Психологиня пояснила природу суперечок між тими, хто залишився в Україні та тими, хто виїхав

Чому комусь страшніше виїхати за кордон, ніж залишитися під ракетними обстрілами? Чому існує ворожнеча між тими, хто виїхав, і тими, хто залишився? Що має більший пріоритет – комфорт чи безпека в умовах війни? Чи можуть материнські почуття переважити кохання до чоловіка?

Про правильний та неправильний вибір розповіла психологиня Анна Просвєтова в інтерв’ю Максиму Крапівному.

– Анно, які емоції по відношенню одне до одного відчувають ті, хто поїхав і ті, хто залишилися в Україні? Яка причина агресії, яка виникає між цими двома групами?

– Це все індивідуально, залежно від мотивації. Проте, точно, в суспільстві є протистояння між тими хто виїхав і тими хто залишився.

Агресія в даному випадку слугує захисною реакцією. В кризових умовах сьогодення людина тримається лише за свій досвід, тому що саме він для неї успішний. Людина вважає його єдиним правильним, навіть якщо це і не так.

– Як ви можете пояснити ситуацію: одна мама емоційно запевняє, що правильно залишитись в країні, бо тут батько, а інша каже – виїхати заради безпеки дитини. При цьому вони звинувачують одна одну у виборі.

– За цим стоїть певний страх та невпевненість у своєму виборі. Для того, щоб самовнетися, що людина зробила все добре, вона все більше і більше доводить це іншим.

Також одна з мам може й справді транслювати своє переконання. Є “трендові” теми для суперечок, кожен обирає свою позицію у таких конфронтація. Раніше, за більш мирних умов люди ділилися за своїм вибором Президента чи чогось подібного, сьогодні ж актуальніші приводи для сварок.

– Ви керівниця служби психологічної підтримки українців, які аргументи або звинувачення трапляються у суперечках між тими хто залишився в Україні та тими хто виїхав?

– До тих хто виїхав є претензії, що люди поїхали розвивати іншу країну, сплачувати там податки, покращувати її економіку.

Той хто залишився, вислуховує, що він безвідповідальний, що наражає дітей на небезпеку. Також кажуть, що ці люди бояться виїжджати та прикриваються фейковим патріотизмом.

Справді, важливо і генофонд країни і так само необхідно зберегти життя дитини, тому в таких конфліктах тут не буває правих і винуватих. Є дещо, що не може бути розцінене як правильне і неправильне. Тому через це і будуть постійні конфлікти. Хоча, якби не було війни, то всім було б байдуже скільки людей виїхало. Але саме у військовому контексті є постійна напруга у цій ніші.