П’ять ключових невдач Путіна за рік повномасштабної війни

Перед повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року російські війська, які наступали на Київ, взяли з собою парадну форму в очікуванні перемоги за кілька днів.

Але така уніформа виявилася зайвою завдяки українській стійкості, західній допомозі та невдачам Росії на полі бою.

Видання Newsweek виокремило п’ять ключових невдач вторгнення Путіна за останні 12 місяців.

Невзяття Києва

Російські війська швидко просувалися 24 лютого 2022 року, особливо в бік Херсону та на північному сході біля Харкова. Зростали побоювання, що столицю незабаром можуть захопити, що може призвести до швидкої капітуляції України.

— Коли російські війська сформували 60-кілометрову колону автомагістралями на північ від Києва, війська Нацгвардії зайняли оборону на мостах, що в’їжджали до міста, були встановлені протитанкові барикади, а жителі згуртувалися, озброївшись коктейлями Молотова, – пише Newsweek.

Російські війська досягли Ірпеня та Бучі, де слідчі пізніше зібрали численні докази звірств проти цивільних осіб. Також велися бої навколо Броварів, на схід від Києва.

Фото: Depositphotos

Але колона була зупинена і столиця вистояла, оскільки українські сили перервали російські лінії постачання, зупинили літаки з десантом та знищили російську бронетехніку. Це була прелюдія до запеклого опору агресії Путіна, який триває й досі.

Затоплення Москви

Ціна флагмана Чорноморського флоту РФ становила близько $750 млн, але його потоплення 14 квітня, ймовірно, завдало ще більшого удару по репутації військово-морської могутності Росії.

24 лютого крейсер Москва підійшов до острова Зміїний та висунув пропозицію українським прикордонникам на здатися. У відповідь пролунала відома на весь світ фраза: Русский военный корабль, иди на х*й!

Через шість тижнів гордість російського Чорноморського флоту опинилася під водою. В Україні заявили, що вразили судно ракетами Нептун. А в РФ затято це заперечували, заявляючи, що причиною стала детонація боєприпасів на борту внаслідок незрозумілої пожежі, і судно затонуло під час буксирування назад у порт.

Росія заявила, що один моряк загинув і 27 зникли безвісти, але деякі дані вказують на сотні жертв.

Кадри, на яких колись великий корабель хилиться до дна з клубами чорного диму, що здіймаються у повітря – очевидне приниження Путіна.

Вибух на Кримському мосту

Вибух на мосту через Керченську протоку, що символізує окупацію Росією Кримського півострова, вразив своєю очевидною нахабністю, пише Newsweek.

Це сталося після літніх ударів по російських об’єктах у Криму, включаючи військову базу в Саках 9 серпня. 8 жовтня, через день після 70-річчя Путіна та через кілька днів після того, як він заявив про анексію чотирьох українських областей, частина мосту була у вогні і зруйнованою ділянкою дороги.

Вибух на єдиному мосту, що з’єднує окупований півострів з РФ, який є важливим маршрутом постачання її військ, перетворив спроби Путіна підкорити Україну своїй волі на глузування.

Удари по Керченському мосту та Москві були значними, навіть якщо вони не дали швидкої стратегічної переваги. А ще вони були символічними.

Величезні втрати військ

Оцінки Києва щодо російських втрат свідчать про те, що цього місяця Путін втратив більше військ, ніж за будь-який момент свого вторгнення. Вже тричі цього місяця Київ заявляв про понад 1 000 смертей росіян за добу.

Підрахунок російських втрат Україною станом на середу у 144 440 осіб вказує на те, що рівень смертей серед путінських військ є найвищим з початку вторгнення.

Путін також втратив багатьох командирів, а японська розвідка підрахувала, що під час війни було вбито 20 російських генералів — удвічі більше, ніж повідомлялося раніше.

Диктатор чотири рази змінював керівництво своєю армією. У січні призначив начальника Генштабу Валерія Герасимова замість Сергія Суровікіна, який командував лише з жовтня.

Віцеадмірал ВМС США у відставці Роберт Мурретт сказав, що на стратегічному рівні найбільшою невдачею для Путіна є величезні втрати росіян. Він сказав, що на російські ЗС вплинула слабкість, яку вони продемонстрували у своїй командній структурі, недостатня підготовка та ефективність їхніх сил.

— Керівництво в українській армії, а також на цивільному рівні з міністром оборони та президентом є набагато ефективнішим, – сказав він.

Втеча з Херсона

Коли російські окупанти зіткнулися з українським контрнаступом, сили Путіна втекли з єдиного обласного центру, який їм вдалося захопити на початку вторгнення.

Тодішній командувач російськими окупаційними військами в Україні Сергій Суровікін заявив у листопаді, що продовжувати постачання міста неможливо, а відступ означає відхід його військ із західного берега Дніпра.

Це показало, з якими труднощами зіткнулися сили Путіна, щоб утримати територію, яку вони окупували раніше під час війни.

Костянтин Сонін із Школи публічної політики Гарріса Чиказького університету сказав, що Путін розпочав війну на основі серйозного прорахунку і що невдачі за останні 12 місяців показують, що він не пристосовується до реальності.

Сонін додав, що Путін дуже недооцінив стійкість української армії, політичної системи, нації та відповіді Заходу та додав, що диктатор ізольований від будь-якої нової інформації, і, попри очевидні докази того, що війну слід припинити, він продовжує.