Путін програє, навіть ядерна зброя не змінить долю Росії на полі бою – WSJ

Володимир Путін програє війну і підвищує ставки. Пише газета The Wall Street Journal.

Поки російський президент у п’ятницю проголошував анексію чотирьох областей України, знову натякаючи на те, що він може застосувати ядерну зброю, його окупаційна армія продовжувала втрачати позиції через контрнаступ України.

НАТО пообіцяло продовжувати допомагати Києву, а ЄС вжив заходів, щоб захистити свою економіку від енергетичної війни Путіна.

— Путін намагається перетворити позицію військової слабкості на позицію сили, використовуючи страх ядерної атаки на Україну та нервозність Заходу щодо ескалації. Це не спрацює, —  сказав німецький аналітик з питань безпеки Ульріх Шпек.

Навіть очевидний саботаж цього тижня на трубопроводах NordStream у Балтійському морі, за який, на думку багатьох західних чиновників, ймовірно, несе відповідальність Росія, лише ненадовго знервував газові ринки.

The WSJ пише, що приблизно три чверті респондентів опитування громадської думки в Німеччині заявили, що хочуть, щоб підтримка України продовжувалася, попри зростання рахунків за електроенергію. Погані результати на виборах в Італії показали скептики санкцій. Очікується, що новостворений уряд продовжуватиме прозахідну та проукраїнську політику.

— Путін програє енергетичну війну. Він ставив на те, що якщо він перекриє газ, Європа здасться. Натомість Європі вдалося значною мірою замінити російський газ, — сказав експерт з енергетики Брюсселя Сімон Тальяп’єтра.

Він додав, що ЄС все ще стикається з серйозними проблемами у забезпеченні доступних енергоресурсів цього і наступного року, але зусилля блоку йдуть у вірному напрямку.

Путін також потрапив під дипломатичний тиск з боку Китаю та Індії, які були нейтральними, але добре налаштованими до Москви. На саміті в середині вересня в Узбекистані російський диктатор публічно визнав стурбованість лідера Китаю Сі Цзіньпіна щодо війни, а прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді майже сказав йому припинити бойові дії, заявивши, що нинішня ера не для війни.

Натомість 21 вересня Путін оголосив про мобілізацію 300 тис. росіян. Це крок, якого він раніше уникав, знаючи, що масовий призов не сподобається його громадянам.

— Росія зараз зазнає невдачі у своїй кампанії в Україні. Я думаю, що Путін переконався, що без додаткової живої сили Росія просто не зможе продовжувати цю війну, — сказав політолог з Європейського університету в Санкт-Петербурзі Григорій Голосов.

У тій же промові він натякнув, що розгляне можливість використання ядерної зброї в Україні і додав, що це не блеф.

Українські та західні офіційні особи кажуть, що існує реальна небезпека того, що Путін може застосувати ядерну зброю, навіть якщо це, ймовірно, не принесе йому перемоги. Ядерні погрози Путіна залишаються неоднозначними, а його слова виходить за межі доктрини Росії про те, що ядерна зброя буде використана проти ворогів, які використовують звичайну зброю, лише якщо існування РФ як держави буде під загрозою.

Багато військових експертів сумніваються, що навіть ядерна зброя змінить долю Росії на полі бою. Україна, яка веде боротьбу за своє існування як нація та незалежна країна, навряд чи здасться Путіну, навіть якщо він віддасть наказ про ядерний удар по її містах.

Диктатор також шукав інших форм військової ескалації після фіаско його армії в Харківській області. Росія відповіла ракетними ударами по електростанціях, дамбах та іншій цивільній інфраструктурі в українських містах. У п’ятницю РФ вдарила ракетами по гуманітарній колоні з цивільними людьми на Запоріжжі. Внаслідок атаки загинули щонайменше 25 людей і десятки отримали поранення.

На думку західних аналітиків, посилення атак на цивільні об’єкти, деякі з яких знаходяться далеко від фронту, навряд чи змусить Україну поступитися, і це показує, що у Путіна закінчуються варіанти.

Мобілізація в Росії також свідчить про відчай, кажуть аналітики, зазначаючи, що багато новопризваних солдатів відправляються в Україну з мінімальною підготовкою та обладнанням. Поки вона спричинила здебільшого хвилювання, протести та еміграцію.

— Це, безумовно, призвело до негативних наслідків у тому сенсі, що більшість російського населення раніше вважало, що війна в Україні — це справа контрактної армії, — сказав Голосов.

Він зазначив, що росіяни не сприймали війну в Україні як щось загрозливе для них особисто, але тепер усе змінилося.