Реабілітація поранених: втратив ногу у 23 роки, але відновився завдяки адаптивному спорту

З України в Британію на тренувальні збори вирушила українська Національна збірна військовослужбовців та ветеранів Warrior Games, яка потім братиме участь у змаганнях ветеранів у США.

Всього у складі делегації 33 спортсмени, що свого часу отримали важкі поранення, тренери, масажисти, лікарі, психолог, супровід атлетів на візках та менеджери.

 – Після повернення ми запускаємо в роботу реабілітаційний центр для військових ветеранів, основною метою якого буде післямедична реабілітація та залучення ветеранів до адаптивних видів спорту, – розказала Фактам ICTV головна тренерка команди Олена Яновська.

Воїни захищають нас на передовій, а ми повинні подбати про них у тилу. Тільки так наша країна переможе, вистоїть і відновиться, вважає тренерка.

В Україні багато військових, що під час війни отримали важкі поранення різного ступня важкості. Їм надали першу медичну допомогу і подальше лікування у госпіталях на високому рівні. Тепер у країні вже налагоджено й сучасне протезування.

Але важливо не просто поставити бійця на протез чи на власні ноги, а й повернути його до нормального життя в суспільстві. І тут йдеться не лише про психологічну, а насамперед фізичну реабілітацію.

Реабілітація військовослужбовців потребує часу (від 1 до 5-6 місяців і більше), терпіння й наполегливості самого пораненого, професіоналізму, чуйності і терплячості медичного персоналу, та коштів. Саме держава має опікуватися цією проблемою, а у нас цим наразі займаються волонтери.

У США, наприклад, цим опікується Міністерство оборони. Уже дев’ятий рік поспіль воно організовує Warrior Games – адаптивні змагання для військовослужбовців та ветеранів, які отримали поранення, були травмовані або захворіли, виконуючи свої службові обов’язки, та пройшли курс реабілітації і відновлення. Україна вже теж залучилась до Warrior Games.

 – Ми вже втретє беремо участь у цих змаганнях, – повідомила Яновська. – Ми представляємо Україну в таких видах спорту: легка атлетика, веслування на тренажері, велоспорт, стрільба з лука, кульова стрільба, плавання, пауерліфтінг, баскетбол на візках, волейбол сидячи та регбі на візках.

Тренери і спортсмени працюють разом з 2015 року, постійно до них долучаються нові спортсмени, які пройшли лікування у госпіталях. Донедавна у команді було 40 спортсменів. Та на жаль, двоє з них та один тренер загинули під час бойових дій, адже багато зі спортсменів є військовослужбовцями, і незважаючи на поранення, продовжують службу в лавах ЗСУ.

Адаптивний спорт – дуже важлива складова реабілітації поранених військовослужбовців.

 – Така система відновлення існує в США, – сказала Олена Яновська. – Ми хочемо повторити її в Україні. У нас професійні тренери. Тим паче – це люди, які не тільки займаються спортом, а й є військовими. Вони вміють тренувати, а також знають, як спілкуватися з важкопораненими ветеранами. Це найважливіше у справі відновлення та соціалізації воїнів.

У чому ж полягає принцип відновлення поранених, який хочуть застосовувати тренери команди Нескорених?

 – Насамперед це безперервність відновлюваного процесу, – підкреслила тренерка. – У нас дуже хороша військова медицина, але вона діє лише на території військового госпіталя. Поставили людину на протез і до побачення. Та до повного відновлення, до повернення до звичного життя ще далеко. Потрібно спочатку відновити всі функції організму, що постраждали за час лікування. Потрібно створити м’язовий корсет, щоб людина могла симетрично рухатися. Для цього і створено нашу програму.

Адже коли упускається момент адаптивної реабілітації, коли не укріплюється корсет всього тіла, то через кілька років у людини будуть проблеми зі здоров’ям.

Аби цього не сталося, члени команди, що пройшли всі етапи реабілітації, відвідують госпіталі та розповідають пораненим хлопцям свої історії. Система амбасадорів також передбачена проєктом. Саме ці люди мають переконувати поранених приходити в проєкт.

 – Коли до поранених приходить такий же військовий, як і він, тільки вже сильний і впевнений, хлопці по-іншому сприймають свою біду, – переконаний військовий спортсмен Максим Єрмохін. – Я сам втратив одну ногу в 23 роки, друга була пошматована. І коли я розповідаю, що мені довелося перенести 10 операцій, пройти нелегкий шлях лікування, а потім відновлення спортом, то бачу, що це переконує. Уже кілька людей після розмов зі мною почали займатися фізичними вправами серйозно. Я тішуся з цього.

Таке спілкування дуже важливе на шляху до відновлення. Поранені молоді хлопці, яким війна зламала не тільки кістки, але й життя, довіряють лише тим людям, які подолали той же шлях.

 – Наш проєкт – пілотний, ми працюємо поки що в Києві, а наші спортсмени тренуються у всій Україні. Тренування проходять в онлайн-форматі, – продовжила Олена Яновська. – Та оскільки спортсмени – це люди після важких поранень, для них дуже важливе очне спілкування з тренером, тому потрібно відкривати подібні центри в кожному місті. Щоб це працювало у всій країні, потрібна підтримка держави.

За кошторисом, який уже складено ініціативною групою, вартість курсу реабілітації (3-4 місяці) одного воїна за програмою Warrior Games в середньому складає 14 тис. грн. Причому, чим більше людей прийде, тим меншою буде вартість.

 – У нас є персонал, усі необхідні інструменти, щоб втілювати задумане, – запевнила Олена Яновська. – Ми створили фонд, і сподіваюсь, після цьогорічних змагань, на які ми вже виїхали, ми візьмемось за цю справу з новими силами.

Завдання майбутнього центру з відновлення воїнів – не спортивні досягнення, хоча це круто, як кажуть хлопці. Комусь подобається сам процес тренувань, дехто отримує задоволення від спілкування з такими ж, як він. Та головне – люди не випадають з соціуму, з життя, відновлюють не тільки тіло, а й стосунки.

Фото: Олена Яновська