Підготовка пілотів F-16, цифровізація ВЛК та «Пакунок пораненого»: інтерв’ю Сергія Мельника

У своєму щільному графіку він знайшов час, щоб поспілкуватись із кореспондентами АрміяInform.

Чим Сергію Мельнику запам’яталась оборона Харкова у 2022 році, у якій він брав безпосередню участь? Які кардинальні зміни відбулись в армії? Скільки українців відвідали рекрутингові центри минулого року? На ці та інші запитання відповіді читайте в нашому інтерв’ю.

Про участь в обороні Харкова

— Ви брали безпосередню участь в обороні Харкова. Завдяки чому на початку широкомасштабного вторгнення вдалося відстояти важливий для країни обласний центр?

— Харків вистояв завдяки неймовірній мужності, рішучості та самовідданості наших військових, волонтерів і звичайних мешканців міста. З перших годин широкомасштабного вторгнення всі об’єдналися навколо однієї мети — зупинити ворога. Харків’яни масово долучалися до оборони: допомагали на блокпостах, забезпечували військових їжею та необхідними речами, працювали під постійними обстрілами.

Важливу роль відіграла й чітка організація системи оборони міста. Ворог наступав з усіх напрямків, завдавав масованих ударів по ключових об’єктах інфраструктури, намагався знищити систему протиповітряної оборони та командні пункти наших підрозділів. Ми оперативно поділили місто на сім секторів оборони, і кожен сектор мав чіткі завдання та координати для оборони.

Показовим став перший ранок війни. О 9:30 ранку 24 лютого ворожі танки вже з’явилися на околицях Харкова, але о 9:43 вони були знищені нашими силами. Ворог зазнав значних втрат і не зміг просунутися далі.

Наступні кілька днів російські диверсійно-розвідувальні групи намагалися проникнути у місто на викрадених цивільних автомобілях. Вони були у звичайному одязі й намагалися закріпитися у житлових кварталах до підходу основних сил. Проте цей план провалився. Наші мобільні вогневі групи ефективно виявляли та знищували диверсантів.

Лише за перші п’ять днів відбулося десятки бойових зіткнень між нашими підрозділами та російськими силами. Кожен боєць, кожен офіцер і кожен доброволець розумів, що від його дій залежить не лише доля міста, а й майбутнє всієї країни. Саме завдяки цій єдності, рішучості та ефективній організації оборони Харків вистояв і не дозволив ворогу досягти своїх цілей.

— Багато військових оглядачів казали про моральну перевагу наших воїнів на початку широкомасштабного вторгнення рф. А які ще переваги були в нашого війська у лютому та березні 2022 року — технологічні, тактичні тощо?

— Головна перевага наших сил полягала в тому, що ми воювали на своїй землі. Це не просто територія — це наш дім, кожен куток якого знайомий до найменших деталей. Наші військові захищали кожен клаптик, кожну вулицю, кожен будинок. І в кожному із цих будинків ворога міг зустріти не лише військовий, а й цивільний, готовий до опору.

Другим важливим чинником стали нестандартні, сміливі та проактивні рішення українських командирів. Вони діяли на випередження, використовували маневрену тактику, завдавали ударів по вразливих точках противника, не дозволяючи йому закріпитися на важливих позиціях.

Ще одна перевага — це високий рівень згуртованості українського суспільства. У перші тижні війни країна об’єдналася так, як це рідко трапляється в історії. Це відчували військові на передовій, це давало їм силу стояти до останнього. Кожен українець, незалежно від свого статусу, відігравав важливу роль у спільній справі.

Окремо слід відзначити волонтерську допомогу, яка надійшла практично з перших днів війни. Волонтери забезпечували військових медикаментами, необхідним обладнанням, засобами зв’язку, транспортом і технікою. Міжнародна допомога також почала надходити дуже швидко, і це стало важливим чинником у посиленні наших оборонних можливостей.

Сукупність цих чинників — мотивація, гнучкі тактичні рішення, підтримка суспільства, волонтерський рух і міжнародна допомога — стали основою нашої стійкості в найскладніші перші місяці війни.

Успіх України — це успіх усього цивілізованого світу

— Сьогодні побутує думка, що наші західні партнери недостатньо допомагають нашій армії або роблять це надто повільно. Але все ж таки, наскільки допомога партнерів сприяла тому, що Україна тримається, що наша держава не впала під ударами агресора?

