Проєкти, заточені на майбутнє: як у Харкові планують відбудовувати Північну Салтівку

12 години назад

155 6 хвилин читано

Харківський житловий масив Північна Салтівка з перших днів повномасштабної війни став ціллю для російських обстрілів, а тому зазнав найбільших руйнувань. Станом на травень 2022 року у Північній Салтівці ударами із важкої артилерії вже було зруйновано 70% житлової та цивільної інфраструктури. Та попри все, люди продовжують там жити. Саме тому цей район потребує відбудови.

Відбудова Північної Салтівки

Харківський архітектор, директор ТОВ Інститут Харківпроєкт Юрій Спасов є членом журі міжнародного конкурсу Kharkiv Housing Challenge з відбудови Північної Салтівки. Саме цей інститут кілька десятків років тому проєктував будинки на Північній Салтівці.

Серед колег Спасова в оцінюванні проєктів був, зокрема, британський архітектор Норман Фостер, який у 2022 році погодився на пропозицію розробити та реалізувати проєкт повоєнної забудови Харкова. Саме він був ініціатором проведення конкурсу.

Серед журі також архітектори з Німеччини, Азербайджану, Іспанії, представники Харківської міської ради, зокрема й міський голова Ігор Терехов.

З 259 проєктів, поданих учасниками з усього світу, журі відібрало 20, з яких і було обрано переможців. Перше місце посів Ендрю Джеймс Джексон з британської компанії Cundall з проєктом Зцілення Харкова: Від руїн до відродження. Друге та третє місця посіли архітектори з Китаю та Туреччини.

За якими критеріями відбирали переможців, яким бачать відродження Північної Салтівки учасники конкурсу і чи будуть проєкти втілені в життя – в матеріалі журналістки Фактів ICTV Тетяни Доцяк.

Північна Салтівка

Північна Салтівка – найбільш постраждалий від російської війни район Харкова. 24 лютого 2022 року окупаційні війська дійшли до кільцевої міста й обстрілювали житлову забудову з усієї можливої зброї. За інформацією харківського міського голови Ігоря Терехова, в районі не залишилося жодного дитячого садка, школи чи лікарні, які б не були пошкоджені обстрілами.

Фото: Олександр Миронюк

Багатоповерхівки, які постраждали менше і куди повернулися люди, під’єднали до опалення, дали воду й електроенергію. Однак є будинки, які вже не відновити: зруйновані перекриття й серйозно пошкоджені тримальні конструкції, через що є загроза обвалу. У багатьох будинках й досі вікна забиті фанерою, у дворах не зустріти жодної людини.

У жовтні виконавчий комітет Харківської міської ради затвердив перелік адрес, за якими будуть зносити будинки: чотири з них на Північній Салтівці – два на вулиці Наталії Ужвій і два на вулиці Метробудівників.

Думки жителів району розділилися – одні хочуть, щоб їхні будинки знесли, а на їхньому місці побудували нові або надали рівнозначні квартири в інших багатоповерхівках, інші – вимагають повторної експертизи й домагаються, щоб багатоповерхівки відновлювали.

Конкурс на відбудову Північної Салтівки

Про відновлення Салтівки почали говорити ще навесні 2022 року, коли ЗСУ відігнали окупантів й Харків почав оживати – пройшла перша хвиля повернення переселенців, бізнесу, запрацював транспорт.

Розробити генплан Харкова й взятися за відродження міста зголосився британський архітектор Норман Фостер – серед робіт якого лондонський хмарочос Сент-Мері Екс 30, вежа Герста у Нью-Йорку, виставкова зала у Сингапурі. У травні 2024 року Фостер оголосив відкритий міжнародний конкурс щодо відбудови Північної Салтівки, який відбувся за підтримки Європейської економічної комісії ООН та уряду Німеччини.

Умови конкурсу оголосили на платформі Buildner, там оприлюднені й результати з проєктами-переможцями. Архітекторів закликали зосередитися на безпеці, енергоефективності, модернізувати бетонні панельки, оживити громадські місця, водночас враховувати місцевий стиль та архітектуру.

На конкурс надійшло 259 проєктів із 53 країн, 27 учасників – з України. Спершу журі відібрало 20 проєктів, потім з них відокремили переможців. Проєкти обирали наосліп, тобто всі дані щодо авторів були засекречені – це забезпечило прозорість, каже один з членів журі, харківський архітектор Юрій Спасов.

Архітектор Юрій Спасов. Фото: Олександр Миронюк

В архіві Харківпроєкту знайшли необхідну документацію й передали для вивчення учасникам конкурсу. Спасов очікував, що будуть розроблені технічні рішення відновлення району без знесення будинків. Саме такий проєкт він обрав, але той не став переможцем.

– Нас попросили вибрати з двадцяти – п’ять, а з них – трьох, які могли б бути визначені як призери. Дев’ятьом членам журі потрібно було ставити бали, і таким чином виділилася ця трійка. Проєкт, який я обрав, посів третє місце, а проєкт-переможець я не обирав, адже там пропонується повністю зносити пошкоджені будівлі, і на їхньому місці будувати 4-5 поверхову забудову, – говорить Юрій Спасов.

Переможці конкурсу

Виграв конкурс Ендрю Джеймс Джексон з британської компанії Cundall. В проєкті передбачено теплоізоляцію, розширення площі зимовими садами та терасами, планується оновлення громадського простору – звести модульні навіси з лавками для проведення громадою заходів. Пошкоджені частини будинку пропонується зміцнити модульними збірними конструкціями, що має захистити під час можливих ворожих атак.

