Під ногами цінна історична інформація. Чому треба досліджувати дно Каховського водосховища

15.08.2023

141 2 хвилин читано

15 серпня в Україні відзначають День археолога. Напередодні свята Факти ICTV поспілкувалися з істориком, дослідником свого краю, головою Нововоронцовської селищної військової адміністрації, що на півночі Херсонщини, Андрієм Селецьким.

Селище Нововоронцовка розташоване на правому березі вже обмілілого Каховського водосховища.

На думку селищного голови, нині оголена територія – це колосальне поле для археологічних досліджень. Те, що свого часу радянська влада намагалася приховати та стерти з пам’яті українців, тепер опинилося назовні. Напевно, це наш шанс!

Великий Луг

Дно Каховського водосховища – це затоплений Великий Луг: величезна екосистема з плавнями та пралісами, на якій свого часу жили первісні люди, скіфські племена, сармати, давні слов’яни тощо. Потім цю територію заселили козаки. Тут існувало аж п’ять Січей – Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Підпільна (Нова Січ).

На землях Великого Лугу існувало багато річок, озер, боліт. Коли збудували Каховську ГЕС, усе це опинилося під водою. Тепер, після підриву греблі російськими окупантами напочатку червня, вода зійшла, і можна побачити Дніпро та інші річки у своїх річищах.

Голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що на території його громади вода повністю пішла, тобто повернулася до рівня 1951 року – до затоплення Великого Лугу. Тепер місцями це піщане дно, місцями замулено по коліна. Місцевому населенню ходити там зась – діє цілковита заборона на пересування.

У цій громаді відстань до найближчого джерела річкової води на території обмілілого водосховища сягає 70 м, а подекуди й 1 300 м.

Карта від Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України

Чи є що досліджувати?

До затоплення Великого Лугу тут протягом 1951-1955 рр. працювала Нікопольсько-Гаврилівська експедиція. Вони акцентували свою роботу на добі палеоліту, пізньої бронзи, скіфському періоді. А от досліджувати козаків влада не хотіла.

Радянська пропаганда тоді наголошувала, що Південь України почав розвиватися саме після 1775 року, коли Катерина II уклала Кючук-Кайнарджійський мирний договір, за яким Південь відійшов до Російської імперії, і лише після цього там нібито почали будувати міста, а по факту на Півдні України життя вирувало ще з античних часів.

Перед затопленням Великого Лугу радянські дослідники навіть не спромоглися сфотографувати залишки тих п’яти Січей, що колись існували.

– Я вважаю, що це зробили свідомо, бо Січ в українській пам’яті асоціювалася з визвольними рухами, свободою, місцем народної сили. А цього радянській владі не було потрібно. Каховське водосховище поховало у собі величезний історичний пласт, – заявив Андрій Селецький.

Чи є скарби на дні Каховського водосховища?

За повідомленнями у ЗМІ, після обміління на різних ділянках дна вдалося знайти рештки черняхівської або античної кераміки, козацькі човни, кресала, різні металеві вироби, монети тощо. Навіть знайшли військові каски часів Другої світової війни.

Більшість зі знайдених речей не мають ніякої грошової цінності, проте мають величезну краєзнавчу. А це дуже важливо для самоідентифікації, для розуміння того, ким були наші предки та як жили, наголошує історик та очільник Нововоронцовської селищної адміністрації Андрій Селецький.

Як краєзнавець, він закликає і пропонує усім, хто щось десь знайшов і хоче тихцем це продати, краще принести йому, він готовий це викупити.

– Я готовий викласти свої гроші з кишені, щоб зберегти це надбання для свого краю, зберегти там, де воно було. Щоб селяни бачили й пишалися тим, як заможно жили їхні предки, – наголосив голова селищної адміністрації.