— Міжнародна допомога була і залишається критично важливою для нашої боротьби. Так, нам завжди хочеться, щоб постачання було швидшим і обсяги — більшими. Але без підтримки наших західних партнерів, особливо у вигляді сучасного озброєння, засобів ППО, розвідувальної інформації та технологічного обладнання, утримувати лінію фронту було б набагато важче.

Західна зброя врятувала десятки, а можливо, й сотні тисяч життів українців. Сучасні системи ППО, артилерія, бронетехніка, ракети далекого радіусу дії та безпілотники дозволили нам ефективно протистояти значно численнішим силам ворога.

Але підтримка партнерів — це не лише зброя. Важливими є фінансова стабільність, гуманітарна допомога для постраждалих від війни, а також політична підтримка на міжнародній арені. Світ продовжує показувати, що Україна не залишилася наодинці у своїй боротьбі за свободу.

Кожен транш фінансової допомоги, кожен пакет військової підтримки, кожна дипломатична заява — це інвестиція не лише в українську перемогу, а й у глобальну безпеку. Весь демократичний світ розуміє, що успіх України — це успіх усього цивілізованого світу. І ми вдячні кожному партнеру за цю підтримку, продовжуючи працювати над її посиленням і пришвидшенням.

Про кардинальні зміни, які докорінно трансформували армію

— Україна тримається вже третій рік від початку широкомасштабного вторгнення. Але ми не можемо відкинути період війни до нього. Що можна записати у здобутки Збройних Сил України за цей період?

— За цей час у Збройних Силах України відбулися кардинальні зміни, які докорінно трансформували армію. Це було не лише подолання радянських стереотипів, але й побудова основ сучасного війська. Було запроваджено інноваційну, гнучку систему підготовки особового складу, удосконалено процеси відбору та залучення персоналу, створено прозору систему кар’єрного зростання, а також можливості для самореалізації військовослужбовців.

Важливо підкреслити, що ці зміни базуються на досвіді провідних армій світу та стандартах НАТО. Це наблизило Збройні Сили України до досягнення високого рівня взаємосумісності з військами Альянсу, що є важливим чинником у спільних операціях та стратегічному партнерстві.

Досвід, набутий у роки до широкомасштабного вторгнення, став вирішальним у лютому 2022 року. Українська армія вже мала загартованих у боях командирів, підготовлених бійців і досвід ефективної оборони, що дозволило зупинити численні атаки переважаючих сил противника.

Крім того, ці роки допомогли згуртувати оборонні ресурси та організувати ефективний опір армії, яка мала значну чисельну перевагу. Перші місяці війни стали яскравим прикладом того, як сотні тисяч українців — військових і цивільних — змогли об’єднатися заради однієї мети. Це було не лише військове, але й духовне та національне об’єднання.

Саме в ці моменти українці усвідомили свою ідентичність, національну унікальність і право бути господарями на своїй землі. Ця єдність стала фундаментом стійкості та продовжує надихати нас на боротьбу далі.

Уже наступного року військовим почнуть видавати «Пакунок пораненого»

— Перехід на нову посаду у вашому випадку — це не лише про масштабування, але й про суттєву трансформацію сфери повноважень та обов’язків. Чи є якісь успішні практики чи напрацювання, які були корисними та результативними на ваших попередніх місцях служби і ви плануєте впровадити їх на новій посаді?

— До моєї компетенції в Міністерстві оборони входять стратегічно важливі напрями: військова освіта та наука, захист прав військовослужбовців, рекрутинг, підготовка, фізичне виховання, гуманітарна підтримка та соціальний супровід. Фактично, це майже всі аспекти, пов’язані з підтримкою та забезпеченням наших військових.

Досвід організації оборони Харкова дав мені розуміння того, як мають ефективно працювати Сили оборони у критичних умовах. Цей досвід дозволяє мені краще бачити реальні потреби військових та орієнтувати роботу міністерства на вирішення конкретних завдань.

Один із ключових принципів, на якому я завжди наголошував і який продовжую впроваджувати на державному рівні, — це якісна підготовка кадрів. Від професійної підготовки залежить не лише успіх окремих операцій, але й ефективність війська в цілому. Системний підхід до навчання, сучасні методики підготовки та індивідуальний підхід до кожного військовослужбовця — це те, що ми активно розвиваємо.