Фото: Олександр Миронюк

Така концепція може бути масштабована по всьому Харкову. Для відбудови пропонується використовувати перероблені будівельні матеріали. Проєкт поєднує екологічність, збір води та енергоефективність із модульними рішеннями, які забезпечать гнучкість залежно від місцевості.

Використання перероблених матеріалів Спасову сподобалося, а от те, що деякі будинки пропонують знести, харківський архітектор не оцінив: З ким би я не говорив – мої знайомі, друзі, хочуть, щоб будинки залишилися, і я з ними згоден. І дух завдання – реконструкція. А ці проєкти заточені на майбутнє і до їх реалізації треба дожити.

Друге місце посів проєкт з Китаю Цвітучим до сонця, який передбачає розширення площі за рахунок фасадів, озеленення балконів та громадські простори, зокрема, бібліотеку. Виділяється серед інших – облаштуванням балконів рослинами, а на даху пропонується висадити соняшникове поле – символ української ідентичності.

Фото: Олександр Миронюк

Але в соцмережах містяни неоднозначно сприйняли китайську ідею через велику кількість скляних конструкцій, що є небезпечним під час обстрілів.

За словами Юрія Спасова, ще у 2023 році, під час гарячої фази, наголошувалося, що скла у конструкціях не повинно бути – бо це до першого прильоту. Крім того, скляні фасади треба постійно мити. До того ж клімат в Україні континентальний, температура коливається від -30°C до +30°C.

Третє місце посів проєкт Modus Vita з Туреччини, який передбачає модернізацію будинків без знесення та будівництво підземних укриттів із високоміцних бетонних панелей. Такі укриття можна буде використовувати й для публічних заходів у мирний час.

Багатошарова система ізоляції підвищить енергоефективність фасадів житлових будинків, а пошкоджені секції замінять стандартними заводськими блоками.

Фото: Олександр Миронюк

Всі проєкти мають рішення щодо укриттів, але Юрій Спасов хотів би побачити ідеї захисних споруд безпосередньо у квартирах або на поверхах, щоб мешканці швидше могли сховатися.

– Моя співробітниця – літня жінка, вона мешкає на 16-му поверсі. Вона каже: Я двічі спустилася з 16-го поверху і більше не можу. У нас тривога після того, як приліт, і куди ти будеш бігти з 16-го поверху, коли ліфт не працює та ще й вночі. Може, треба було на ізраїльський лад облаштувати укриття між двома стінами. З 20 проєктів, здається, в одному було, що всередині квартири робили укріплення, – говорить Юрій Спасов.

За словами Юрія Спасова, цей конкурс є початком діалогу між суспільством і владою, а також суспільства між собою. Люди мають висловити свою думку та врешті дійти консенсусу.

Архітектор Юрій Спасов. Фото: Олександр Миронюк

Харківський архітектор переконаний, що дискусія буде непростою, адже вже зараз мешканці сперечаються – зносити будинки, визнані аварійними, чи ні.

– Щоб реалізувати щось подібне до цих проєктів – треба буде говорити з власниками житла: або придбати їхнє житло, або вмовити переїхати. Я архітектор і знаю як буває важко, коли ведеш діалог із замовником, а ці люди з Північної Салтівки і є замовниками, і хтось може сказати: Мені так не треба. І таких ситуацій може бути багато, і потрібно вчитися домовлятися з цими власниками, – наголошує Юрій Спасов.

До того ж цілком можливо, що можуть бути реалізовані всі три проєкти.

Що думають мешканці Північної Салтівки

Анастасія Мартовицька. Фото: Олександр Миронюк

Анастасія Мартовицька, жителька Північної Салтівки, вважає, що найперше людям треба відбудувати житло, щоб було де жити, а глобальні проєкти вже реалізовувати після війни.

– Зараз деяким людям потрібно десь жити, багато людей лишилося без житла. Ось в цьому будинку (На вулиці Метробудівників, – Ред.) немає комунікацій, але влітку там жили люди. Вони в фанері робили собі віконечко, щоб було хоч якесь світло. Коли буде відбудова – це ж Північна Салтівка, де за 30 км вже Росія, – треба укриття, щоб люди безпечно почувалися. І я хочу, щоб не було видно наслідків війни, – зауважила жінка.

Ще одна жителька Північної Салтівки Галина Фролкіна також вважає, що укриття в будинках мають бути обов’язково, а не так, як це зроблено зараз: світло горить, двері зачиняються, але всередині “обійняти і плакати”.

– І хотілося б, щоб постраждалі будинки відновили – і фасади, й подвір’я, щоб утеплили. Але головне, щоб у школах і садочках були укриття, бо ніхто не знає, як воно буде, – зауважує Галина.

Відновлення Північної Салтівки вже спричинило локальні суперечки й дискусії.

Попри те, що долю чотирьох аварійних будинків у цьому районі визначила експертна комісія, їхні мешканці неодноразово на зборах сперечалися, чи варто зносити їхні постраждалі панельки. Жителі одного будинку домоглися повторної експертизи – 14 грудня міський голова Ігор Терехов зустрівся з жителями Метробудівників, 10 й пообіцяв провести повторну експертизу, яка остаточно має визначити долю будинку.