Україна і світ

Про що говорили глави МЗС країн НАТО на зустрічі в Осло

Сьогодні, 1 червня, у столиці Норвегії Осло відбулася неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. Головною метою зустрічі є підготовка до саміту лідерів держав та урядів країн НАТО, який відбудеться в липні цього року у Вільнюсі.

«Посилення і збереження підтримки членами Альянсу України у боротьбі з російським агресором» — одне із важливих питань, які обговорювали й сьогодні в Осло, і планують розглядати на майбутньому саміті у Вільнюсі.

Сьогоднішня зустріч глав МЗС у Осло, як зазначив Генсек Альянсу — неформальна, тож жодних рішень тут не ухвалювалося, однак основні теми зустрічі він окреслив, а підсумки — підбив. Тож, про що говорили очільники дипломатичних відомств країн Альянсу та чого нам чекати від Вільнюса (за трохи більше ніж місяць) — у матеріалі кореспондента АрміяInform далі.

москва не має права вето проти розширення НАТО

Перед початком засідання міністрів закордонних справ країн НАТО в Норвегії, Генеральний секретар Єнс Столтенберг одразу анонсував, що члени Альянсу готуватимуться до саміту у Вільнюсі, зокрема, обговорюватимуть питання посилення стримування та оборони, збільшення видатків на оборону та, не в останню чергу розглядатимуть питання «як посилити і зберегти підтримку України», а також говоритимуть щодо майбутнього членства України в Північноатлантичному альянсі. Тож, на підсумковій конференції він розповів, чи вдалося членам засідання досягти єдності.

Насамперед важливо зазначити, що нинішня ситуація в Україні — посилення ракетних атак та атак дронів рф по наших мирних містах, Генсек Альянсу порівняв з терористичними атаками Брейвіка у Норвегії. Та зазначив, що вони є воєнним злочином та терористичним нападом, за який винні будуть притягнуті до відповідальності. Та зазначив, що Україна має право оборонятися, а Альянс — допомагати їй у цьому.

— Ми зараз точно дотримуємося тієї ж позиції, що ми мали на початку війни, — Україна має право оборонятися. російська агресивна війна проти України є грубим порушенням міжнародного права. Право на самооборону прописано в Хартії ООН, і не має жодного сумніву, чим є ці події. Це загарбницька війна президента путіна та москви проти України. Україна має право захищати себе. Президент путін та москва розпочали цю війну, і вони можуть її завершити, — наголосив Єнс Столтенберг.

Він наголосив, що щодо російського вторгнення в Україну НАТО має дві головні цілі: надати допомогу для України й уникнути ескалації агресивної війни росії за межі України. Саме з цією метою, за його словами, Альянс збільшив військову присутність на сході, на території країн НАТО — це збільшення сухопутних військ, повітряних та військово-морських сил.

Також пан Столтенберг зазначив, що всі члени Альянсу згодні з тим, що Україна стане членом НАТО, тож потрібно допомогти їй перемогти рф якнайшвидше.

— москва не має права вето проти розширення НАТО… Найважливіше те, що всі члени Альянсу згодні з тим, що найбільш нагальним і важливим завданням зараз є забезпечення того, щоб Україна перемогла як суверенна незалежна країна, — сказав Єнс Столтенберг.

Також Генсек наголосив, що важливо також не допустити повторення сценарію російської агресії.

— Ми повинні гарантувати, що історія не повториться, що ця модель російської агресії проти України дійсно припиниться. І тому ми повинні мати засоби, певні механізми, які забезпечать гарантії безпеки України після закінчення війни, — сказав Генсек НАТО.

На саміті у Вільнюсі лідери НАТО погодять багаторічний пакет допомоги для України

Під час зустрічі у Вільнюсі в липні цього року глави держав та урядів країн-союзниць по НАТО планують погодити широкий багаторічний пакет довгострокової допомоги для України та відповідне фінансування.

Це, як сказав Генсек НАТО на підсумковій пресконференції, дозволить підвищити оборонні спроможності України, здійснити реформи у секторах безпеки й оборони, здійснити перехід на стандарти та доктрини НАТО та просунути Україну на шляху до повноправного членства в Альянсі…

Пан Столтенберг сказав, що Країни Північноатлантичного альянсу надали Україні достатньо військової допомоги для звільнення захоплених росією територій, але готові робити ще більше для допомоги Києву.

— НАТО надає безпрецедентну допомогу. Я впевнений, що Україна зараз має достатньо спроможностей, щоб звільнити окуповані території. Але нам треба робити більше, — заявив Столтенберг.

Він підкреслив, що країни Альянсу працюють над багаторічним пакетом підтримки Києва зі значним фінансуванням.

— Це забезпечить Україні стримування й оборону на довгостроковий період, а також допоможе відбудувати сектор безпеки та оборони під час переходу від доктрин, обладнання й навчання радянської ери до повної сумісності з НАТО, — наголосив Столтенберг.

Створення Ради Україна-НАТО — значний крок для наближення перемоги

Під час заключної пресконференції Єнс Столтенберг зазначив, що як він і очікував на початку зустрічі, однією з найважливіших тем було обговорення наближення України до перемоги над рф, зокрема, створення механізмів для забезпечення можливості для України швидко збирати членів Альянсу за столом переговорів та повідомляти про нагальні потреби.

foto 2 oslo

— Сьогодні ми зосередились на тому, як ми можемо наблизити Україну до НАТО, де їй належить бути, — сказав Генсек Альянсу.

