П’ять місяців стійкості: перемоги України, втрати РФ та прогнози на війну

Звуки сирен, вибухів ракет, артилерійських залпів та роботи ППО. Усе це більшість українців запам’ятають на довгі роки, оскільки з моменту приказу російського президента про вторгнення в Україну вже минуло п’ять місяців.

Росія хотіла захопити Україну за кілька днів, втім повномасштабне російське вторгнення триває вже 152 день і наразі не видно, щоб кінець війни був десь поруч.

З 24 лютого для України чи не кожен день насичений подіями, і, на жаль, більшість з них трагічні. Але є й немало перемог, підтримки з боку західних партнерів України, а самі українці, звичайно, знаходять час для радощів і навіть гумору.

Факти ICTV зібрали головні події за п’ять місяців неспровокованої війни РФ проти українського народу та України.

Втрати сторін

Коли Кремль зрозумів, що “захопити Київ за три дні” не вдасться, то почав ретельно приховувати дані про свої втрати техніки та живої сили на російсько-українській війні. Останній раз російське Міністерство оборони оновлювало дані про кількість загиблих військовослужбовців ЗС РФ ще аж 25 березня.

За даними українського Генштабу Збройних сил, станом на 23 липня Росія втратила 39 240 військовослужбовців, 1 708 танків та 3 929 бойових броньованих машин. Крім того, до втрат ворога варто зарахувати гармати у кількості 864, РСЗВ – 253, засоби ППО – 113, літаки – 221, гелікоптери – 188, автомобільну техніку та цистерну – 2 820, кораблі / катери – 15, різноманітні БпЛА – 714, спецтехніку 72 та крилаті ракети у кількості 167 одиниць.

Крім того, українське видання Forbes підрахувало, що Російська Федерація щоденно витрачає на війну в Україні близько $400 млн, якщо враховувати втрати техніки, виплати зарплат військовим та родичам загиблих окупантів, а також супутні втрати, як-то забезпечення логістики та фінансування влади на окупованих територіях чи вербування найманців.

З боку України кількість загиблих військовослужбовців декілька разів називав президент Володимир Зеленський. Вперше президент заявив про втрати ЗСУ 12 березня, тоді йшлося про орієнтовно 1300 загиблих українських військовослужбовців. У квітні Зеленський казав, що з 24 лютого загинуло від 2,5 тис. до 3 тисяч українських військових.

Пізніше загальна кількість не називалась, але на початку червня президент заявив, що близько 60-100 українських солдатів гинуть через російську навалу, а близько 500 зазнають поранень. Ситуація на фронті у травні та червні була складною, але у липні президент заявив, що через західне озброєння ситуація на фронті зазнала змін, тому щоденні втрати України зменшились.

За даними Володимира Зеленського, станом на 22 липня щоденно на фронті гине близько 30 українських військовослужбовців, а близько 250 військових зазнають поранень. Тоді ж президент Зеленський відмовився розкрити загальні воєнні втрати України з початку війни, але сказав, що вони у кілька разів нижчі, ніж у Росії.

Карта бойових дій

З 24 лютого російський наступ на Україну пішов на семи напрямках і ворог зміг захопити низку територій на Херсонщині, Харківщині та в Запорізькій області. Крім того, в перший місяць війни війська РФ просунулись на півночі України та намагались захопити обласні центри Сумської та Чернігівської областей, але зустріли спротив ЗСУ.

Крім того, окупаційні війська РФ планували наступ на Київ, але через потужний опір українських військових, вже на початку квітня російські війська залишили усі північні області України.

Після перекидання своїх військ з півночі, Росія сконцентрувала свої основні зусилля на сході та південному-сході України, де, в першу чергу, ворог був сконцентрований на Маріуполі. Після героїчної оборони українських військових в Маріуполі їм довелось відступити на завод Азовсталь, куди російські окупанти не могли сунутись, а тому обстрілювали з важкого озброєння та скидаючи авіаційні бомби металургійний комбінат.

Згодом українські військові за посередництва ООН все ж були евакуйовані з Азовсталі, а окупанти змогли захопити Маріуполь.

Після Маріуполя ворог сконцентрував основні зусилля на Луганщині, де, знову ж таки, з великими втратами, повільно просувались, а російське Міноборони “героїчно” звітувало про захоплення будь-якого селища, в якому населення могло б складати навіть менш як 100 людей.