Важливо, щоб військові, ветерани та новобранці відчували постійну підтримку держави — як під час служби, так і після її завершення. Серед конкретних прикладів такої підтримки — «Пакунок пораненого», який почнуть видавати військовим вже наступного року. Також працюємо над розробкою адаптивного одягу для поранених військових та спеціалізованого одягу для жінок-військовослужбовиць, що забезпечить зручність і функціональність.

Ще один важливий напрям — покращення системи харчування та запровадження додаткових фінансових стимулів для військових, що підвищить мотивацію та поліпшить умови служби.

Ці ініціативи є лише частиною системних змін, які ми плануємо реалізувати. Вони покликані не лише підтримати наших військових сьогодні, але й створити основу для їхнього захисту, розвитку та впевненого майбутнього.

Про цифровізацію ВЛК

— Під час спілкування з багатьма військовими чуємо таку тезу: навесні 2022 року ми постійно і багато креативили і менше звітували. Ініціатива і можливість не узгоджувати кожен крок дали тоді свій результат. Але потім держава почала вимагати узгоджувати кожен крок. Як поєднати ініціативу і результат зі звітністю та відповідальністю?

— У перші дні повномасштабного вторгнення ініціатива, гнучкість та швидкість ухвалення рішень стали ключовими чинниками, що дозволили зупинити наступ ворога. Тоді кожен командир, кожен підрозділ діяв максимально автономно, спираючись на власний досвід і ситуацію на місці. Але війна змінилася — зараз вона вимагає чіткої координації, скоординованих рішень та інтегрованих підходів.

Це не означає, що ініціативу слід повністю обмежувати. Навпаки, головне завдання сьогодні — знайти правильний баланс між свободою дій, звітністю та відповідальністю. Важливо, щоб командири мали можливість оперативно реагувати на виклики та приймати рішення, але водночас могли забезпечити прозорість і підзвітність своїх дій.

Для досягнення цього балансу ми активно впроваджуємо цифровізацію процесів та електронний документообіг. Ці інструменти не лише зменшують бюрократичний тиск, але й дозволяють краще контролювати та оптимізувати процеси.

Зокрема, платформа «Резерв+» уже продемонструвала свою ефективність. Вона значно полегшила адміністративне навантаження як для військових, так і для цивільних. Тепер оновлення даних, продовження відстрочок для окремих категорій громадян можна виконати прямо в мобільному телефоні, без необхідності відвідувати територіальні центри комплектування.

Додаток «Армія+» також постійно вдосконалюється. Тепер військовослужбовці можуть подавати рапорти на переведення, а також замовляти квитки на потяг зі спецрезерву через мобільний додаток.

У 2025 році планується масштабна цифровізація процесу проходження військово-лікарської експертизи. Тут будуть застосовані як інструменти Резерв+, так і загальні бази системи охорони здоров’я. Це не лише зменшить навантаження на лікарів, але й суттєво спростить процедури для військовослужбовців та громадян.

Мета цих реформ — створити ефективну, прозору та гнучку систему управління, де ініціатива і відповідальність не суперечать одна одній, а працюють разом задля перемоги України.

Кожен четвертий, хто звернувся до рекрутингових центрів, проходить відбір на військову службу

— В Україні набуває обертів процес рекрутингу. Які проміжні результати вже є на сьогодні щодо цього напряму? З якими труднощами стикаємось? Та чи можемо озвучити кількість відкритих рекрутингових центрів?

— Ми продовжуємо вдосконалювати систему комплектування Збройних Сил та сил оборони мотивованим і підготовленим персоналом. На сьогодні рекрутингова діяльність здійснюється за двома основними напрямами.

Перший напрям — цивільна складова.

Станом на зараз в Україні вже відкрито 47 центрів рекрутингу української армії. Це лише початок, і в наступному році ця мережа продовжить розширюватися. Ці центри є інноваційною формою взаємодії державних структур із місцевим самоврядуванням і Міністерством оборони. Наша мета — створити розгалужену мережу рекрутингових центрів у різних регіонах країни, що дозволить максимально розширити можливості добровільного залучення громадян до лав Збройних Сил.