За його словами, під час зустрічі в Осло також було обговорено підвищення рівня комісії НАТО-Україна до рівня Ради НАТО-Україна, яке планують вирішити у Вільнюсі.

— Це був би значний крок — створити спільний консультативний форум з Україною, який би сидів за столом переговорів на рівних і обговорював ключові питання нашої безпеки, — сказав пан Столтенберг.

Він нагадав, що двері НАТО залишаються відкритими, і що рішення про членство в Альянсі мають ухвалювати лише члени Альянсу та Україна.

— Ми не знаємо, коли закінчиться війна, але ми повинні гарантувати, що коли це станеться, ми матимемо надійні домовленості, які гарантуватимуть безпеку України в майбутньому і розірвуть цикл російської агресії, — сказав Єнс Столтенберг.

Посилення стримування та оборони НАТО

Під час завершальної неформальної зустрічі міністрів закордонних справ в Осло, Норвегія, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нагадав, що ця зустріч — «можливість обговорити ключові питання в процесі підготовки до саміту у Вільнюсі в липні».

230601a 011 rdax 775x440s
230601a 004 rdax 775x1162s

Він зазначив, що темами для обговорення членів Альянсу були також посилення стримування і оборони, спираючись на значну адаптацію НАТО з 2014 року. Та нагадав, що це вимагає збільшення оборонних видатків. Зокрема, Генеральний секретар сказав, що він очікує, що коли лідери країн Альянсу зберуться у Вільнюсі, 2% ВВП на оборону стане нижньою, а не верхньою межею зобов’язань членів Альянсу.

Також важливими питаннями в Осло стали шляхи подальшого поглиблення партнерства НАТО з Індо-Тихоокеанськими партнерами (Австралією, Японією, Новою Зеландією і Південною Кореєю) і підтвердження рішучої підтримки вступу Швеції до НАТО.

— Ми ухвалимо рішення щодо подальшого посилення нашого стримування і оборони. Погодимо нове зобов’язання щодо інвестицій в оборону, з 2% ВВП на оборону як мінімум. І поглибимо наші партнерські відносини з нашими партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні, — сказав Генеральний секретар

Вступ до НАТО Швеції

Генеральний секретар наполегливо працює над тим, щоб вступ Швеції до НАТО був завершений якнайшвидше, і що «члени Альянсу мають підтвердити свою рішучість у цьому». Адже, майбутнє членство Швеції в НАТО посилить безпеку як цієї країни, так і всього Альянсу, що відповідає інтересам усіх союзників, включаючи Туреччину, з якою керівництво НАТО продовжить діалог у найближчому майбутньому.

— Ми очікуємо, що багато союзників висловлять рішучу підтримку якнайшвидшому повноправному членству Швеції в Альянсі. Я говорив з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом на початку цього тижня і наголошував на важливості прогресу у входженні Швеції. Також планую здійснити візит до Анкари, щоб продовжити ці зусилля, тобто продовжити обговорення того, як ми можемо забезпечити якнайшвидший вступ Швеції до НАТО, — сказав пан Столтенберг.

Він також привітав те, що сьогодні набули чинності нові антитерористичні закони Швеції, це означає, що вона виконала свої зобов’язання в рамках Тристороннього меморандуму.

foto 4

Чи будуть гарантії безпеки для України

Загалом, Єнс Столтенберг зауважив, що зустріч глав МЗС у Осло була досить плідною, але —  неформальною, відтак на ній не ухвалювалось жодних рішень, лише проводилися обговорення.

Однак, головний висновок щодо підтримки  України країнами-членами і партнерами НАТО це те, що країни НАТО планують лише посилити допомогу Україні, аби прискорити перемогу над російським агресором, а  після перемоги — створити механізми для надання Україні гарантій безпеки, щоб «цикл російської агресії» не повторювався.

Щодо шляхів забезпечення гарантій безпеки для України — це питання, як зазначив Єнс Столтенберг, ще обговорюються партнерами по НАТО перед самітом у Вільнюсі. Головне ж завдання на цей момент — перемога України у війні з росією і, як уже зазначалося — розірвання «циклу російських агресій», які періодично повторюються.

— Війни непередбачувані, ми не знаємо, коли вона завершиться. Але коли це станеться, то ми повинні зробити все, щоб у нас були готові структури та механізми, щоб не було паузи (у відносинах з Києвом. – Ред.), — констатував Столтенберг.

Він нагадав, що війна розпочалася не у 2022 році, а значно раніше — у 2014 році. Відтак, потрібно зробити усе можливе, аби завадити рф після завершення нинішньої війни, перегрупуватися і знову атакувати через декілька місяців чи років.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

— Для того, щоб зупинити цей цикл, ми повинні надавати довгострокову підтримку Україні, реалізовувати різні програми, як ми обговорювали, і подивитися на те, яка у нас буде структура і які механізми, аби надати необхідні гарантії безпеки, щоб рф знову не почала атакувати Україну, щоб не підривала європейську безпеку, — наголосив Генсек Альянсу.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2023-06-01 21:56:01

Магазин автозапчастини AvtoBot м.Ніжин