Таким чином, з початку квітня, тобто майже за чотири місяці війни росіяни змогли захопити кілька міст Луганщини, найбільшими з яких є Сєвєродонецьк та Лисичанськ.

Тим часом під час спроб російських окупантів сунутись на сході України, військові ЗСУ успішно контратакували ворога на Харківщині, посунувши ворога до держкордонів Росії, а на Херсонщині чи не кожного тижня з’являлось повідомлення про звільнення з-під російської окупації чергового населеного пункту.

Перемоги України

За час війни українська сторона здобула чимало перемог, битви за Київ, звільнення півночі України від навали росіян та евакуації маріупольського гарнізону.

Так, в ніч з 13 на 14 квітня українські військові влучили протикорабельними ракетами по російському флагману Чорноморського флоту крейсеру Москва. Російське військове керівництво не змогло приховувати такий факт і за два дні визнало, що російський ракетний крейсер був затоплений.

Окремою перемогою України можна назвати підтримку з боку країн Заходу. Так, 9 травня президент США Джо Байден підписав ленд-ліз для України, в рамках якого для українських сил оборони буде передано озброєння, техніку, гуманітарне забезпечення на понад $40 млрд.

Чи не головною подією в останній місяць війни стало постачання в Україну американських РСЗВ HIMARS, які змогли змінити ситуацію на фронті. Сполучені Штати передали Україні першу партію своїх РСЗВ лише 23 червня, але за місяць ці системи змогли деморалізувати чимало росіян, оскільки ЗСУ чи не щодня знищували російські склади з боєприпасами, через що війська РФ втратили здатність просуватись територією України.

Вже 29 червня відбувся обмін полоненими між Україною та РФ, в рамках якого до України повернулись 144 військовослужбовців, серед яких 95 – маріупольський гарнізон, що утримував російську навалу на Азовсталі.

Крім того, 30 червня українськими військовими був звільнений стратегічно важливий острів Зміїний на Одещині, а серед українців з’явився новий мем про “жест доброї волі” з боку росіян, яким у керівництві РФ пояснили втечу з острова.

Після масованого знищення російських складів боєприпасів протягом усього липня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 18 липня оголосив про стабілізацію ситуації на фронті.

Зазначимо, що ми навмисно не згадуємо про інші, невоєнні здобутки України, як то надання статусу кандидата на членство в Євросоюзі чи перемогу на Євробаченні.

Які прогнози щодо війни?

Український військовий аналітик Дмитро Снєгирьов вважає, що повноцінний контрнаступ Збройних сил України почнеться вже до кінця літа.

Експерт зазначає, що завдяки таким точковим ударам відбулося гальмування наступальних дій і на Сході, і на Півдні. Втім, війна все ж триватиме і до кінця літа основним місцем проведення боїв буде Донецький напрямок.

Британська розвідка вказує, що РФ наразі відчуває гостру потребу кадрового складу. Тому, ймовірно, перед командуванням РФ зараз стоїть вибір: чи посилювати війська на Донбасі для нових спроб наступу, чи то укріплювати південь України для утримання Херсона.

При цьому інший український військовий експерт Олег Жданов каже, що станом на другу половину липня у російських військових почав закінчуватись термін підписаного контракту і велика частка росіян почала відмовлятись йти воювати в Україну.

Секретар РНБО Олексій Данілов напередодні зустрічі четвертої контактної групи з оборони України (яку ЗМІ прозвали Рамштайн), заявив, що Україна планує перейти не просто до паритету з російською армією, а й забезпечити перевагу українських сил та швидше закінчити війну.

Так, на думку Олега Жданова, наразі війна перейшла у стадію позиційної боротьби, хоч росіяни мають плани продовжити наступ на територію Донецької області. Водночас з середини серпня війська РФ планують зробити черговий ривок завдяки накопиченню резервів, каже Жданов. Але українські війська, за його словами, мають готувати нові сили для повноцінного контрнаступу.

При цьому у вересні окупанти готуються до проведення “референдумів” на тимчасово захоплених територіях, тому, як зазначають кілька військових аналітиків, російські війська у серпні перейдуть в оборону на окупованих територіях, щоб ускладнити контрнаступ України.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) вказує, що Росія зосередила війська на Слов’янському напрямку. Фахівці також зазначають, що можливою метою окупантів є захоплення всієї Харківської області та Харкова, втім такі плани скоріше слід відносити до серії погроз захопити Запоріжжя та Миколаїв, які російські пропагандистські ЗМІ поширювали протягом травня та червня.

Фото: Генштаб ЗСУ