Психологічний стан українців: 40% респондентів зазнали загрози життю, а 16% втратили близьких

В Україні провели дослідження психологічного стану населення. Результати, висновки та рекомендації будуть враховані в процесі реалізації Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої Оленою Зеленською. 

Дослідження провели методом онлайн-опитування на панелі Kantar Україна. В опитуванні добровільно взяли участь люди віком 18-55 років з міст України, де мешкає понад 50 тис. жителів.

Методологія дослідження, його індикатори та опитувальник базуються на наукових розробках Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України.

– Уроки, засвоєні з інших надзвичайних ситуацій, свідчать, що війна матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців, – повідомила генеральна директорка директорату медичних послуг МОЗ України Олександра Машкевич.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке упродовж останніх 10 років проживає в постраждалих від військових конфліктів районах, має певну форму психічного розладу: від легкої депресії і тривожності до психозу. Майже кожна десята особа має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.

Машкевич зазначила, якщо ми прогнозуємо, що 15,7 млн осіб в Україні потребуватимуть психологічної допомоги, то 3,5 млн із них матимуть певний розлад психічного здоров’я, а 8,7 тис. осіб матимуть психічний розлад помірного або тяжкого ступеня.

Ключові висновки дослідження

1. Попри важкі обставини, бойові дії суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців досить висока – 6,7 бала з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів.

Найбільший внесок у відчуття психологічного благополуччя припадає на високу самооцінку – позитивне ставлення респондентів до самих себе.

У той же час такі інструментальні складові благополуччя як здатність до саморегуляції емоцій та опанування ними або здатність справлятися з життєвими викликами оцінюються гірше.

Така ситуація свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві у зв’язку з війною ще триває, але ресурсів для її подальшого підтримання може бракувати.

Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, є нижчою, ніж серед тих, хто не був переміщений, або вже повернувся додому.

2. Виявилося, що:

• 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були свідками таких загроз у зв’язку з бойовими діями та/або під обстрілами.
• Понад 41% громадян мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому числі 16% втратили когось з близьких.
• Перебували в окупації та зазнали безпосередньої загрози насильства 6% респондентів.
• Кожен двадцятий опитаний (5%) пережив або став свідком усіх зазначених типів травмівних подій (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон).
• Лише 9% громадян у жодний спосіб не стикалися з жодною такою подією за період повномасштабної війни.
• 3. Понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають в зоні ризику розвитку ПТСР.
• 4. Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися по психологічну допомогу протягом останнього місяця.
• Лише 3% респондентів отримували таку допомогу і ще 23% хотіли б звернутися до психолога.
• Майже половина (45%) респондентів визнають, що їм потрібно наважитися, щоб звернутися по психологічну допомогу.
• Ще близько третини громадян (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі.
• Лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності, причому серед людей віком 41-55 років частка таких менша – 24%.

3. Перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від поширення в суспільстві культури психологічного здоров’я, яка передбачає передусім готовність розпізнати наявні проблеми і звернутися по допомогу в разі необхідності.

 Повномасштабна війна на території України несе серйозні загрози психологічному здоров’ю  переважній більшості населення.  І протидія цим загрозам та подолання їх наслідків вимагає організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психологічного здоров’я громадян:

• створення мережі центрів (ресурсів, платформ, гарячих ліній) психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;
• реалізація широкомасштабної просвітницької кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психічне здоров’я;
• розробка єдиних стандартів інформаційного висвітлення подій війни з метою уникнення вторинної травматизації аудиторії через медіа і неухильного дотримання медіаспільнотою цих стандартів протягом дії воєнного стану.

Вагому роль в координації зусиль професійної психологічної спільноти, центрів ухвалення цивільних і військових рішень може зіграти Національна програма психічного здоров’я українців.

Джерело: БФ Майнді

Фото: БФ Майнді