Рашизм – страшніший за фашизм і нацизм: як сформувалася сучасна ідеологія РФ

День пам’яті жертв фашизму відзначають у світі сьогодні. Організація Об’єднаних Націй запровадила його у 1962 році.

Вересень вибрали через те, що саме цього місяця розпочалася і остаточно завершилася Друга світова,  жертвами якої стали 55 млн людей.

Щороку у другу неділю вересня у всьому світі відбуваються жалобні церемонії, але доки світ вшановує жертв режиму, який вдалося подолати, сформувався інший, який щодня вбиває сотні людей, нищить мирні українські міста та села і тероризує всю планету – рашизм. 

Як виник термін рашизм?

Українці масово почали називати росіян рашистами після повномасштабного вторгнення. Утворений від двох слів раша і фашизм – цей термін став синонімом жорсткості та безпринципності. Це слово ввійде у світові підручники з історії, вважає президент Володимир Зеленський.

У травні парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики закликав журналістів та політиків вживати термін рашизм та похідні від нього. Рашизм, кажуть депутати, визначає не лише нинішню російську ідеологію, а й ставлення російського суспільства до війни в України.

Рашистами росіян називають не лише українці. Значення терміна для англомовної аудиторії пояснив американський історик Тімоті Снайдер.

— Це слово, створене зсередини, з кількох мов, як комплекс каламбурів і посилань, які показують, що двомовне суспільство обмірковує своє скрутне становище і спілкується з самим собою, – пише історик у колонці для New York Times.

Навіть коли ми справедливо обговорюємо, наскільки цей термін застосовний до західних діячів і партій, ми схильні не помічати центральний приклад відродження фашизму, яким є режим Путіна в Російській Федерації.

Хоча термін не новий. Просто звучав раніше трохи інакше. Ще у XIX столітті Олександр Герцен у романі Минуле і думи писав про росіянізм як екстремістський напрям у москофільстві. Термінів фашизм чи нацизм (фашизм і нацизм трохи відрізняються: перший характеризує режим Бенітто Муссоліні в Італії, другий – гітлеріський режим у Німеччині) тоді ще не було.

Через більш як 100 років, наприкінці XX століття, ультраправа фашистська Народна національна партія Росії, не приховуючи цього, назвала свою ідеологію росіянізмом. Політсила вдавала із себе захисника російського православ’я. А один із її постулатів звучав як – “світ єдиний, питання лише, яка раса буде правити”.

Наскільки небезпечна ідеологія російського націоналізму — пояснював президент Чечні Джохар Дудаєв. Він називав його русизмом.

— Русизм страшніший за фашизм, нацизм, расизм — усі людиноненависницькі ідеології, – казав він у численних інтерв’ю.

Як воює русизм, чеченці відчули у дев’яностих.

Рашизм – похідна від нацизму

Дудаєв ще тоді виділяв особливості русизму:

• тактика випаленої землі, коли знищується все на шляху;
• паразитування на фальшивій історії;
• політичний тероризм;
• рабська психологія;
• шовінізм.

— Шовінізм – одна з рис, яка поєднує рашизм та нацизм. Переконання, що твій народ є вищий і через цю начебто вищість ти можеш принижувати інший народ. Ще одна риса – ідея геноциду, нацизм може бути, лише коли підтримує владу у всьому.

Тобто влада каже – концтабори, а суспільство каже, що це нормально. Буча вже була, – розповідає Фактам історик, головний спеціаліст відділу дослідження тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті Віталій Огієнко.

Сам Путін, до речі, не приховує, що захоплюється творами філософа Івана Ільїна, часто його цитує, за власні кошти встановив надгробок. Ільїн не просто обґрунтовував важливість створення в Росії національної держави. Він виправдовував Гітлера.

— Что сделал Гитлер? Он остановил процесс большевизации в Германии и оказал этим величайшую услугу всей Европе… Пока Муссолини ведет Италию, а Гитлер ведет Германию — европейской культуре дается отсрочка. 

Тімоті Снайдер переконаний, що люди 30-х, якби потрапили у сьогодення, без проблем би впізнали у путінському режимі нацистський.

— Символ Z, мітинги, пропаганда, війна як очисний акт насильства та масові поховання навколо українських міст роблять це цілком очевидним. Війна з Україною – це не лише повернення на традиційне фашистське поле бою: це ще й повернення до традиційної фашистської мови та методів.

Інші країни існують для того, щоб перетворитися на колонії. Минуле Росії знімає з неї провину. Існування України – це міжнародна змова, – пише він у матеріалі під назвою Ми повинні сказати – Росія фашистська держава.

А ще Росії притаманний культ одного лідера, культ мертвих, створений навколо Другої світової, вони марять імперською величчю, яку треба відродити. Сьогоднішня Росія відповідає більшості критеріїв, на які зазвичай спираються вчені.

Але фашистською чи нацистською державою її бояться назвати, бо як спадкоємиця СРСР РФ привласнила собі статус борця із цими ідеологіями. Хоча сталінський режим, як і гітлерівський, були дуже схожими: концтабори, терор, культ особи.

У серпні 1939 року Німеччина та СРСР підписали Пакт Ріббентропа-Молотова, таємний документ, де дві держави зі схожими режимами поділили сфери впливу у Північній та Східній Європі. Вже у вересні радянські війська увійдуть в Галичину, яка тоді належала до Польщі, і приєднають територію до СРСР. Але якщо нацистів покарали, то сталіністи уникнули жодних покарань.

— Умовою СРСР на Нюрнберзькому процесі було те, що про пакт Ріббентропа-Молотова ні слова, про участь СРСР в тому, як він ділив Європу, не повинно бути. І західний світ на це погодився. І в цьому була перша помилка Заходу, – каже історик, професор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Сергійчук.

Непокаране зло видозмінилося, зміцніло і виросло у нову війну у Європі. Цієї війни, зізнається Фактам історик, він чекав вже 30 років. 

— 27 серпня 1991 року, за кілька днів після проголошення незалежності, до Києва прибула делегація із Москви.  Олександр Руцкой (тоді віцепрезидент Росії), мер Санкт-Петербурга Анатолій Собчак поставили перед українською владою вимогу: якщо Україна вийде з СРСР, заберуть Крим та Донбас, це означає, що вони з того ж дня почали готуватися до упокорення України. 

І цьому можна було б запобігти, каже історик, якби Західний світ не толерував Росію з її неприхованими амбіціями. Адже йдеться не лише про Україну. Рашизм неодноразово погрожував війною світові. Ось заява Путіна за 2018 рік. Тоді у фільмі Володимира Соловйова Світопорядок він заявив:

— Это называется ответно-встречный удар. Если это решение уничтожить Россию, тогда у нас возникает законное право ответить… Да, для человечества это будет глобальная катастрофа, для мира будет глобальная катастрофа. Но я как гражданин России и глава российского государства хочу задаться вопросом: а зачем нам такой мир, если там не будет России?

Якщо зараз цього зла не зупинити, історія може піти по колу.