Поразки в Україні підривають вплив РФ на Кавказі та в Центральній Азії – The Guardian

Розгром російської армії на Харківщині, ймовірно, стане поворотним моментом у боротьбі України за перемогу в повномасштабній війні. Проте це також може спричинити набагато ширші наслідки для Москви, зокрема підірвати її вплив на Кавказі та в Центральній Азії.

Про це йдеться в аналітичній статті кореспондента британського видання The Guardian Шона Вокера.

Так, цього тижня виникла військова ескалація на кордоні між Азербайджаном і Вірменією. При цьому обидві сторони звинувачують одна одну в “провокаціях”.

За оцінками аналітиків, Азербайджан вирішив “прощупати ґрунт”, доки Росія веде повномасштабну війну проти України. Росія протягом останніх трьох десятиліть традиційно підтримувала Вірменію у її територіальній суперечці з Азербайджаном за Нагірний Карабах.

– Азербайджан почувається досить впевнено в цей геополітичний момент, особливо зараз, під час українського контрнаступу. Схоже, це спрямоване не лише на Вірменію, а й на Росію, і є перевіркою готовності РФ захищати Вірменію, – вважає Том де Ваал, старший науковий співробітник організації Carnegie Europe.

Росія оголосила, що виступила посередником у врегулюванні конфлікту за Нагірний Карабах. Тим часом Вірменія звернулася за військовою підтримкою до ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку), в якій домінує РФ. Проте Москва, схоже, не хоче безпосередньо втручатися в конфлікт.

– Росія явно лукавить, як через те, що вона надзвичайно перевантажена в Україні, так і тому, що зараз не хоче вступати в конфлікт з Азербайджаном, – пояснив де Ваал.

Також є інформація про перестрілку, яка сталася напередодні зранку на кордоні Таджикистану та Киргизстану, та про загиблого і поранених прикордонників.

Як пояснює видання, цей конкретний інцидент не має прямого відношення до війни в Україні, і у РФ традиційно хороші відносини з Таджикистаном та Киргизстаном. Однак, за словами аналітиків, російське вторгнення в Україну повністю змінило баланс сил у регіоні, який протягом багатьох років був полем битви для російського, китайського та західного впливу, та відкинуло РФ на задній план.

– Влада російського прапора значно зменшилася, і система безпеки на пострадянському просторі, схоже, зламана, – наголосив, коментуючи ситуацію, Лоуренс Броєрс, науковий співробітник британської неурядової організації Chatham House.

Видання нагадує, що в січні цього року в Казахстані прокотилася хвиля протестів, і російський диктатор Володимир Путін схвалив розміщення в цій країні сил ОДКБ. Їхнє перебування там було нетривалим, війська ОДКБ не вступали у військові дії, проте цього було достатньо, щоб зміцнити владу президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.

Станом на лютий лідер Казахстану був у боргу перед Москвою за допомогу, російські сили перебували на спірних територіях між Вірменією та Азербайджаном, а Кремль зосередив війська на кордоні з Україною. Тоді здавалося, що Путін мав більше впливу на пострадянському просторі, ніж будь-коли. Але низка провалів у кривавій війні проти України, особливо в останні тижні під час потужного контрнаступу ЗСУ на Харківщині, порушила позиції Кремля.

– Ми спостерігаємо крах репутації Росії як “покровителя” безпеки. Це відбувається як на матеріальному рівні після масованої концентрації сил в Україні, так і на суб’єктивному рівні репутації російських гарантій безпеки, – зазначив Лоуренс Броєрс.

Видання пише, що у всьому регіоні вторгнення в Україну шокувало і стурбувало союзників РФ, але також надало їм сміливості зайняти жорсткішу позицію щодо Москви. Наприклад, Казахстан розлютив багатьох у Москві, намагаючись зберігати нейтралітет щодо України, відмовляючись визнати “республіками” тимчасово окуповані Росією території Донбасу та обіцяючи не допомагати зусиллям РФ з обходу міжнародних санкцій.

Через таку позицію колишній прем’єр РФ Дмитро Медведєв поставив під сумнів суверенітет Казахстану, назвавши його “штучною державою”. Водночас із заявою про підтримку незалежності Казахстану виступив Сі Цзіньпін – лідер Китаю, який є вагомим геополітичним гравцем у регіоні. Цю заяву можна розцінювати як відповідь Москві.

У четвер та п’ятницю Сі Цзіньпін та Путін візьмуть участь у саміті глав держав Шанхайської організації співробітництва, що проходить в Узбекистані.

Як наголошує автор статті, з одного боку, саміт дасть Путіну шанс продемонструвати, що все ще є великі держави, які симпатизують РФ. Але водночас це шанс для країн регіону наголосити, що, хоча Росія залишається сильним регіональним гравцем, динаміка сил змінилася.

Як пояснив науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир Темур Умаров, багато країн Центральної Азії бачать, що Росія потребує їхньої підтримки більше, ніж будь-коли раніше. І тепер вони намагаються вичавити з цієї ситуації все, що можна.