Під час обміну полоненими росія забрала «кадирівців» і ексв’язнів замість звичайних солдатів

Україна повернула 157 військових у межах першого за чотири місяці обміну, під час якого росія надала пріоритет репатріації «кадирівців» і колишніх ув’язнених. Про це повідомили у проєкті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жить».

Обмін відбувся у форматі «157 на 157». До росії передали 157 осіб, серед яких були «кадирівці» підрозділу «Ахмат» та колишні в’язні. П’ятьох передали в межах санітарного обміну.

«Після кількох зривів та переносів Україна змогла переконати російську сторону і обмін військовополоненими відбувся. Україна повернула 157 своїх захисників, до росії вирушили 157 зеків і кадирівців “Ахмата”, 5 з яких передали росії в межах санітарного обміну», – йдеться у повідомленні.

Також у «Хочу жить» наголошують, що Міністерство оборони рф повертає з полону лише окремі категорії військових. Насамперед ідеться про кадирівців із підрозділу «Ахмат». Російська сторона, за даними проєкту, неодноразово відмовлялася забирати звичайних солдатів, наполягаючи на поверненні саме кадирівців.

Статистика цього обміну, за інформацією проєкту, є показовою: близько 80% переданих росії – росіяни, 13% – чеченці, ще 7% – представники інших національностей.

У повідомленні також зазначається, що більшість переданих росії військовополонених перебували в полоні менш як рік, а близько 75% з них – це колишні ув’язнені, які підписали контракт із російською армією в місцях позбавлення волі.

«Чому саме вони? Зеки – найбезправніша категорія російських солдатів. Якщо мобіків після полону ще можуть відпустити на тиждень додому, то зеків у частину повертають негайно, щоб вони до кінця відпрацювали свій контракт. Не виключено, що вже у березні хтось із сьогодні обміняних знову здасться в полон – як це зробили обмінені влітку зеки Дмитро Іванов та Сактаагай Шагаа», – йдеться у повідомленні.

За даними «Хочу жить», головний критерій російського Міноборони під час визначення списків на обмін залишається незмінним – це військові, яких можна оперативно знову залучити до бойових дій, а також «кадирівці», які після обміну, як правило, перебувають у тилових районах.

Водночас важкопоранені й хворі, іноземці, полонені з підрозділів так званих «ДНР» і «ЛНР», а також ті, хто перебуває в полоні тривалий час, російську сторону майже не цікавлять. У проєкті наголошують, що росія системно відмовляється від формату обміну «всіх на всіх», повертаючи лише тих, кого вважає придатними до подальшого використання.

Нагадаємо, що після тривалої перерви 5 лютого Україна та росія відновили обмін військовополоненими. Додому повернулися 157 українців – 150 військових і семеро цивільних. Більшість із них перебувала в російському полоні з 2022 року.

Серед звільнених є й мешканці Львівщини: Іван Кучер із Золочівського району та Назар Далецький із Куликівської громади, якого понад три роки вважали загиблим на фронті.

Попередній обмін військовополоненими відбувся 2 жовтня 2025 року. Після цього процес фактично був заблокований, оскільки його свідомо гальмувала росія, про що раніше заявляв президент Володимир Зеленський.

У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомили, що станом на сьогодні Україні вдалося повернути 6 422 громадян.