Україна і світ

Про що свідчать останні заяви РФ щодо Донбасу

Протягом 8-9 квітня риторика Москви щодо України і ситуації на Донбасі різко погіршилася. Ми бачимо, що навіть попри реакцію міжнародної спільноти РФ продовжуватиме нарощування воєнного контингенту неподалік від окупованих територій.

Донбасс АТО ООС

Останні заяви Кремля прямо вказують на те, що розглядається можливість військового втручання в ситуацію.

Не лише пропаганда, але й російські дипломати заговорили про те, що ескалація на сході України – “провина Києва”. Проте громадянам зрозуміло, хто насправді стоїть за нещодавнім загостренням.

Факти ICTV розповідають, про що свідчать останні заяви керівництва РФ щодо Донбасу і чого очікувати Україні найближчим часом.

Різка риторика

Початок зміни заяв Кремля можна спостерігати після брифінгу заступника керівника Адміністрації президента РФ Тараса Козака, який озвучив одразу кілька неприємних тез.

По-перше, він вкотре заявив, що потрібно дотримуватися лише Мінських угод і продовжувати їхнє виконання, не згадуючи про те, що саме Росія вже багато років не виконує свої зобов’язання.

По-друге, Козак заявив, що Росія може бути “змушена” захищати жителів Донбасу, якщо виникне така необхідність. А також пригрозив, що початок бойових дій на сході України стане початком її кінця.

– Якщо там буде влаштована Сребрениця, то доведеться стати на захист… Думаю, що там (на Донбасі, – Ред.) здатні тримати оборону і такої необхідності не виникне, – сказав Козак.

Звичайно, цікаво, як це Україна збирається влаштовувати “різанину”, якщо саме вона і її союзники наполягають на всеосяжному припиненні вогню і подальшому русі від цієї точки.

Але у Росії своє бачення реальності вже багато років, тому тут нічому дивуватися. Не дивує й те, що вже 9 квітня ми побачили підкріплення всіх заяв Козака іншими російськими дипломатами.

Так, спікер МЗС РФ Марія Захарова заявила про те, що членство України в НАТО призведе лише до ескалації в регіоні.

А прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков знову наголосив на тому, що жителів окупованого регіону потрібно “захищати”.

– У разі поновлення там війни і загрози повторення Сребрениці Росія вживатиме заходи протидії, – заявив Пєсков.

З цих висловлювань все стає зрозумілим. РФ вкотре незадоволена європейським шляхом України і прагне зробити все, щоб його сповільнити. Крім того, не полишає агресор і спроб встановити “мир” на своїх умовах.

У коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович заявив про те, що нині ціль Росії – вибити для себе преференції у питанні Донбасу.

– У Росії є кілька сценаріїв. Перший – спроба підняти ставки і так отримати якісь преференції у мінському або нормандському форматі. Другий – у них безумовно є план Б. Можливо, вони очікують на якісь дії з боку України, щоб розпочати агресивну війну.

Я не думаю, що цей варіант – вторгнення в Україну, але щось в межах окупованих територій, – висловлює думку Рейтерович.

Загострення і маневри

Активне загострення на Донбасі триває близько двох тижнів. Фактично відправною точкою можна вважати обстріл українських позицій поблизу Горлівки 26 березня. Внаслідок використання бойовиками забороненого озброєння, загинули четверо українських військових.

Відтоді, крім збільшення кількості обстрілів, ми спостерігаємо і значну активізацію російського військового контингенту на кордоні з Україною.

Росія постійно це пояснює певними “навчаннями” і турботою про власний захист, але експерти остерігаються, що насправді коїться щось інше.

– Росія зараз має більше військ на кордоні з Україною, ніж будь-коли з 2014 року. Лише за цей тиждень загинули п’ять українських військових. Усі ці ознаки глибоко турбують, – заявила речниця Адміністрації президента США Джен Псакі.

