Ренат вже може тримати в руках чашку: як фізіотерапевти Лікарів без кордонів зцілюють поранених на війні

До Київського медичного центру під’їжджають автівки, з них виходять переважно молоді чоловіки на милицях. Багато хто – з ампутаціями. В центрі працює команда фахівців Лікарів без кордонів (MSF), які зводять поранених на ноги й діляться досвідом реабілітації з колегами. З початку повномасштабної війни з РФ потреба у реабілітологах зросла.

Надія Волобоєва, комунікаційниця Лікарів без кордонів ексклюзивно для Фактів ICTV підготувала матеріал про те, як відбувається реабілітація поранених.

Ахмад Алросан приїхав в Україну з Йорданії. Там працює в лікарні MSF, де реабілітують поранених із Ірану, Ємена, Сирії, Ґази. Фізіотерапевт Лікарів без кордонів має досвід допомоги пацієнтам, котрим через війну довелося ампутувати кінцівки.

Ахмад працює з Ренатом. Йому – 29, зазнав поранення внаслідок вибухів міни та осколкової гранати в Маріуполі.

– Утратив око, понівечило пальці на обох руках, має мінно-вибухові травми на всьому тілі, перелом зап’ястя. Зробили три операції, попереду – ще дві, діставатимуть залишки осколків, – так Алросан описує стан пацієнта.

Ахмад розпочинає масаж. Інколи помітно, що Ренатові боляче, але він терпить. Після поранення минуло пів року. Одразу надати допомогу не було змоги. Тому тепер потрібна триваліша реабілітація. А отже – час і терпіння. Лікар MSF обхоплює своєю рукою кулак пацієнта і просить розтиснути його.

– Пальці взагалі не працювали, були ніби скуті. Тепер я можу виконувати звичні дії так само, як ви чи будь-хто інший. Можу тримати ручку, можу брати чашку, – ділиться новим досвідом Ренат.

Фізіотерапевту важливо почути від пацієнта фразу – до завтра. Отже, він готовий прийти знову і знову, терпіти біль, отже, він довіряє лікарям.

У команді MSF також працює Еліз Джунд. Вона приїхала в Україну з Франції. Володіє сучасними методиками реабілітації.

Фізіотерапевтка зустрічає Василя біля медичної палати й супроводжує коридором. Пацієнтові – 30, вчиться жити без лівої ноги. Її ампутовано трохи нижче коліна.

– Постраждав, коли розміновували Новий Биків, що на Чернігівщині, – розповідає Василь. – Понад місяць це село було під контролем РФ. У землі багато небезпечного залізяччя лишилося.

Щоб територія стала придатною для життя, щоб місцеві почали повертатися до своїх домівок, треба було все перевірити. Металошукач не зреагував на міну на узбіччі шляху, бо вона була пластмасова – ПМН-2, протипіхотна фугасна натискної дії. Ногу відірвало одразу, вибух був такий потужний, що від кросівка лишився тільки попіл.

33-річний Андрій сьогодні впевненіше тримається на тренажері для ходьби. Йому зробили операції на ногах. Був прикутий до інвалідного візка. Тепер він ступає упевнено. Фізіотерапевтка MSF пропонує вправи з подолання перешкод. Їх треба переступити. Еліз Джунд контролює, як пацієнт тримає спину, як розподіляє вагу на ліву і праву ноги.

– Були миті, коли боліло дуже сильно. Куди сильніше, ніж у перші дні. Та це не той біль, що приносить страждання. А той, що його чекаєш, аби пересилити. Бо після нього настає полегшення, – розповідає Андрій.

Щотижня у відділенні фізіотерапії шпиталю МВС лікарі MSF разом з українськими фахівцями проводять до сотні відновлювальних сесій.

Завідувач фізіотерапевтичного відділення клініки МВС України Ярослав Ярош зазначає, що Лікарі без кордонів проводять тренінги для медичного персоналу. Вони діляться знаннями про техніки ручного масажу, що забезпечує рухливість суглобів і зменшує набряки, а ще – показують вправи на пропріорецепцію (м’язове відчуття положення частин власного тіла в просторі) та нейром’язовий контроль, а також працюють із вагою.

На території шпиталю працює кафедра неврології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Студенти – ерготерапевти та реабілітологи – мають змогу навчатися у фізіотерапевтів MSF.

– Ми навчаємо дітей, позаяк це – наше майбутнє. І коли місія Лікарів без кордонів поїде, то нам буде потрібен персонал, – говорить Ярослав Ярош.

Проєкт з підтримки поранених на війні Лікарі без кордонів реалізують спільно з Міністерством внутрішніх справ і МОЗ у Києві та Вінниці.

