно, подорожчання. На мою думку, в індексі інфляції споживчих цін минулого року – 25% – близько 5% є енергетичною складовою, – розмірковує Кущ.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зауважує, що більшість товарів не сильно здорожчали після масованих ракетних атак на енергосистему України. Всього на 1-2%. Більше ж ті підприємства, які сильно залежать від постійної роботи на електроенергії. Наприклад, птахофабрики та тепличні господарства.

Та й в інших сферах вплив виявився не настільки значний. Наприклад, попит на пальне для генераторів не збільшив його вартість, а зупинка експорту електроенергії курс долара.

Ціна на пальне в Україні нині формується на європейських ринках, тому внутрішні фактори не впливають на кінцеву вартість.

– Динаміка українського ринку цін на пальне залежить від двох факторів: ціни на оптові партії в Європі та податків, які збирають з літра в Україні. Якщо уряд підніме акциз на пальне, то тоді воно й подорожчає на заправках, – пояснює Пендзин.

Впливу на курс долара також не буде. Руйнування енергетичної інфраструктури і, як наслідок, припинення експорту електрики не підштовхнули курс валют до зростання.

І на початок лютого не було умов, які б призвели до стрімкої девальвації гривні. А ті фактори, які тиснуть на українську валюту, давно відомі.

– Найбільший фактор, який впливає на курс долара – це кошти, які йдуть на утримання українських мігрантів за кордоном.

Тобто вони отримують гривні на свої карткові рахунки, витрачають свої кошти в Європі, а вони конвертуються з гривні в євро або іншу іноземну валюту. І за таким напрямком йде близько €2 млрд на місяць, €24 млрд на рік. У порівнянні з цим вплив енергетики незначний, – розповідає Кущ.

Проте є сфера, де проблеми в енергетичній галузі 100% проявляться, упевнений Пендзин. Це – вартість електроенергії. Необхідність ремонту та періодичний імпорт з європейських країн точно призведуть до її подорожчання найближчим часом.

Щоправда, лише для непобутових споживачів, адже фінансовий стан українців не дозволяє навіть думати про здорожчання комуналки до кінця війни.

На скільки саме піднімуть вартість електроенергії, експерти не беруться прогнозувати. Але кажуть, що в ЄС вона нині коштує близько 18-19 грн за кВт, що десь втричі більше за нинішні тарифи в Україні. Тому, якщо імпорт електроенергії з Європи буде необхідний, то її вартість зросте відповідно.

Чи будуть іще блекаути і як це вплине на інфляцію

Для загального стану економіки України ракетні атаки РФ по енергосистемі будуть відчутнішими.

Попередні дослідження свідчать, що до інфляції щороку додаватиметься близько 2,5%. Принаймні допоки продовжуватимуться атаки на українську енергосистему.

– За нашими розрахунками, блекаути до загальної інфляції додадуть 2-2,5% в річному вимірі. Якщо інфляція планувалася 25%, то буде 27,5%.

Дійсно, на сьогодні фактом є те, що кВт⋅год, вироблена дизель-генератором, десь вп’ятеро дорожча, аніж та, яку бізнес отримує по мережі. Зрозуміло, що бізнес перекладатиме додаткові видатки на плечі кінцевого споживача, – каже Пендзин.

Кущ же зауважує, що російські удари по енергосистемі зменшують можливість економіки відновлюватися. Тобто, навіть за бажання працювати в Україні, окремі підприємства не мають змоги наново запускати виробництво, адже на них просто немає електроенергії.

– Те, що відбувається з енергетикою, в контексті економіки свідчить про критичне зниження енергоємності ВВП України і формування так званої енергетичної стелі економічного відновлення.

Вона буде стримувати темпи відновлення української економіки… Видається, що російські удари направлені на зниження потужності нашої енергосистеми до мінімального рівня, щоб вона могла забезпечувати лише населення, але не промисловість. На мою думку, мета цих ударів – саме зупинка промисловості… Це стримує й повноцінне створення оборонних підприємств в Україні, – пояснює Експерт аналітичної компанії Об’єднана Україна.

Водночас, вихід на енергетичне “плато” має сприяти хоча б тому, що ситуація в економіці не погіршуватиметься. Щонайменше через російські атаки по критичній інфраструктурі.

Так, можливі локальні відключення електроенергії через обстріли, але до масових вже навряд чи дійде, вважає Пендзин.

– Плато, яке нині є, пов’язане з тим, що дуже багато потужних споживачів пішли з ринку. Це металургія, хімія, які мали надзвичайно великий попит на електроенергію.

На мою думку, ті споживачі, що лишилися, і генерація, яка лишилася, будуть врівноважені. Майбутніх блекаутів, якщо не буде потужних потраплянь у генерацію, вже не буде, – пояснює член Економічного дискусійного клубу.

Та навіть за таких реалій українцям все одно потрібно залишатися енергоощадливими, адже щоб відновити систему до нормального стану, знадобляться роки.

А нині кожен заощаджений кіловат гарантуватиме, що в кожного українця в оселі буде світло, кожне підприємство працюватиме на перемогу, а ціни зростатимуть не так швидко. І невдовзі стан справ в енергосистемі дозволить не просто утримувати підприємства, а й нарощувати їхню кількість.

Фото: ДТЕК Укренерго, Pixabay