Путін почав втрачати вплив на Азію через невдалу війну проти України – WP

Російські провали у розпочатій нею війні проти України знижують вплив президента Володимира Путіна на регіональних союзників. Йдеться, зокрема, про країни Центральної Азії, які Москва вважає сферою своїх інтересів.

Про це пише The Washington Post.

Видання зазначає, що найбільше помітні зміни в Казахстані, який зміцнив свої зв’язки з Китаєм, Туреччиною та Європою, а також залучив сотні західних компаній. 

Ця країна стала також перевалочним пунктом для росіян, що переховуються від мобілізації. 

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв проводив зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном. 

Його візиту в Париж послідував за поїздкою президента Узбекистану Шавката Мірзієєва минулого тижня, а також за самітом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що завершився звинуваченнями прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у відсутності підтримки в конфлікті з Азербайджаном. 

Крім того, схоже, він вирішив дистанціюватись від Володимира Путіна під час групового фото.

І хоча вибори в Казахстані, за підсумками яких переобрано Токаєва, визнали неконкурентними, Європа продовжує загравати з цією країною в пошуках альтернативних джерел енергії для заміни російської нафти. 

Так, у жовтні президент Європейської ради Шарль Мішель відвідав країни Центральної Азії, а цього місяця там побував з візитом голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.

У WP нагадали, що колись самовдоволений диктатор Володимир Путін змусив чекати на себе протягом 14 хвилин британську королеву Єлизавету ІІ. 

Проте на вересневому саміті Шанхайської організації (ШОС) все було навпаки – вже Путін протягом кількох ганебних новин чекав лідерів Індії, Туреччини, Азербайджану та Киргизстану. 

Видання пов’язує це з тим, що Путін підірвав довіру до себе невиправданим вторгненням в Україну. Так, Росія виглядає як держава, що прагне домінувати над сусідами, тоді як події показують спустошеність її армії. 

Президент Казахстана прямо повідомляє, що підтримує територіальну цілісність України.

Росія ж у відповідь намагалась “завдати удару” по Токаєву – тимчасово призупинила роботу каспійського нафтопроводу. 

Тим часом російські націоналісти погрожували, що Казахстан стане наступною країною, яка зазнає військового вторгнення. А Володимир Путін навмисне перекручував ім’я Токаєва і уникав зустрічі з ним на саміті в Узбекистані.

– Неправильна вимова Путіним не була сприйнята, ніби старий просто забуває імена. Це було сприйнято як навмисна дія Путіна, – прокоментував це аналітик Центральної Азії з Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров.

Однак Токаєв не моргнув і оком – вже у вересні він прийняв більш впливового гостя, китайського лідера Сі Цзіньпіна, що здійснив свій перший закордонний візит з початку пандемії коронавіруса. 

Під час зустрічі в Астані Цзіньпін пообіцяв підтримати територіальну цілісність Казахстану. Таку ж обіцянку дав президент Туреччини, Реджеп Таїп Ердоган під час візиту у жовтні.

– Для Казахстану дуже важливо, що Сі Цзіньпін приїхав і оголосив, що Китай і надалі підтримуватиме територіальну цілісність та суверенітет Казахстану. Він послав сигнал Росії про те, що вся яструбина риторика, що виходить з Москви прямо зараз щодо Казахстану, неприйнятна, – вважає Умаров.

Токаєв, тим часом, оголосив про диверсифікацію нафтових маршрутів, заморозив низку проектів з РФ і прийняв десятки тисяч молодих росіян, що рятуються від мобілізації. 

За словами засновника демократичної організації Еркін Казахстан Дімаша Альжанова, більшість казахів співчуває Україні, так як на півночі їхньої країни проживає велика кількість етнічних росіян.

– У принципі можна сказати, що суспільство на боці України. Після всіх цих образ на адресу Казахстану з боку російських офіційних осіб люди дуже насторожено ставляться до Росії. Порушення територіальної цілісності України пов’язане і з казахстанським суспільством, тому що вони побоюються, що те саме може статися і з Казахстаном, особливо на півночі країни, – сказав він.

Зазначається, що Токаєв – не єдиний регіональний лідер, який кинув виклик Путіну. Минулого тижня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив ОДКБ у тому, що вона підвела його країну.

Він відмовився підписати декларацію саміту, а російський президент обурено кинув ручку на стіл.

Президент Киргизстану Садир Жапаров у жовтні зневажливо відгукнувся про 70-річчя Путіна, а також саміт СНД у Санкт-Петербурзі. Після вересневих сутичок з таджицькою армією він навіть скасував військові навчання в рамках ОДКБ.

Проте найбільш несподіваним став закид від президента Таджикистану Емомалі Рахмона, який на жовтневому саміті в Астані застеріг Путіна від ігнорування малих країн.

– Ми хочемо, щоб нас поважали у відповідь. Я прошу вас не проводити політику щодо країн Центральної Азії, ніби вони були колишнім Радянським Союзом, – сказав він.

У кожного сусіда РФ є власні інтереси, проте російсько-українська війна оголила очевидні ризики лідерства Москви в питаннях колективної безпеки.

Темур Умаров вважає, що у довгостроковій перспективі позиції Росії у Центральній Азії продовжать неминуче погіршуватись на тлі зростання впливу Китаю.

– Росія потребує Центральної Азії набагато більше, ніж будь-коли раніше, тому що вона ізольована, і кожна країна, яка продовжує підтримувати союзницькі відносини з Росією, стала набагато ціннішою, – резюмував він.