РФ не зможе переломити хід війни: Жданов про звільнення Херсона та загрозу з Білорусі

Протягом останніх тижнів РФ суттєво посилила ракетні обстріли України, а також тероризує міста іранськими дронами-камікадзе Shahed-136. А на території Білорусі агресор розгортає підрозділи ЗС РФ на аеродромах та об’єктах військової інфраструктури.

Тим часом на Херсонщині триває контрнаступ Збройних сил України.

Військовий експерт Олег Жданов розповів в інтерв’ю Фактам ICTV, чи дійсно існує загроза нового вторгнення з боку Білорусі, чи можуть війська РФ відступити з Херсона, як розцінювати нові ракетні удари та чи можна вплинути на Іран, щоб він припинив постачати озброєння агресору.

Як ви оцінюєте участь Білорусі в повномасштабній війні проти України? Чи можна говорити про те, що Мінськ повноцінно залучений до бойових дій на боці РФ?

– Я вважаю, що вони беруть участь у війні у повному обсязі. Єдине, що немає відкритої участі збройних сил Білорусі в цьому масованому збройному вторгненні на територію України. А так всі заходи: надання території, повітряного простору, виконання всіх заходів забезпечення щодо організації і ведення бойових дій російською армією на території України.

Плюс найманці білоруські воюють в складі збройних сил РФ, і ми це теж знаємо. Надання техніки, надання озброєння, надання боєприпасів.

Тому я вважаю, що Білорусь є повноцінним учасником цієї війни.

Чи може РФ відкрити другий фронт у війні проти України та знову ввести війська з білоруської території? Як ви оцінюєте таку вірогідність? І якою є ймовірність безпосередньої участі збройних сил Білорусі у бойових діях?

– Тут потрібно чітко розрізняти: якщо ми говоримо про Білорусь, то ні, вони не будуть брати участь. Сьогодні Лукашенко робить все, щоб максимально знизити бойові можливості збройних сил Білорусі. Це те, що я перелічив: віддає техніку, озброєння, боєприпаси. І навіть дозволяє російським вербувальникам вимивати в нього мобілізаційний ресурс.

За даними станом на середину літа завербували до 13 тис. військовозобов’язаних білорусів для участі у цій війні на боці РФ. Тому, якщо ми говоримо про Білорусь, – то ні. Ймовірність тут дуже низька. Фактично дорівнює нулю.

А от якщо ми кажемо про РФ – то тут імовірність дуже висока. Я думаю, що вона десь близька до 100%.

Для Росії вкрай важливо відкрити другий фронт проти України. Можна припустити, що завдання буде похід на Київ. Але головна мета буде розтягнути зусилля Збройних сил України на два фронти.

І вони будуть зараз, на мій погляд, намагатися формувати угруповання. Вони вже почали перекидати техніку, озброєння і особовий склад на територію Білорусі. Ну і десь, я так думаю, не раніше грудня ми можемо очікувати, що вони вдадуться до збройної провокації, до спроб вторгнення на нашу територію з боку Білорусі.

Наскільки реальним є сценарій відступу росіян з Херсона і перекидання цього угруповання на новий наступ на Київ?

– Я думаю, що він може бути здійснений російським командуванням, але вони будуть максимально відтягувати цей момент, коли залишать Херсон. Чому? Тому що є політична воля Путіна, який віддав наказ: це неофіційна інформація, але з деяких джерел ми знаємо, що начебто відданий наказ “ні кроку назад”.

З військової точки зору плацдарм на правому березі річки Дніпро – це стратегічний плацдарм, який забезпечує життєдіяльність всього лівобережжя вздовж Дніпра. А це тил Запорізького напрямку.

Тому я думаю, що вони будуть там опиратися до останньої можливості. І без нашого тиску, без нанесення з нашого боку вогневого ураження вони з Херсона не підуть.

Чи вистачить нам ресурсів у зброї та військових, якщо Росія відкриє ще один фронт на Київ та почне новий наступ на Харків із Бєлгородської області? Чи зможе Росія переломити ситуацію на фронтах на свою користь?

