Підсумки першого дня Вільнюського саміту-2023 для України

11.07.2023

148 5 хвилин читано

Сьогодні у Вільнюсі завершився перший день саміту лідерів країн та урядів НАТО. Підсумки щодо рішень, які сьогодні приймалися на робочому засіданні озвучив Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг під час пресконференції увечері. Про це повідомляє наш кореспондент з Вільнюсу.

Єнс Столтенберг відповів на головні питання, які найбільше хвилювали і хвилюють українців — це, звісно ж, офіційне запрошення України до НАТО, а також — літаки для України.

Під час конференції Єнс Столтенберг повідомив, що рішення щодо наближення України до НАТО члени Альянсу вже ухвалили — Україну запросять, але після виконання «певних умов». А поки шлях до НАТО скорочується завдяки відміни ПДЧ — тобто замість двоетапного шляху Україні пропонують одноетапний. Також він зазначив, що Альянс узгоджує потужний пакет допомоги Україні, посилює взаємосумісність військ, стримування і оборону. Крім того, члени Альянсу оголосили про «коаліцію літаків».

Щодо рішення про наближення України до НАТО

Під час підсумкової пресконференції Єнс Столтенберг зазначив, що текст комюніке щодо шляху України до НАТО уже погоджений і там є формулювання запрошення України до родини Альянсу, але, як уже зазначили за певних умов. Також він акцентував, що там же прописані інструменти виконання цих умов.

Зокрема, пан Столтенберг зазначив, що члени Альянсу погодили пакет з трьох елементів, що наближають Україну до НАТО.

Перше — глави держав та урядів країн-членів НАТО погодилися скасувати вимогу про План дій щодо членства для України.

— Ми підтвердили, що Україна стане членом НАТО, і погодились вилучити вимогу про План дій щодо членства. Це змінить шлях України до членства з двокрокового до однокрокового процесу. Ми також дали зрозуміти, що ми надамо запрошення Україні приєднатися до НАТО, коли союзники погодяться і будуть виконані умови, — сказав він.

За його словами, саме це рішення є одним з трьох компонентів, погоджених союзниками по НАТО «з метою наближення України ближче до НАТО».

— Я дуже активно працюю з членами Альянсу і з українськими урядовими особами, зокрема і паном Володимиром Зеленським, — додав Генсек НАТО.

Інший елемент — це «нова багаторічна програма допомоги, покликана сприяти переходу українських Збройних Сил від радянських стандартів до стандартів НАТО і допомогти відбудувати сектор безпеки і оборони України, задовольняючи такі критичні потреби, як паливо, обладнання для розмінування і медикаменти.

Третім елементом як зазначив пан Столтенберг є створення нової Ради Україна-НАТО, яку він назвав «форумом для кризових консультацій та ухвалення рішень», тобто можливістю України у будь який кризовий час збирати учасників країн-членів та проводити зустрічі «на рівні».

Генсек Альянсу також нагадав, що завтра, на другий день саміту НАТО відбудеться інавгураційна зустріч Ради за участю Президента України Володимира Зеленського.

— Це сильний пакет для України та чіткий шлях у напрямку її членства у НАТО, — підкреслив Генсек Альянсу.

Він також наголосив, що «Україна зараз знаходиться набагато ближче до НАТО, особливо після 2014 року, коли члени Альянсу почали допомагати озброєнням та навчати ЗСУ і Україна продемонструвала свої спроможності та потужності, а також стала більш інтегрованою з НАТО».

— Україна зараз не має виконувати ПДЧ. Але, я хочу сказати, що я був в Бухаресті в 2008 році у складі делегації уряду Нідерландів. Тоді ми обговорювали те, чому була відмова Україні в наданні ПДЧ. І однією з причин було те, що вона (Україна — ред.) була дуже далекою від НАТО, зокрема щодо стандартів та техніки. Наразі Україна продемонструвала свої спроможності, потужності і є більше інтегрована в НАТО, ніж тоді. Зараз уже той факт, що Україні надано багато техніки і озброєння від країн НАТО, також наразі будуть відбуватися тренування пілотів — ще більше наближає Україну до НАТО, — відмітив Єнс Столтенберг.

