Посівна-2023 під загрозою зриву: що потрібно аграріям та як може допомогти держава

Цьогорічна весняна посівна вже стартувала у південних областях. Першими в Україні польові роботи розпочали на Одещині. Але аграрії нарікають, що посівна 2023 року може стати ще складнішою, ніж торік, після початку повномасштабного вторгнення. Факти ICTV з’ясовували, чому та які можуть бути загрози.

Посівні площі у 2023 році скоротяться на чверть

Найбільший виклик повномасштабної війни для українських аграріїв – це заміновані поля. Зараз найбільш забруднений деокупований південь – Миколаївщина та Херсонщина. Лінія фронту там була з березня до листопада минулого року.

На Миколаївщині сапери оглянули тільки 2 тис. га, а забрудненні мінами та нерозірваними боєприпасами 270 тис. га. Ще не повністю розмінованою залишається Харківщина, і навіть північні області, які деокупували 11 місяців тому.

Фото: УНІАН

Напередодні міжвідомча урядова робоча група затвердила план гуманітарного розмінування. За прогнозами Міністерства аграрної політики, до кінця березня на Миколаївщині, Херсонщині, Харківщині реально очистити та засіяти третину з нині замінованих полів.

– Якщо брати пізні культури, то їх треба сіяти не раніше, ніж через два місяці. Тобто в нас зараз є два місяці на розмінування. Пріоритети розставлені, зараз всі ресурси спрямовуються на це. Є очікування, що більшість цих територій вдасться розмінувати для проведення посівної кампанії, – розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Враховуючи забруднення та окупацію, на другий рік повномасштабної війни посівні площі в Україні скоротяться на чверть, необробленими залишаться сім млн га земель.

Аграрії не продали й половини врожаю, грошей на цьогорічну посівну обмаль

Аграрій з Харківщини Микола Пивовар має землі за 180 км від кордону з росією. До деокупації області лінія фронту була за 70 км від його господарства. Порівняно з фермерами, які через окупацію та бойові дії на Харківщині втратили весь бізнес, Микола в більш-менш гарному становищі. Але проблема в іншому.

Через заблоковані росією морські порти, логістика відправлення на експорт стала складною, довгою та дорогою. Вона з’їдає половину, а то й більше заробітку. Зерновий коридор ситуацію не рятує, адже морські порти все одно працюють не на повну потужність. А ще росіяни штучно гальмують рух кораблів з нашим продовольством.

Фото: УНІАН

І це все позначається на заробітках аграріїв, більшість зараз збиткують. Минула посівна хоч і відбувалася в екстремальних умовах, одразу після повномасштабного вторгнення, але аграрії заздалегідь придбали добрива, насіння, пальне. Тому торік, попри все, посіялися. На цю посівну фінансового ресурсу дуже мало.

– Головна проблема зараз – це відсутність об’єму фінансів для того, щоб забезпечити повний комплекс робіт. Є велика кількість врожаю минулого року, який ми досі не реалізували. Ми не встигаємо її реалізувати, бо багато часу займає логістика. Відстань до місця реалізації – Ізмаїл, Рені Одеська область – це 1 тис. км в одну сторону. Час на відправлення одного зерновоза – це 4-5 днів. Я не реалізував 80% пшениці, 50% кукурудзи та приблизно 40% соняшника, – розповів аграрій Микола Пивовар.

Аграрії кажуть, що не пройдуть цю посівну без додаткової фінансової підтримки від держави Торік, у березні, якраз під час весняної посівної, Кабмін запровадив пільгове кредитування для сільськогосподарських виробників з можливістю державних портфельних гарантій в умовах воєнного стану – тобто аграрії за спрощеною процедурою могли отримати кредити під 0% річних на посівну.

За статистикою Всеукраїнської аграрної ради, за 2022 рік цією можливістю скористалися 43 648 аграрії, залучили понад 95 млрд грн кредитних коштів. Але цього березня, якраз перед початком активних польових робіт, програма закінчується. І досі уряд не говорить про її продовження.

– До кінця травня минулого року, буквально за 2,5 місяці аграрії залучили 38,5 млрд грн кредитів. Про що це говорить? Про те, що саме в той весняний період їм вкрай потрібні були гроші. Програма була на пів року. Потім уряд зрозумів, що її треба продовжувати. Тоді вони дослухалися.

Той, хто закредитувався тоді, зараз має дві великі проблеми: йому треба сіятись за щось, а немає фінансових ресурсів, і друга – йому треба буде віддавати ті кредити, якщо програма не буде пролонгована зараз, – розповіла директорка Всеукраїнського національного аграрного форуму Марія Дідух.

Представники галузевих асоціацій та агровиробники наголошують, що без пільгового кредитування весняна посівна під загрозою зриву. Якісно та з достатньою кількістю добрив посіяти немає за що.

Фото: Depositphotos

– Аграрії, які взяли кредити, банки їм вже зараз дзвонять, кажуть, гаси й тіло, і відсотки. Йому треба кошти, щоб сіятися, а банк вимагає повернути кошти, і аграрій не розуміє підтримки з боку держави. А чому банки так роблять? З уряду немає сигналу, що програма діятиме далі, – наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Якщо держава не продовжить пільгове кредитування, тоді багато фермерів будуть вимушені скоротити свої посівні площі, прогнозують у Всеукраїнській аграрній раді. Внаслідок цього, враховуючи заміновані та окуповані поля, матимемо ще менший урожай, як торік. Відповідно менший експортний потенціал та валютний виторг.

– Якщо ми подивимося на загальну статистику експорту у 2022 році, то 53% від загального експорту була аграрна продукція. Наголошую, у важкий період воєнного часу, це дало можливість отримати $22 млрд валютного виторгу, які підтримали економіку України.

Але зараз напередодні весняної посівної ми бачимо, що посівні площі через окупацію та замінування будуть скорочені. Якщо ми сюди додаємо проблему з відсутністю кредитування, аграрії не отримають коштів для вчасних робіт, то це призведе до збільшення кількості полів, які не будуть засіяні, – наголошує Марчук.

Факти ICTV відправили запит до Міністерства фінансів України з питанням, чи буде продовжена програма пільгового кредитування для агровиробників. Очікуємо відповідь.

Через дорогі добрива 2023 року зміниться сівозміна – більше сіятимуть олійних культур

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України все ж сподіваються, що цього року вдасться засіяти аналогічні площі, як минулого. Врожай теж прогнозують на рівні 2022 року.

Фото: Pexels

Але, зважаючи на дорогі добрива, аграрії сіятимуть менше зернових, більше олійних культур. До слова, Україна залишається світовим лідером з експорту соняшникової олії.

– Збільшується частка олійних культур – це соя, соняшник, ріпак. Це пов’язано з двома факторами. По-перше, логістика залишається складною та дорогою через заблоковані Росією порти. По-друге, це вартість добрив, на олійні культури їх треба менше. Але з точки зору внутрішнього споживання усіх культур планується посіяти достатньо, і так само ми залишаємося експортно орієнтованими, – зазначив заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький.

За словами Висоцького, цьогоріч умови для посівної складні, але більш сприятливі, ніж минулого року. Зараз краща ситуація з паливом, якщо порівняти березень до березня. Логістика залишається складною, але одно вона більше налагоджена, ніж в березні 2022 року.