Фото: Лікарі без кордонів

До Київського медичного центру під’їжджають автівки, з них виходять переважно молоді чоловіки на милицях. Багато хто – з ампутаціями. В центрі працює команда фахівців Лікарів без кордонів (MSF), які зводять поранених на ноги й діляться досвідом реабілітації з колегами. З початку повномасштабної війни з РФ потреба у реабілітологах зросла.

Надія Волобоєва, комунікаційниця Лікарів без кордонів ексклюзивно для Фактів ICTV підготувала матеріал про те, як відбувається реабілітація поранених.

Ахмад Алросан приїхав в Україну з Йорданії. Там працює в лікарні MSF, де реабілітують поранених із Ірану, Ємена, Сирії, Ґази. Фізіотерапевт Лікарів без кордонів має досвід допомоги пацієнтам, котрим через війну довелося ампутувати кінцівки.

Ахмад працює з Ренатом. Йому – 29, зазнав поранення внаслідок вибухів міни та осколкової гранати в Маріуполі.

– Утратив око, понівечило пальці на обох руках, має мінно-вибухові травми на всьому тілі, перелом зап’ястя. Зробили три операції, попереду – ще дві, діставатимуть залишки осколків, – так Алросан описує стан пацієнта.

Ахмад розпочинає масаж. Інколи помітно, що Ренатові боляче, але він терпить. Після поранення минуло пів року. Одразу надати допомогу не було змоги. Тому тепер потрібна триваліша реабілітація. А отже – час і терпіння. Лікар MSF обхоплює своєю рукою кулак пацієнта і просить розтиснути його.

– Пальці взагалі не працювали, були ніби скуті. Тепер я можу виконувати звичні дії так само, як ви чи будь-хто інший. Можу тримати ручку, можу брати чашку, – ділиться новим досвідом Ренат.

Фізіотерапевту важливо почути від пацієнта фразу – до завтра. Отже, він готовий прийти знову і знову, терпіти біль, отже, він довіряє лікарям.

У команді MSF також працює Еліз Джунд. Вона приїхала в Україну з Франції. Володіє сучасними методиками реабілітації.

Фізіотерапевтка зустрічає Василя біля медичної палати й супроводжує коридором. Пацієнтові – 30, вчиться жити без лівої ноги. Її ампутовано трохи нижче коліна.

– Постраждав, коли розміновували Новий Биків, що на Чернігівщині, – розповідає Василь. – Понад місяць це село було під контролем РФ. У землі багато небезпечного залізяччя лишилося.

Щоб територія стала придатною для життя, щоб місцеві почали повертатися до своїх домівок, треба було все перевірити. Металошукач не зреагував на міну на узбіччі шляху, бо вона була пластмасова – ПМН-2, протипіхотна фугасна натискної дії. Ногу відірвало одразу, вибух був такий потужний, що від кросівка лишився тільки попіл.

33-річний Андрій сьогодні впевненіше тримається на тренажері для ходьби. Йому зробили операції на ногах. Був прикутий до інвалідного візка. Тепер він ступає упевнено. Фізіотерапевтка MSF пропонує вправи з подолання перешкод. Їх треба переступити. Еліз Джунд контролює, як пацієнт тримає спину, як розподіляє вагу на ліву і праву ноги.

– Були миті, коли боліло дуже сильно. Куди сильніше, ніж у перші дні. Та це не той біль, що приносить страждання. А той, що його чекаєш, аби пересилити. Бо після нього настає полегшення, – розповідає Андрій.

Щотижня у відділенні фізіотерапії шпиталю МВС лікарі MSF разом з українськими фахівцями проводять до сотні відновлювальних сесій.

Завідувач фізіотерапевтичного відділення клініки МВС України Ярослав Ярош зазначає, що Лікарі без кордонів проводять тренінги для медичного персоналу. Вони діляться знаннями про техніки ручного масажу, що забезпечує рухливість суглобів і зменшує набряки, а ще – показують вправи на пропріорецепцію (м’язове відчуття положення частин власного тіла в просторі) та нейром’язовий контроль, а також працюють із вагою.

На території шпиталю працює кафедра неврології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Студенти – ерготерапевти та реабілітологи – мають змогу навчатися у фізіотерапевтів MSF.

– Ми навчаємо дітей, позаяк це – наше майбутнє. І коли місія Лікарів без кордонів поїде, то нам буде потрібен персонал, – говорить Ярослав Ярош.

Проєкт з підтримки поранених на війні Лікарі без кордонів реалізують спільно з Міністерством внутрішніх справ і МОЗ у Києві та Вінниці.

Фото: Лікарі без кордонів