Важливою особливістю цих центрів є їх розташування при ЦНАПах, що забезпечує комфортний і прозорий процес для громадян. Вони не дотичні до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Кваліфіковані цивільні фахівці надають вичерпну інформацію про військову службу, допомагають обрати спеціальність та місце служби, а також супроводжують кандидата на всіх етапах оформлення документів.

За 10 місяців роботи ці центри проконсультували понад 32 тисячі громадян, і кожен четвертий з них уже проходить відбір на військову службу. Важливим показником є те, що 20% кандидатів — жінки.

Головна перевага вступу через рекрутинговий центр — можливість обрати спеціальність, що відповідає здібностям і бажанням кандидата, а також отримати розширений пакет пільг і соціальних гарантій, які поширюються і на членів сімей військовослужбовця.

Другий напрям — центри рекрутингу Збройних Сил України.

Наразі створено 5 спеціалізованих центрів рекрутингу в різних видах Збройних Сил: Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спецоперацій та Сили територіальної оборони. Ще один центр формується в Силах безпілотних систем. Ці структури активно набувають необхідних спроможностей і комплектуються кваліфікованими фахівцями. Найближчим часом ми побачимо їхню ефективну роботу на практиці.

Додатково, можливості командирів бойових частин були розширені для самостійного відбору кандидатів на військову службу. В окремих бойових частинах вже працюють власні рекрутингові підрозділи, які демонструють ефективність у залученні мотивованих військових.

На рівні Міністерства оборони та Генерального штабу створено відповідні структурні підрозділи, які займаються координацією та спрямуванням рекрутингової діяльності по всій країні.

Ці кроки дозволяють Україні системно підходити до процесу комплектування Збройних Сил, забезпечуючи якість, прозорість і гнучкість на всіх рівнях рекрутингу.

Понад 15 000 українських військових пройшли навчання в рамках програми НАТО DEEP

— Військова освіта в Україні має реалізовуватись за стандартами НАТО. Наскільки на сьогодні наша військова освіта вже є взаємосумісною з Альянсом? Які напрями найбільш активно реформуються?

— Військова освіта в Україні наразі проходить масштабну трансформацію, щоб досягти максимальної взаємосумісності зі стандартами НАТО. Але цей процес — не просто копіювання західних підходів. Ми адаптуємо стандарти НАТО до власних реалій, бойового досвіду та актуальних потреб українських військових.

Ці зміни стосуються не лише тактичних чи технічних аспектів — це також про зміну культури мислення, стратегічного планування та про підготовку нових військових лідерів.

Одним із ключових інструментів трансформації є програма НАТО DEEP (Defence Education Enhancement Programme), яка працює в Україні вже понад 10 років. Завдяки цій програмі українські військові навчальні заклади отримали доступ до передових західних методик та освітніх технологій.

Основні досягнення за цим напрямом:

• Удосконалено понад 200 освітніх програм.
• Навчання пройшли понад 15 000 українських військових.
• Розвинуті симуляційні тренування, що дозволяють відпрацьовувати складні сценарії в безпечному середовищі.
• Збільшено терміни навчання для ключових спеціальностей: снайперів, операторів дронів, зенітників.

Окрему увагу приділено підготовці військових пілотів. Процес отримання курсантами свідоцтв приватного пілота був оптимізований, що дозволяє зменшити терміни підготовки пілотів на F-16 майже на три місяці. Це забезпечує важливу оперативну перевагу в повітрі.

Проте війна продемонструвала, що перемогу забезпечують не лише сучасна зброя, але й сильне лідерство. Тому одна з головних цілей військової освіти — виховання нового покоління військових лідерів, які здатні приймати ефективні рішення у найскладніших умовах і вести свої підрозділи до перемоги. Цей підхід особливо стосується офіцерів і сержантів, які є ключовою ланкою у Збройних Силах.

Концепція трансформації військової освіти України — це стратегічний план до 2032 року. Він включає системний підхід до навчання, впровадження найкращих світових практик і тісну співпрацю з іншими державними органами та міжнародними партнерами.

Ця реформа — не просто оновлення стандартів, це інвестиція в майбутнє української армії, яка зможе ефективно відповідати на сучасні виклики та забезпечувати національну безпеку.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-01-02 07:10:00