Поранені бійці, які лікуються в Дніпрі поділилися своїми історіями

Військовослужбовець з позивним Крейзі розповідає, як цьогоріч у квітні змінив цивільну справу на військову.

– Я звичайна цивільна людина – займався бджільництвом. Стосунку до військової справи не мав, – каже військовослужбовець з позивним Крейзі

Добровільно мобілізувався на Одещині, звідки родом, отримав підготовку у навчальних центрах та відправився воювати на запорізький напрямок – кулеметником десантно-штурмового підрозділу.

Поранення отримав два тижні тому.

– Отримав поранення в напрямку Роботине-Вербове. Маю 3 осколочні. Ми штурмували окопи, закріпилися і нас почало крити мінометом, потім, вичисливши, коли ми вже йшли на евак, по нам начав працювати дрон скидами 21, – розповідає військовий.

Боєць каже, тоді був поранений з побратимами і вийти з позицій вдалося не одразу.

Військовий розповідає, що чекали поки посіріє, щоб вийти.

– Я з побратимом Вороном йшли вдвойом поранені, інакше евак не може під’їхати, – розповідає чоловік.

До лікарні у Дніпрі боєць потрапив після стабпункту.

Тут медики оглянули рани і констатували – два осколки витягати не можна.

Тому боєць нині отримує протизапальну терапію та перев’язки.

Він розповідає, що лівій стороні живота, плеча можна пачку сірнику заховати. Там вирвана рана від 120-го.

Осколок в правому плечі та правому бедрі – на все життя, тому що дуже глибоко.

На сусідньому ліжку – Андрій. Він – професійний військовий психолог.

Служив ще під час АТО, потім працював у цивільній сфері і торік 24-го лютого одразу мобілізувався.

Нині він заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення однієї з бригад ЗСУ, яка воює на бахмутському напрямку.

– Все що стосується страхів, мотивації, дружина кинула, діти не люблять – оце все моя історія. Тобто я не героїчний герой, який танки жре, – каже Андрій.

Військовик каже – на лікарняне ліжко його вклала випадкова травма, яка могла б, аби вчасно не зреагувати, завершитися ампутацією.

Андрій розповідає, що в нього не зовсім бойове поранення.

На похоронах побратима з високого емоційного стану він отримав травму – об камінь сильно вдарився.

– Із-за того, що це не бойове – я проігнорував цю травму, а воно дуже сильно загноїлося, з ноги відсмоктують оцю всю біду, – розповідає Андрій.

Через глибоке ураження до ноги Андрія прикріплений спеціальний ВАК-апарат, який допомагає очищувати рану та прискорює її загоєння.

– Деякі рани – їх не можна закрити зразу через дефект і забрудненість і саме цей пацієнт лікувався і продовжує лікуватися методом негативного тиску чи ВАК-терапія, – розповідає ортопед-травматолог, Василь.

Лікар запевняє, що дефект потрібно закрити якомога швидше, щоб Андрій міг повернутися до бою.

Андрієві знадобиться декілька ВАК-терапій по декілька днів, аби стягнути рану і закрити шкірний дефект.

Ортопед-травматолог Василь за свої два роки фактично військової практики каже – найтяжче бійці переживають поранення кінцівок.

Дуже багато стає питань про доставання уламків – не всі уламки дістаються, але всі їх хочуть дістати також дуже важко сприймають, звісно, ампутації.

– Та мабуть різні відкриті переломи, які потім за собою несуть контрактури та обмеження рухів, – додає Василь.

Всіх, кого можна якнайшвидше вилікувати – доліковують тут, інших бійців після стабілізації переводять до інших лікарень.

Поранені кажуть – на етапі одужання уже планують повернення на передову.

– Ви знаєте, я тут у лікарні і дивлюся через дорогу у вікно – діти граються на майданчику, граються в пісочку. Оце мене мотивує, щоби надалі під вільним українським небом, – розповідає військовий, Крейзі.