Реформа або доля Ліги Націй: чи продовжить ООН існувати після війни в Україні

Сьогодні, 24 жовтня, у світі відзначають день Організації Об’єднаних Націй. Саме цього дня 1945 року на конференції у Сан-Франциско 51 країна ратифікувала договір про створення ООН. Україна однією з перших підписала Статут й увійшла до групи країн-засновниць.

Організація об’єднує 193 держави, які прагнуть підтримання миру й міжнародної безпеки, розвитку співробітництва між державами.

Наразі перед Організацією стоїть колосальний виклик – завершення війни в Україні, найбільшого воєнного конфлікту з часів Другої світової.

7 травня 2022 року Радбез ООН одноголосно підтримав заяву за фактом війни в Україні. В заяві зазначалося про глибоку стурбованість щодо підтримки миру і безпеки.

Надалі в ООН, зокрема й генсек Антоніу Гутерреш, неодноразово висловлювали “глибоку стурбованість” і закликали до припинення війни в Україні. Українців такі заявили лише дратували, бо жодної користі вони не приносили і були просто словами.

Факти ICTV розбиралися, чому ООН протягом війни довела свою неспроможність у вирішенні конфлікту у сучасному світі, а Росія досі є її постійним членом Радбезу.

Організація Об’єднаних Націй

Радбез ООН складається з 15 країн-членів: 5 постійних і 10 непостійних, яких обирають на два роки за географічною ознакою. Постійними членами Радбезу ООН є США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія. Усі вони мають право вето. Непостійними членами наразі є: Албанія, Бразилія, Габон, Гана, Індія, Ірландія, Кенія, Мексика, Норвегія, ОАЕ.

Президент США Джо Байден місяць тому у своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН заявив, що Радбез потребує збільшення кількості постійних та непостійних членів. Також, на його думку, постійним членам варто утримуватися від застосування вето, за винятком справді надзвичайних ситуацій. Це важливо, щоб Радбез не втрачав довіри й був дієвим.

Політолог Олег Саакян у коментарі Фактам ICTV наголосив, що ООН потребує докорінного реформування, проте це може статися вже після війни в Україні.

– На сьогодні вже очевидно, що ООН виявилася нездатною убезпечити світ від воєнної агресії: ні відреагувати на неї, ні притягнути до відповідальності агресора, ні зупинити агресію. Докорінні зміни в ООН можуть відбутися, на жаль, після завершення війни в Україні, – заявив політолог.

А до того часу Україна буде “заручником” недієвості ООН.

За словами експерта, на сьогодні пропонують такі реформи Організації Об’єднаних Націй: значно обмежити використання права вето, щоб у постійних членів, якою є РФ, не було можливості маніпулювати; збільшити кількість постійних членів Радбезу ООН, бо в ньому не представлені арабські країни, африканський світ, Латинська Америка тощо.

– ООН сконцентрувалася на євроатлантичній моделі. Це також треба реформувати, – зауважив Олег Саакян.

Крім того, ухвалення рішень ООН забюрократизоване і громіздке. Світ наразі потребує якомога оперативніших рішень.

Проте, на думку політолога, навіть якщо і вдасться провести усі вищезазначені реформи, немає гарантії, що діяльність ООН докорінно зміниться.

– Нас може очікувати або глибока реформа після війни, або прихід іншої структури, як свого часу сталося із Лігою Націй (перша міжнародна організація 1919-1946 рр., створена задля вирішення територіальних конфліктів у світі після Першої світової війни – Ред.). Цілком вірогідно, що ООН може повторити долю Ліги Націй, – наголосив Олег Саакян.

За його словами, недієздатність ООН допустила те, що в Європі виникла масштабна війна.

Наразі світ шукає відповіді, щоб не допустити “великого геополітичного сафарі” в інших інституціях. Наприклад, можна побачити перші цеглинки майбутньої архітектури безпеки у засіданнях Рамштайн (засідання 50 країн НАТО та союзників щодо питань оборони України), вважає Олег Саакян.

Також і Євросоюз виходить за рамки своєї політико-економічної діяльності.

– ЄС вперше в своїй історії запроваджує військові програми підтримки України… Світ зараз усіма силами намагається не допустити тотальної війни, адже розуміє, що це дохлий кінь, якого треба полишити, – наголосив політолог Олег Саакян.

Раніше голова комітету із закордонних справ Сенату Чехії Павел Фішер також заявив, що ООН потребує докорінного реформування, бо агресор не може блокувати розгляд питань щодо війни проти України.