Водночас Єнс Столтенберг заявив, що усі члени НАТО погоджуються, що «не час робити Україну членом НАТО, поки точиться війна».

За його словами, важливо, щоб Україна перемогла у розв’язаній проти неї росією війні, оскільки інакше про членство в Альянсі поки не йтиметься.

За його словами, відсутність у прийнятому на саміті комюніке часових рамок надання Україні членства в НАТО не є чимось екстраординарним, оскільки «у процесах членства у НАТО немає часових рамок, а завжди все обумовлено умовами».

На уточнююче запитання щодо того, які саме умови мають бути виконані для членства України в НАТО, пан Столтенберг заявив, що йдеться, зокрема, про оцінку членами Альянсу того, чи виконала Україна усі вимоги для членства.

— Певні умови частково закладені у статті 10 Вашингтонського договору НАТО. І, звичайно, члени Альянсу повинні оцінити, чи вони повністю виконані, чи ні. І власне, ось це повинні обговорити члени Альянсу. Я тут говорю не лише про умови, а також про те, чи усі члени Альянсу згідні з цим, — закцентував він.

Єнс Столтенберг також запевнив, що рішення саміту НАТО у Вільнюсі не слід порівнювати з рішенням Бухарестського саміту 2008 року. За його словами, одна з головних відмінностей полягає у тому, що рішення Вільнюського саміту прибирає вимогу щодо ПДЧ для України, а тому «зараз замість двох етапів є один етап». Друга відмінність полягає у запуску багаторічної програми підтримки України з метою покращення взаємосумісності та посилення політичних зв’язків.

Про оборонні плани НАТО

Так, за словами пана Столтенберга, сьогодні, члени Альянсу ухвалили «найбільш комплексні оборонні плани з часів закінчення холодної війни». Нові регіональні плани призначені для протидії двом головним загрозам Альянсу — росії і тероризму — передбачають утримання 300 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної готовності, в тому числі значних військово-повітряних і військово-морських сил і засобів.

Члени Альянсу також ухвалили новий План дій з оборонного виробництва, спрямований на прискорення спільних закупівель, посилення виробничих потужностей і підвищення оперативної сумісності членів Альянсу.

Задля задоволення своїх оборонних потреб члени Альянсу взяли на себе зобов’язання інвестувати в оборону щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту (ВВП). Європейські члени Альянсу і Канада зафіксували збільшення своїх оборонних бюджетів на 8,3 відсотка в реальному вимірі в 2023 році, що є найбільшим зростанням за останні десятиріччя. Одинадцять членів Альянсу досягли або перевищили цей показник цього року, і очікується, що в 2024 році ця кількість суттєво зросте.

Члени Альянсу також обговорили виклики, які Китай кидає євроатлантичній безпеці і цінностям.

— Китай не є нашим супротивником, і ми повинні продовжувати взаємодіяти, — сказав Генеральний секретар НАТО, підкресливши, що «зростаюча напористість Пекіна впливає на нашу безпеку» і кидає виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах.

Пан Столтенберг також нагадав, що завтра члени Альянсу зустрінуться з лідерами Австралії, Японії, Нової Зеландії і Південної Кореї, а також Європейського Союзу.

Українська делегація у перший день саміту НАТО

Сьогодні на поля саміту лідерів країн НАТО приїхав Міністр оборони України Олексій Резніков. Сьогодні у Вільнюсі підписано Угоду між міністерствами оборони України та Франції. Як зазначив Олексій Резніков вона передбачає:

— військова допомога Україні збільшиться на €170 млн;

— буде спрощено процес закупівлі та постачання озброєнь для України;

— створюється основа для спільного виробництва запасних частин та обслуговування іноземного озброєння та техніки.

Також Міністр оборони України розповів, що 11 країн Альянсу об’єдналися у «літакову коаліцію»:

«F-16 захищатимуть небо України і східний фланг НАТО. Українські Повітряні Сили готові опанувати їх якнайшвидше. Україна переможе», — написав Олексій Резніков у Твіттер.

Додамо, що сьогодні вперше в саміті лідерів країн та урядів НАТО взяла участь Фінляндія як повноправний член Альянсу. А Швецію, завдяки погодженню Туреччини ратифікувати її вступ, уже анонсовано як 32 член Альянсу.