Справді, ситуація дуже важка. За словами президента України, про ескалацію на Донбасі можна говорити ще від початку року. Відтоді на сході країни загинули 26 українських військових.

Про повномасштабне вторгнення Росії говорити зарано, але є кілька фактів, які свідчать про підготовку чогось подібного.

Аналітики Conflict Intelligence Team виявили, що неподалік кордону з Луганською та Харківською областями розташований польовий табір РФ, куди стягують регулярні війська і техніку.

Вони припускають, що Росія й надалі посилюватиме присутність у Воронезькій області, зокрема у двох місцях, що розташовані приблизно за 250 та 150 км від кордону з Україною. Однак, що б не казали в Кремлі, такі дії неможливо пояснити навчаннями.

А якщо звернути увагу на заяву російських дипломатів, то можна сказати, що РФ може готувати провокації, подібні до тих, які були в Грузії у 2008 році.

Водночас радник з інформполітики голови української делегації у Мінській групі Олексій Арестович дотримується думки, що цей шлях для Росіє є безперспективним.

– Що стосується погроз застосування сили проти України… Ми не злякалися цих загроз навесні 2014-го, тим більше не злякаємося навесні 2021-го.

Керівництво РФ із завзятістю, гідною кращого застосування, йде шляхом міжнародної ізоляції, в яку саме себе заганяє своїми діями і політикою, яку воно провадить, – пише Арестович.

Куди ми рухаємося

Насправді в України нині не багато шляхів, якими вона може прямувати у ситуації, що склалася.

Українська влада вже активізувала контакти зі своїми західними партнерами і союзниками, які набагато краще реагують на загострення на сході нашої держави.

Звичайно, не варто очікувати, що за нас хтось воюватиме, але додатковий тиск на РФ – це завжди плюс для нас.

На думку Рейтеровича, нині все розвиватиметься за одним із двох сценаріїв.

– Перший варіант – продовжиться нагнітання ситуації, але воно закінчиться, якщо досягнуть якихось домовленостей на дипломатичному рівні. Відповідно, Росія припинить передислокацію (військ, – Ред.) і заяви на певний період. Найімовірніше, до середини літа 2021 року, адже саме тоді планують проводити навчання Захід-2021 і в них з’явиться черговий привід тиску на Україну.

І другий варіант – буде провокація з боку РФ. Можливо, аналог польського міста Глівіце, як це було у 1939 році (Захоплення польської радіостанції та створення картини нібито агресії проти Німеччини, – Ред.). Для того, щоб звинуватити Україну в порушенні якихось угод, веденні агресивної війни, – пояснює політолог.

Дуже й дуже важливо не втрапити в одну з пасток, які розставляє Кремль. Можливо, після тривалих переговорів Європа і США почнуть посилювати свою присутність на Донбасі.

За інформацією джерел CNN у Міноборони США, вже невдовзі Сполучені Штати можуть ухвалити рішення, після якого у Чорне море зайдуть американські бойові кораблі. У російських ЗМІ вже повідомляють про те, що Туреччина повідомила РФ про відповідне рішення.

Проте Україні у цій ситуації лишається лише дотримуватися плану, який вона собі намітила.

– Не потрібно йти на якісь поступки хоча б тому, що нам нема чим поступатися. Те, що ми робимо, відповідає всьому, що було записано. Найкращий варіант – триматися того, що ми маємо, і сподіватися на додаткову підтримку наших західних партнерів, – каже Рейтерович.

Провокації і гра м’язами – не нова тактика Росії. Однак повномасштабне вторгнення нині є малоймовірним, хоча б через те, що санкції потроху виснажують ресурси РФ, яких сьогодні точно менше, аніж у 2014-му році.

Для нас головне – не зламатися під цим тиском. Одного невірного руху буде достатньо для того, щоб виправдати агресивні кроки Кремля.

Росія має зрозуміти, що ми не відступимося від миру лише на своїх умовах і ніколи не повернемося в її сферу впливу.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-04-09 18:14:17

Back to top button