Прозорі правила для розвитку міста: у Львові обговорили антикорупційні ризики в містобудуванні

У Львові відбувся другий антикорупційний круглий стіл у межах соціального проєкту «Антикорупційний діалог: виклики і партнерство», ініційованого громадською організацією «Захист держави». Цього разу фокус професійної дискусії був зосереджений на одній із найбільш чутливих і водночас ризикованих сфер – містобудуванні та архітектурі, де непрозорі правила гри напряму впливають на розвиток міста, довіру громади та рівень соціальної напруги.

Захід відбувся у Малій дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка та зібрав представників органів влади, експертного середовища, архітекторів, забудовників, правоохоронних органів і громадських організацій.

Від проблем – до інструментів їх подолання

Метою круглого столу стало виявлення, аналіз та оцінка корупційних ризиків у сфері містобудування й архітектури, а також напрацювання практичних антикорупційних запобіжників, які можуть підвищити прозорість і підзвітність управлінських рішень.

Учасники детально розглянули ключові процеси галузі, зокрема видачу містобудівних умов та обмежень (МУО); погодження детальних планів територій (ДПТ); надання дозволів на виконання будівельних робіт; контроль за дотриманням проєктних параметрів та реагування на самовільне будівництво.

Саме ці етапи, за оцінками експертів, найчастіше супроводжуються непрозорими процедурами, затягуванням рішень, маніпуляціями містобудівною документацією, вибірковим контролем і відсутністю відкритих реєстрів.

Відкритий діалог як основа змін

З вітальними словами до учасників звернулися проректор ЛНУ ім. Івана Франка Олег Бугрій та керівник ГО «Захист держави» у Львівській області Олександр Лабецький. У своєму виступі він наголосив, що саме відкритий і фаховий діалог між усіма сторонами є ключовою передумовою реальних змін.

«Непрозорі правила, надмірні дискреційні повноваження та закритість дозвільних процедур створюють сприятливе середовище для корупційних зловживань, конфліктів інтересів і, як наслідок, соціальної напруги. Наше завдання – не просто фіксувати проблеми, а пропонувати інструменти, які дозволяють їх вимірювати, аналізувати й системно зменшувати», – підкреслив Олександр Лабецький.

Він також зазначив, що проєкт «Антикорупційний діалог: виклики і партнерство» є логічним продовженням ініціативи «Карта корупційних ризиків» і спрямований на практичну взаємодію з органами влади та професійною спільнотою.

Методика, яка працює з цифрами, а не припущеннями

Одним із ключових елементів заходу стала презентація адаптованої експертної методики оцінювання корупційних ризиків у сфері містобудування та архітектури. Вона розроблена на основі офіційно затвердженої Методології управління корупційними ризиками НАЗК та доповнена критеріями контролю і прозорості.

Запропонований підхід дозволяє оцінювати не лише ймовірність корупційних ризиків, а й якість управлінських рішень, спираючись на чіткі показники, формули та розрахунки. У межах круглого столу було також представлено результати оцінки окремих будівельних об’єктів Львівської територіальної громади з точки зору їхньої ризикованості.

Позиція професійної спільноти

Активну участь у дискусії взяли представники архітектурної спільноти. Голова регіонального осередку Архітектурної палати НСАУ Ігор Кузьмак наголосив, що питання запобігання корупції у містобудуванні є стратегічно важливим для держави, особливо в умовах війни та майбутньої відбудови.

«Корупція – це не просто проблема, це хвороба суспільства, яку неможливо вилікувати указами. Це питання моралі й відповідальності. Тому надзвичайно цінно, що сьогодні ми говоримо не загальними гаслами, а мовою конкретних методик, формул і розрахунків. Це дієва система, яка справді може працювати», – зазначив Ігор Кузьмак.

Він також підкреслив, що формування національної еліти – це формування середовища людей, готових брати на себе відповідальність за ухвалені рішення.

Результати і подальші кроки

Під час відкритої дискусії за участі представників БЕБ у Львівській області, Львівської міської ради, депутатського корпусу, архітекторів, забудовників та громадських експертів було напрацьовано низку конструктивних пропозицій. Серед них – удосконалення процедур видачі МУО, підвищення прозорості погодження ДПТ, відкритість дозвільних процедур ДАБК, посилення контролю за фактичними параметрами будівництва та запобігання самовільному будівництву.

За підсумками заходу ГО «Захист держави» запросила учасників до подальшої співпраці над розробкою сучасних, інноваційних інструментів запобігання корупції не лише у сфері містобудування, а й в інших ключових секторах публічного управління.

℗