Почавши війну проти України, Путін підписав собі вирок: історик пояснив, чому Росія приречена на поразку

Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету не робить пророцтв, але називає певні тенденції, які говорять про перемогу України у цій війні.

Свої висновки він робить на основі міжнародних досліджень. Науковці Мічиганського університету в 60-х роках ХХ століття почали складати базу даних про війни у світі. На основі цього вони дають свої висновки і прогнози.

– Путін, який почав війну, швидше за все, цю війну програє. Тому що той, хто починає війну, недооцінює суперника, робить рішення емоційні, нераціональні, і покладається на бліцкриг. Ми бачимо, що це все провалилось. Сам факт, що Путін почав цю війну, вже говорить, який він має шанс виграти, – впевнений Ярослав Грицак.

Історія також має чимало прикладів, коли менша і значно слабша країна давала відсіч великій імперії. Найвідоміші приклади – “300 спартанців”, коли греки відбили наступ персів.

Або ж Фінляндія, яка у ХХ столітті двічі протистояла спершу більшовицькій Росії, а потім і Радянському Союзу. І попри територіальні втрати, зуміла відстояти свою незалежність.

Ще один вагомий аргумент на користь України: ми точно знаємо, за що б’ємося.

– У війні між громадянами і підданими перемагають громадяни. Тобто ті люди, які мають права, обов’язки і які знають, за що б’ються. Особливо, якщо вони захищають свою землю, – зазначив історик.

Українцям уже вдалося переламати характер цієї війни, вважає Ярослав Грицак. Путін почав цю війну на винищення, на знищення України, і хотів стерти її з карти світу.

Та за пів року ми не лише зупинили російську навалу, але й вигнали загарбників з Київщини, Чернігівщини і Сумщини. Тепер, на думку Грицака, у нас триває війна не на винищення, а на виснаження. І тут дещо інші правила гри і результати.

– У такій війні перемоги на лінії фронту дуже важливі. Але вони не вирішальні. Тому що у війні на виснаження програє той, хто швидше колапсне. Хто швидше вичерпає свої ресурси. Якщо б Україна залишилася сам на сам з Росією – то очевидно, шанси України дуже невисокі. Але вперше за 100 років історії українське питання не ізольоване. І українці мають геополітичну підтримку найбільших гравців світу. А це означає, що тепер рахуються не ресурси України, а ресурси всього західного світу проти ресурсів Росії, – каже Грицак.

У такому протистоянні путінська Росія шансів не має. Ярослав Грицак переконаний: почавши війну проти України, Путін сам підписав собі вирок. Питання тільки, коли це станеться.

Історик пояснює: попри наукові прогнози і підтримку всього цивілізованого світу, ми маємо докладати неймовірних зусиль для нашої майбутньої перемоги. Адже об’єктивно: і економіка, і військова потужність України і Росії різні. І агресор роками готувався до цієї війни.

– Історія говорить на користь України. Але ми не маємо покладатися лише на історію. Історія, як той Бог, ми можемо на неї покладатись, вона дійсно говорить на користь нас, але це не означає автоматичної перемоги. Бо перемога залежить виключно від наших дій і від наших вчинків.

Ми можемо покладатися на історію, але разом з тим вся відповідальність лежить за нами. Як кажуть, знаєте, в українській приказці, що “на Бога надійся, але сам…” Але й сам мусиш щось робити, – каже він.

Для майбутньої перемоги, окрім успіхів на фронті та постійної допомоги наших партнерів, також потрібно посилювати дипломатичний та культурний фронт і обов’язково послаблювати російську пропаганду.

Адже нині кремлівські меседжі насамперед спрямовані на європейських обивателів. Їм російська пропаганда намагається сказати про неминуче подорожчання цін, підняття податків, проблеми з енергоносіями. Україна має постійно пояснювати і нагадувати світові, що ми варті того, щоби нам допомагати.

– Українці платять кров’ю. Європейці можуть платити чимось іншим, не таким, скажімо. Не такою високою ціною: одним, двома градусами температури в квартирі. Це не така висока ціна. Але Україна варта цього. Тому що у нас іде боротьба не між Україною і Росією. У нас йде боротьба за контури майбутнього світу. У нас йде боротьба між світом авторитаризму і світом демократії.

Якщо Україна, не дай Боже, програє. А я виключаю таку можливість. То ця поразка неминуче досягне і цього обивателя німецького, і обивателя американського. Він заплатить набагато більшу ціну. Нам треба цей меседж доносити, – підсумував Ярослав Грицак.