– Я думаю, що навряд чи вони зможуть переломити ситуацію на власну користь. Тому що це вже не регулярна армія, це вже мобілізована армія. А мобілізованих, щоб вони стали регулярною армією, потрібно навчати – як мінімум пів року. Для того, щоб здійснити якісний відбір та сформувати більш-менш частини і підрозділи професійно навчених, боєздатних вояків.

Ні, вони дуже різко знижують бойові потенціали цих частин. А також знижується якість техніки, на якій вони будуть воювати. Сьогодні це техніка, яка знімається з довгострокового зберігання. Це стара радянська техніка.

Тому я думаю, що навряд чи. Те, що для нас це буде проблема – так. Те, що нам, можливо, доведеться проводити ще одну масштабну хвилю мобілізації – так, така вірогідність існує. Для того, щоб закрити всі дірки або укомплектувати всі фронти, які з’являться у нас, якщо вони намагатимуться вторгнутися, особливо з Білорусі.

Це буде зовсім окремий фронт, який потребуватиме окремих зусиль для Збройних сил України.

Тому цілком імовірно, що якщо вони на це підуть, то так, нам доведеться і хвилю мобілізації проводити додаткову, і організовувати оборону країни на два фронти. Проте я думаю, що навряд чи вони зможуть переломити хід війни конвенційними методами її ведення.

Понеділкові обстріли Києва та інших міст України можна вважати новою тактикою РФ?

Вона не така нова. З призначенням Суровікіна (командувачем об’єднаного угруповання військ РФ в Україні, – Ред.) у принципі я передбачав, що воно так буде. Тим більше що ми знаємо, як він воював у Сирії, на чому він здобув собі прізвиська “генерал Армагеддон” і “м’ясник”. Два в нього прізвиська.

Коли він очолив південне угрупування військ РФ, ми бачили, як він намагався штурмувати завод Азовсталь у Маріуполі. І теж саме він робить зараз, тільки в масштабах України.

Справа в тому, що на сьогодні у РФ уже немає інших засобів для ведення бойових дій. На полі бою вони не можуть чинити такий опір, а тим більше не можуть перейти до наступальних дій. Вони змушені оборонятися і на деяких напрямках навіть відступати. Тому вони вдаються до такого.

Вони вирішили, що потрібно розвалити енергетичну систему України для того, щоб примусити нас принаймні погодитися на припинення вогню.

Росії потрібна оперативна пауза для того, щоб відновити сили, відмобілізувати особовий склад, перегрупувати війська і знову відновити наступ. А без перерви вони не можуть, під час ведення бойових дій у них ніяк не виходить перегрупування і підсилення тих військ, які на сьогодні є на лінії фронту.

Як міжнародні партнери України можуть вплинути на Іран і чи реально змусити його припинити постачання зброї Росії?

Ні, на сьогодні вже ні. Я вважаю, що Іран ухвалив доленосне рішення і фактично пішов ва-банк. Тільки можна здогадуватися, яка ж ціна питання. Фактично Іран сьогодні перекреслив ядерну угоду, про яку вони вели переговори. І фактично Іран став на шлях військової конфронтації.

Я так розумію, що вони готові протистояти, навіть у військовому плані, але заради того, що їм надасть Росія. Така висока ціна, на мій погляд, може бути єдина на сьогодні: це передача ядерної технології стосовно створення ядерного боєзаряду.

Уран вони збагачують, він у них є. У них є ракети-носії для цих зарядів. І вони швидше за все сподіваються, що з появою ядерного заряду Іран стане ядерною державою, і тоді з ним будуть розмовляти зовсім по-іншому.

І вони зможуть підсилити таким чином свої переговорні позиції, диктувати вже свої умови в цих переговорах. Я думаю, що на меншу ціну Іран навряд чи погодився б. Піти ва-банк і фактично розірвати будь-які відносини чи можливості мирного врегулювання своїх питань на міжнародній арені.