Рак стравоходу: вчені з’ясували, яку роль відіграють певні гени

Згідно з новими дослідженнями, опублікованими в Nature Cancer, генетичні мутації, які раніше вважали причиною розвитку раку стравоходу, насправді можуть виконувати захисну роль.

Хвороба Баретта і аденокарцинома стравохода

За статистикою, Велика Британія є країною з найвищим у світі рівнем  захворюваності на аденокарциному стравоходу.

Причини розвитку аденокарциноми часто пов’язані з хронічними запальними процесами, зокрема зі стравоходом Барретта.

Однак тільки в одного процента пацієнттів з цією хворобою розвивається рак, і лише 12% з аденокарциномою живуть понад 10 років.

Щоб покращити діагностику і лікування онкохворих, вчені намагалася з’ясувати, чому у деяких людей хвороба Барретта призводить до раку, а в інших – ні.

Генетичний дефект

Проаналізувавши дані секвенування генів понад 1 тис. пацієнтів із аденокарциномою стравоходу та понад 350 зі стравохідом Барретта, вчені виявили, що дефект, пов’язаний з геном CDKN2A частіше зустрічається у людей зі хворобою Барретта, яка не прогресувала до онкології.

Це відкриття було дуже несподіваним, оскільки CDKN2A зазвичай втрачається при різних видах раку.

Дослідження також показало, що втрата CDKN2A у нормальних клітинах стравоходу сприяє розвитку стравоходу Барретта, але також захищає клітини від втрати іншого ключового гена p53, важливого супресора пухлини.

Ефект дволикого Януса

Професорка Чіккареллі порівнює подвійну роль CDKN2A з давньоримським богом Янусом, який мав два обличчя — одне дивилося в минуле, а інше — у майбутнє.

— Мутації є неминучою частиною старіння організму. Однак наші висновки кидають виклик спрощеному уявленню про те, це бомба уповільненої дії. Адже в деяких випадках вони можуть навіть захищати, — пояснює авторка роботи.

Вона підкреслює, що мутації можуть мати складну природу, але щоб визначити, яким чином працює цей механізм, необхідні подальші дослідження.