Приліт у Дніпрі, аварія у Броварах: як психіка реагує на масові трагедії
Психолог Марія Сичинська на майданчику популярного онлайн-ресурсу Психологічна підтримка розповіла, як наша психіка реагує на масову загибель людей під час війни і дала кілька порад на ці випадки.
– Трагедія в Дніпрі, аварія в Броварах. Українці відчули гострі, хоч і різні емоції. Хтось кілька днів поспіль проплакав, інших охопив неконтрольований гнів. А хтось не відчув нічого. Парадокс в тому, що всі ці реакції є нормою, – пояснює психолог.
Емоційне оніміння, за її словами, може виникати як реакція на сильний стрес, з яким психіка не здатна впоратися. Тому запускаються захисні механізми. Часто це призводить до такого стану, коли людина взагалі не здатна навіть плакати, навіть коли відчуває в цьому потребу.
Порада: плакати – це найкраще, що ви здатні для себе зробити в такому стані. Каталізатором може стати мистецтво – сумна пісня або фільм. Справа в тому, що, коли ми плачемо, знижується рівень кортизолу і стрес обнуляється.
Неконтрольований гнів, агресія і ненависть – теж поширені емоції.
Порада: знайдіть безпечний спосіб дати вихід гніву. Порвіть на шматки аркуш паперу, послухайте агресивний рок або займіться прибиранням. Придушення гніву і агресії в тривалій перспективі може мати негативні для психіки наслідки, з якими самостійно впоратися буде вже значно складніше.
Нездатність стримати сльози та емоційні гойдалки – такі стани під час війни, на жаль, також стали звичними для більшості українців. Ми постійно перебуваємо в інформаційному полі, де говорять про війну, показують війну і багато смерті.
Порада: навчіться перемикати увагу і витягати себе з цього стану постійного скролінгу. Дотримуйтеся розпорядку дня, по можливості гуляйте на свіжому повітрі, реагуйте лише на дійсно важливу інформацію. Це – не прояв байдужості, а просто спосіб захистити свою психіку і зберегти фізичне здоров’я.
Джерело: Психологічна підтримка
Психолог Марія Сичинська на майданчику популярного онлайн-ресурсу Психологічна підтримка розповіла, як наша психіка реагує на масову загибель людей під час війни і дала кілька порад на ці випадки.
– Трагедія в Дніпрі, аварія в Броварах. Українці відчули гострі, хоч і різні емоції. Хтось кілька днів поспіль проплакав, інших охопив неконтрольований гнів. А хтось не відчув нічого. Парадокс в тому, що всі ці реакції є нормою, – пояснює психолог.
Емоційне оніміння, за її словами, може виникати як реакція на сильний стрес, з яким психіка не здатна впоратися. Тому запускаються захисні механізми. Часто це призводить до такого стану, коли людина взагалі не здатна навіть плакати, навіть коли відчуває в цьому потребу.
Порада: плакати – це найкраще, що ви здатні для себе зробити в такому стані. Каталізатором може стати мистецтво – сумна пісня або фільм. Справа в тому, що, коли ми плачемо, знижується рівень кортизолу і стрес обнуляється.
Неконтрольований гнів, агресія і ненависть – теж поширені емоції.
Порада: знайдіть безпечний спосіб дати вихід гніву. Порвіть на шматки аркуш паперу, послухайте агресивний рок або займіться прибиранням. Придушення гніву і агресії в тривалій перспективі може мати негативні для психіки наслідки, з якими самостійно впоратися буде вже значно складніше.
Нездатність стримати сльози та емоційні гойдалки – такі стани під час війни, на жаль, також стали звичними для більшості українців. Ми постійно перебуваємо в інформаційному полі, де говорять про війну, показують війну і багато смерті.
Порада: навчіться перемикати увагу і витягати себе з цього стану постійного скролінгу. Дотримуйтеся розпорядку дня, по можливості гуляйте на свіжому повітрі, реагуйте лише на дійсно важливу інформацію. Це – не прояв байдужості, а просто спосіб захистити свою психіку і зберегти фізичне здоров’я.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Джерело: Психологічна підтримка
Джерело ФАКТИ. ICTV
2023-01-19 12:30:12